— Чим же ваше суспільство відрізняється від попередніх? — тихо запитав Джон-Ей.
— Думаю, що всім. Особливо ж тим, що нами повністю ліквідована проблема, яка раніше терзала людст-во і навіть визначала політичне чи економічне обличчя попередніх соціальних формацій — проблема їжі, про-блема наступного дня. Наука повністю задовольняє потреби людини в їжі і предметах вжитку. Але це стало другорядним. Ти бачиш, що наша їжа спрощена й уніфікована, хоч і має в собі всі необхідні речовини, з яких формується організм. Ми зовсім відмовились від м’яса тварин і взагалі живих істот… Ми вирощуємо такі пло-ди, які концентрують у собі всі елементи в потрібних пропорціях і придатні до споживання їх організмом. Дуже спрощувати процес споживання їжі ми не хочемо, бо при цьому буде змінюватися апарат травлення, а звідси і форми людини, які створювалися мільйони років і вважаються естетичними зразками. Але й наслідувати людей минулого, які мали навіть естетику харчування, ми також не будемо, бо це принижує Розум. У нас є значимі й високі цілі. Кожен індивід звільнений для того, щоб вбирати в себе мудрість Знання. Наше суспільство — воіс-тину суспільство рівних. Ми зробили багато для Людини. Те, про що тільки мріяли ви, — здійснене. По всій планеті створений рівний м’який клімат, повністю знищені хвороби і можливість їх виникнення, стосунки між людьми регулюються не законами, як раніше, а свідомістю… І, нарешті, Людина так глибоко проникла в таємниці Матерії, що одержала необмежені запаси енергії — могутньої, зручної в користуванні. Саме ця обставина дозволяє проводити колосальні експерименти, які відкривають нову сторінку в житті Розумного Світу. Це — перемога над Простором!
У жертву новому Знанню було принесене багато життів молодих ентузіастів, бо. часто ми йшли наосліп, але тепер все найважче позаду. Мрії ваших поколінь ми втілюємо в дійсність…
— Це слова Георгія, — прошепотів Джон-Ей. — Ви справджуєте надії своїх предків. Але з’ясуйте хоч трохи суть ваших відкриттів. У двадцятому сторіччі і навіть в наш час такі проблеми належали до сфери місти-ки, і в кращих випадках про них говорили тільки на сторінках фантастичних книг…
— Добре. Я скажу, — погодився Аеровел. — Річ у тім, що здавна культивувалися неправильні уявлення про суть Простору. Люди вперто вірили своїм почуттям, які переконували, що простір — це вмістилище мате-рії. Ейнштейн і Лобачевський перші стали на шлях руйнування звичних уявлень. Довго їх погляди були незро-зумілими або малозрозумілими і відносилися до сфери абстракцій. А для нас це — життя, практика. Дослід по-казує, що Простір є там, де є поле гравітації. Простору нема без поля, поля нема без матерії, значить, Простір — це функція тяжіючої матерії…
Ми навчилися нейтралізувати простір. В потрібному напрямі, наприклад, на Місяці, ми створюємо смугу антитяжіння такої ж напруги, як і тяжіння. Простір зникає, ми опиняємось на іншому космічному тілі. Коротше, — політ зв’язаний з Часом. Час — це вимір певної кількості енергії, яка потрібна, щоб перебороти напругу поля і добратися до іншого світу! А ми не переборюємо тяжіння механічним пересуванням, а знищуємо його, нейт-ралізуємо!..
— Колосально! — вигукнув Джон-Ей. — Це… це… Я не знаю навіть, як назвати!..
— І не треба, — посміхнувся Аеровел. — У давнину були великі люди, які передбачали такі можливості, могутній розум яких пробивав усі оболонки закостенілих догм і консерватизму в мисленні, чий розум випере-джав сучасників на тисячоліття…
Вдалині засиніла гладь моря. На березі, серед пишних рослин, підіймались сніжио-білі, рожеві, блакитні палаци. Вони здавалися казковим породженням морської хвилі, яка хлюпнула в небо і закам’яніла на сонці в неповторних прекрасних формах, переливаючись різноманітними фарбами. Летючий майданчик, підкоряючись руці Аеровела, повернув ліворуч і поплив над плантаціями рослин на північ. Показався великий квадрат прос-тору, вільного від плантацій і будівель. Над цим місцем майданчик зупинився і почав знижуватись. Джон-Ей з хвилюванням дивився на розкопки, які проводилися внизу. Наскільки сягало око, з-під землі виростали залиш-ки чудесних старовинних палаців.
— Це ваше місто, — промовив Аеровел, звертаючись до Джон-Ея.
— Але ж воно було на березі моря?
— Море відійшло…
Майданчик зупинився. До нього підбігли якісь люди — молодий рожевощокий хлопчина і кучерява міні-атюрна дівчина.
— Найстаріший археолог, — прошепотів Аеровел.
— Найстаріший?—засміявся Джон-Ей.
— Так! Ви забуваєте про довголіття. Бералі і Мрія — керівники розкопок, — відрекомендував учений.
Ті уклонились гостю, про якого вже чули.
— Ми повинні виявити місцезнаходження Інституту Анабіозу, — звернувся до археологів Аеровел.
— Ми допоможемо з радістю, — відповів Бералі. — Але як?
— Я пройду по вулицях, — сказав Джон-Ей. — Гадаю, мені вдасться впізнати що-небудь і згідно плану згадати, де був Інститут. Але для чого все це потрібно?..
— Секрет, — засміявся Аеровел. — Дізнаєтесь потім…
Керівники розкопок і прибулі повільно рушили по вулицях мертвого міста. Багато дечого було чужим для Джон-Ея, тому що від часу вильоту експедиції до загибелі міста минуло майже чотири століття і його ви-гляд змінився до невпізнання. Але ось вони зупинилися на краю широкої зореподібної площі, і в Джон-Ея вирвався радісний вигук:
— Впізнав! Ось Палац З’їздів! Тепер ми знайдемо легко…
Він розгорнув карту, всі схилилися над нею.
— Ось. Два кілометри і двісті метрів на північ.
— Але, як ви гадаєте, там що-небудь збереглося? — обережно запитав Аеровел.
— Напевне, — відповів Джон-Ей. — Всі основні приміщення Інституту були під землею. Повна ізоляція від зовнішнього впливу…
Найстаріший вчений повернувся до Бералі.
— Прошу закінчити розкопки за два дні. З максимальною обережністю…
…Група працівників Інституту Воскрешень, очолювана Аеровелом, Ліахім, Джон-Ей, Іскорка та Світозар з Нені, повільно спускалися по широких матово-зелених сходах у підземелля древнього Інституту Анабіозу. В електропроводи, що збереглися, був пущений струм, довгий коридор освітлювався.
Група вступила в приміщення з низькими овальними склепіннями. Вздовж стін були встановлені своєрі-дні масивні резервуари, прикриті матовими плитами. Біля кожної установки виднілася апаратура явно радіотех-нічного характеру.