Художникові
Художникові
Мені ввижається твоя робота,<br /> Благословенні всі твої труди:<br /> Лип, назавжди осінніх, позолота<br /> І витворена щойно синь води.
Помислиш тільки — і тонка дрімота<br /> Уже веде мене в твої сади,<br /> Щоб, кожного вжахнувшись повороту,<br /> Без пам'яті шукать твої сліди.
Чи під склепіння я ввійду, де сила<br /> Твого мистецтва небеса явила,<br /> Аби схолов мій осоружний жар?..
Там стану я блаженною навіки<br /> Й, розжарені склепляючи повіки,<br /> Там осягну я знову слізний дар.
1924