— Чому?
— Тому що кожна літера відповідає певному числу, а кінцеве мем відповідає шестистам. Тут діє не Темура, яка вчить тебе перестановкам, а гематрія, яка знаходить найвищі подібності між словом та його цифровою величиною. З кінцевим мем слово LMRBH дорівнює не 277, а 837, а отже, тотожне ThThZL, Thath Zal, що означає "той, хто щедро обдаровує". Отже, ти бачиш, що треба враховувати всі двадцять сім літер, бо важливий не лише звук, а й числове його значення. Тепер повернімося до моїх обчислень: комбінацій є понад чотириста мільярдів мільярдів мільярдів мільярдів. А знаєш, скільки часу потрібно, щоб випробувати їх усі, по одній за секунду, якщо є машина, звичайно, не така, як твоя, мала й недолуга, яка могла б це зробити? При одній комбінації за секунду потрібно сім мільярдів мільярдів мільярдів мільярдів хвилин, сто двадцять три мільйони мільярдів мільярдів мільярдів годин, трохи більше як п'ять мільйонів мільярдів мільярдів мільярдів днів, чотирнадцять тисяч мільярдів мільярдів мільярдів років, сто сорок мільярдів мільярдів мільярдів століть, чотирнадцять мільярдів мільярдів мільярдів тисячоліть. А якби у тебе була обчислювальна машина, здатна випробовувати мільйон комбінацій за секунду, подумати тільки, скільки часу ти б заощадив, — ця твоя електронна рахівниця впоралася б за чотирнадцять тисяч мільярдів мільярдів тисячоліть. Але насправді істинне ім'я Бога, таємне ім'я, таке ж довге, як сама Тора, і нема у світі такої машини, яка могла б вичерпати всі комбінації, адже Тора сама собою вже є плодом перестановки двадцяти семи літер з повтореннями, і мистецтво Темури каже тобі, що ти повинен переставляти не двадцять сім літер абетки, а всі знаки Тори, де кожен знак — це те саме, що окрема літера, навіть якщо він безмежну кількість разів з'являється на інших сторінках, тобто два ге в імені Ihvh трактуються як дві різні літери. Тому якщо ти хочеш вирахувати всі можливі перестановки всіх знаків цілої Тори, тобі не вистачить усіх нулів світу.
Пробуй, пробуй на цій твоїй бухгалтерській рахівниці. Така машина, звичайно, є, але її не виготовляють у твоїй Кремнієвій долині, це свята Кабала або Традиція, і равини вже століттями роблять те, чого не робить жодна машина і, сподіваюсь, не зможе зробити ніколи. Адже коли всі комбінації будуть вичерпані, результат повинен залишитись у таємниці, в кожному разі, Всесвіт припинить свій цикл — і ми безслідно спалахнемо у сліпучій славі великого Метатрона.
— Амінь, — сказав Якопо Бельбо.
Уже тоді Діоталлеві спонукував його до запаморочливих крайнощів, і мені слід було це врахувати. Скільки разів я бачив, як Бельбо в позаробочий час випробовував програми, що дозволяли йому перевіряти обрахунки Діоталлеві, аби показати йому, що його Абу принаймні говорив йому правду протягом декількох секунд, що дозволяло не рахувати вручну на пожовклому пергаменті, за допомогою допотопних цифрових систем, які, хтозна, чи знали бодай нуль. Все даремно, там, куди сягали його можливості, Абу теж відповідав експонентами, і Бельбо не вдавалося втерти Діоталлеві носа екраном, який до безмежжя виповнювався нулями, блідо імітуючи видовище розмноження комбінаторних Усесвітів та вибуху всіх можливих світів...
* * *
Але тепер, після всього, що сподіялось, — а тут ще й оця розенкройцерська гравюра, — мені здавалося неможливим, аби Бельбо, шукаючи пароль, не повернувся до отих своїх вправ з ім'ям Бога. Але він повинен був оперувати такими числами, як тридцять шість або сто двадцять, якщо було слушне моє припущення, що ці числа його переслідували. Отже, він не міг комбінувати чотирма єврейськими літерами, адже, як він знав, Чотири Камені будують лише двадцять чотири Доми.
Він міг розіграти італійську транскрипцію, яка містить ще два голосні. Шість літер дають у розпорядження сімсот двадцять комбінацій. Тут будуть і повторення: але Діоталлеві ж сказав, що два ге можна вважати різними літерами. Він міг вибрати тридцять шосту або сто двадцяту комбінацію.
Я приїхав сюди об одинадцятій, а зараз була перша. Я повинен був написати програму для складання анаграм із шести літер, досить було змінити вже готову програму для чотирьох.
Я потребував свіжого повітря. Вийшовши з помешкання, я купив собі попоїсти й ще одну пляшку віскі.
Піднявшись у помешкання, я відклав бутерброди в куток і взявся до віскі, потім уклав дискету з бейсиком, склав програму для шести літер, — як звичайно, я робив помилки, тож це зайняло мені добрих півгодини, — але десь о пів на третю програма вже працювала, і на екрані перед моїми очима пропливло сімсот двадцять імен Бога.
Я взяв у руку аркуші, що вийшли з принтера, не розриваючи їх, наче питаючи поради в сувою оригінальної Тори. Я спробував ім'я номер тридцять шість. Повна темрява. Останній ковток віскі — і я непевними руками спробував ім'я номер сто двадцять. Нічого.
Мені захотілося померти. І все ж я був Якопо Бельбо, а Якопо Бельбо повинен був думати так, як думав я. Десь я, мабуть, помилився, помилився подурному, у якійсь дрібниці. Я був за крок від розв'язання, може, Бельбо, з причин, які мені поки що не вдавалося зрозуміти, рахував з кінця?
— Казобоне, дурню, — сказав я собі. — Звичайно, що з кінця. Точніше, справа наліво. Бельбо вніс у комп'ютер ім'я Бога, транслітероване латинськими літерами, з голосними, звичайно, але оскільки саме слово було єврейське, він написав його справа наліво. Він увів не слово ІАНVЕН, — як це я раніше не здогадався, — а НЕVНАІ. Звичайно, що в такому разі порядок перестановок зміниться.
Отже, мені треба було рахувати з кінця. Я знову спробував обидва імені.
Нічого не сталося.
Усе це невірно. Я вперто чіплявся за елегантну, але хибну гіпотезу. Таке може статися з кожним ученим.
Ні, не те що з кожним ученим. Будь з ким. Хіба ми не помітили ще місяць тому, що останнім часом вийшло принаймні три романи, головний герой яких шукав у комп'ютері імені Бога? Бельбо не повівся б так банально. А крім того, коли вибираєш пароль, слід узяти щось таке, що легко згадати, що можна наклацати легко, майже інстинктивно. Уявіть собі, ІНVНЕА! Йому б довелося застосувати до Темури Нотарікон і вигадати акростих, щоб запам'ятати пароль. Щось на зразок "Імельда Гідно Відімстила Прамову Екзекуцію на Автодафе..."