Мені ввижається твоя робота,
Благословенні всі твої труди:
Лип, назавжди осінніх, позолота
І витворена щойно синь води.
Помислиш тільки — і тонка дрімота
Уже веде мене в твої сади,
Щоб, кожного вжахнувшись повороту,
Без пам'яті шукать твої сліди.
Чи під склепіння я ввійду, де сила
Твого мистецтва небеса явила,
Аби схолов мій осоружний жар?..
Там ст...