А на тому наказі приписано:
"Паліть — то й будемо скидати. А так — зимно".
Суворий секретар у тій установі.
До його і так і сяк співробітники:
— Дядю, дюдя!
— Ніззя! Розбірайсь!
Енергійний такий секретар… Серйозний такий секретар, а на що енергію витрачає.
Та з такою енергією чого тільки не можна наробити?!
Сидить людина. Сверблять у тої людини руки. А робити тій людині нічого… І смалить отакі накази…
А скільки є роботи, хорошої роботи, справжньої кустарної роботи; що й користь даватиме, й від отаких наказів страхуватиме…
Приміром — драти пір'я.
Бере секретар торбу з пір'ям, ставить у себе на столі підситок, висипає туди з торби пір'я і вільного від праці часу дере те пір'я.
За тричотири роки можна цілу подушку пуху надрать…
Мені свого часу довелося бути в подільських та волинських містечках, де серед місцевого населення дуже та робота поширена.
Характерно, що в жоднім містечку я не бачив таких наказів, як у Всеукраїнській кооперативній установі…
Очевидно, вона гарантує…
А то подумайте, що може бути.
Ну тепер ще температура не дуже… Середня…
А як літом?! Спека… Душно… І висить такий наказ.
Прийде хто з комерсантів клепку чи там що інше пропонувати… І скандал. Сидить голий завід, торговельним відділом. Солідна людина, як на старі часи, "комерції совєтнік" і — голий.
Можна прогоріти, поки звикнуть клієнти.
Харашо бути кустарем в промисловості… Не харашо бути кустарем в адміністрації.
Добре мати енергію.
Та не добре, як тою енергією керувати не вмієш. Пам'ятаєте, як один дуже хороший хлопець знічев'я пішов був богу молитись? Енергійний дуже був… І що ж би ви думали? Розгатив лоба на черепки. Дуже сумний випадок. Всі родичі плакали…
ЩО СКОЇЛОСЯ В ІТАЛІЇ
(Популяризація)
Одним словом так саме можна висловити, що там скоїлося, щоб паперу не псувати, так того слова надрукувати не можна. Незручно. Доведеться кількома.
Італія "замусолилася". А скоїлося це так.
Муссоліні зібрав шатію, повдягав у чорні сорочки й почав по всій державі вікна бити, в ліхтарі на вулицях цеглою швиргати, на парадних гадити і в театрах з гальорки в партер на лисини плювати…
Потім приїхав до італійського короля, скинув чорну сорочку, надів фрака й циліндра й заявив:
— Желаю правити!
— А яка ж ваша, — говорить король, — програма?
— Визнаю, — говорить Муссоліні,— тебе, дурака, та законних твоїх наслідників. І не визнаю, — говорить, — нічого більше.
Король кинувся до Муссоліні в обійми. Муссоліні кинувся до короля в обійми. Та й зчепилися. Потім розчепилися.
Потім Муссоліні підняв догори праву руку.
— Ваше величество, — говорить, — заприсягаю в цьому! А король говорить:
— Очень, — говорить, — харашо це все з твого боку!
Потім Муссоліні поїхав у своє міністерство наводити внутрішній порядок.
З понеділка на тім тижні різатимуть комуністів і жидів.
Оце все, що скоїлось. Називається воно юридично: "Національномонархічний переворот в Італії".
"РОБІТНИЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО"
Всі чутки про реакційність робітничого законодавства фашистів — нісенітниця.
"Руль"
Фашисти заводять податки на селян і на заробіток) робітничу платню. "Тан" вітає особливо останній податок, зазначаючи, що "ще жодний уряд не насмілювався заводити податок на забагатілих пролетарів".
З телеграм
— Попили нашої кровушки! Которая пролетаріяі Панувала?! Тепер наша зверху!
— Годі! Будіть!
— Досить, ваші сіятельства та ваші превосходительства, страждать!
— Іш, мерзота, по рупь двадцять за день бере! Я он, можна сказати, вчора так без шампану спати ліг, а теслярі по цілісінькому фунту макаронів купили!
— По цілому фунту?!
— Ґвалт! Грабують!
— Ваші сіятельства й ваші превосходительства, так далі терпіти не можна! Не можна допустити, щоб звичайнісінький собі — фе! — робітник купував по цілому фунту макарон!
Хіба для нього не вистачить півфунта? Хіба я мушу собі одмовляти в зайвім авто через те тільки, що якийся там коваль чи слюсар хоче щотижня білизну міняти?! Це ж розпуста!!
— Розпуста! Не допустить!
— Ваші сіятельства й ваші превосходительства! Робітники, оті — фе! — пролетарі,— це ж паразити на нашім білім тілі. їм плати, їх годуй, їм роботу давай! Та доки ж це буде? Доки страждатимемо? Ви розумієте, останніми часами ми маємо тільки вісімдесят три відсотки на капітал! І вони не вгавають! Вони ще вимагають! Це ж здирство!
— Здирство! Нахабство!
— Ваші сіятельства й ваші превосходительства! Пролетар розжився! Пролетар розбух! Пролетар, мов п'явка, ссе нашу капіталістичну кров. З нас піт зливою ллє, а він тягне, а він тягне! Ми б могли стодвісті відсотків мати! Він ограбував нас!
— Конфіскувать!
— Граб награбоване!
З того тижня в Італії буде оголошена конфіскація робіт ничого майна.
УМОВИВ
Тевфікпаші пощастило переконати султана зректися престолу.
З газет
— Ну, так як, ваше найсвітліше величество, падишах ви наш найсвятіший, наслідник ви аллахів многомилостивий? Як гадаєте? І старі ж уже ви, нівроку вам! Поцарствували ж уже! Може б, ото відпочити час? Тяжко ж як тепер державою правити… Втомлюєтесь як, ваше величество! А нам, вірнопідданим вашим, ох, як тяжко дивитися на володаря свого, що так гнеться під невдячним тягарем влади царственої… Серце кров'ю обливається…
— І не кажи, паша! І не говори, паша! Я — султан! Я — повелитель! І тільки смерть…
— Ким повеліваєте, ваше величество?! Чотири євнухи! Та десятків зо два в гаремі… Годують вас неабияк, самі знаєте… Гарем косо поглядає: охляли, ваше величество! Куди вам? Самі таки посудіть… Раніш було як пройдетесь, як гаркнете, як підморгнете! Видать було, що владика… А тепер… Тільки й слави, що султаном зветесь… На кого гаркнеш?.. Куди пройдешся?.. Чим хвастонеш?.. Євнухи голодні — зубами клацають… Жінки? Спідниці старенькі… Вода он у басейні зацвіла… Канапи он та килими міль їсть… Ні тобі покупатись, ні тобі побалуваться… Шехерезада казок не розказує, не платять…
— Жалько, Тевфіша, кидати!.. Влади жалько!.. Ну, як же таки так?
— Ваше величество! Чого жалько? Кого жалько?.. Та заберете собі жіночок трохи, та одного євнуха та так потихеньку й доживете. Дивіться, штанчата у вас попротиралися, на отім престолі сидячи, а справити ні за що… Антанта ж не дає… То й сором… А так собі дідуганчиком денебудь у затишку й без штанів можна… Ніяких тобі представників, ніяких тобі прийомів… Спокійненько так, тихо… А то он уже й ангорське військо під вікнами, і Антанта вже своє військо виводить…