Або верне її,
Або й мене візьме –
Я не буду сам, ні!
Чутно великий грім та різкий крик убитого Літа. Вносять нари з убитим.
Всі xори
Горе-горе-горе…
Плачте, хлопці й діти,
Вашу радість вбито,
Вбито наше літо!
Дівочки-красуні,
Стійте, не співайте,
А з сльозами ревно
Літо уквітчайте:
Руту зелененьку,
Рожу червоненьку,
М’яту запашненьку,
Всякий цвіт дрібненький
Ви підіть зривайте,
У вінок сплітайте,
Літо заквітчаймо,
Пишно заспіваймо,
Літо звеличаймо.
Збоку, не бачачи Літа, співають служки Осені й Обжинки.
Ой куриться доріженька,
Куриться, куриться,
А вже наша .господиня
Журиться, журиться.
Ой треба би кониченьки
Продати, продати.
Ой треба нам музиченьки
Найняти, найняти.
Заріж, заріж, господине,
Індика, індика,
Щоб нам була із Варшави
Музика, музика.
Хоч з Варшави, не з Варшави,
З Кракова, Кракова,
Аби була музиченька
Готова, готова.
Входить Осінь, круг неї косарі, женці, молотники.
Осінь
Добрая година!
Я тут господиня.
(Оглядається кругом).
Тих нікчем немає?
Нам не заважають
Зерно золотеє,
Овочі розкішні, –
Все сховать в засіки
Та й спожити втішно.
Я тут господиня!
Хто мені тут рівня!
Туман
Не хвались, небого,
Я твій пан!
Я – туман!
Всіх переможу,
Всім лад дам!
Махає; вся сцена наповняється паром і закутується білою завісою.
Завіса