Туркеня — це Арон Наймайстер. На голові в нього півмісяць і у вухах півмісяці, сидить він на килимі по-турецькому, а поряд на столику горить свічка й відбивається в дзеркалі — можна подумати, що горять дві свічки.
Після концерту діти побігли в ліс: відпочити і обговорити те, що вже бачили й чули, і те, що ще відбудеться після вечері. Тому що після вечері будуть "живі картини". Що таке "живі картини", ніхто не знає — отже, це щось дуже цікаве.
Вже зовсім споночіло. Всі сидять на лавах, як у театрі. На перших лавах — малюки, далі — старші; всі, хто не помістився,— на столах.
Завіса піднімається, проте ще нічого не можна роздивитись. Та ось знову сцену освітлює червоний бенгальський вогонь,
Картина перша. Сидить боса дівчинка і продає сірники. А над нею Мороз, із довгою сивою бородою, з торбиною за плечима. Мороз дістає з торбини пригорщу снігу й сипле на дівчинку. Дівчинка засинає, а Мороз покриває її всю білим пухнастим снігом. Бідна дівчинка вже ніколи не продаватиме сірники.
Друга картина. На сцені в цілковитій темряві сидять люди різних ремесел: швець, коваль, кравчиня, садівник, столяр, торговка. Та ось на підвищенні з'являється День, весь у білому, з червоними крилами і смолоскипом у руках,— час до роботи! Столяр пиляє, коваль б'є молотом, кравчиня шиє, садівник підрізає сухе гілля, а діти співають:
Старий коваль замахнувся: Бух, бух, бухі Бородою обвинувся,
Зух, зух, зух!
Оцінки з поведінки.
Собака пробачає Грінбаума, а Бромберг одержує п'ятірку
Раз на тиждень вихователь ставить оцінки з поведінки, В колонії це дуже важко. В школі вчитель завжди знає, хто бешкетує, підказує або прогулює уроки. А в колоні! хлопець може наколобродити, а вихователь про це й не дізнається. Тому найкраще, коли кожен сам говорить, яку оцінку заслужив, бо ж йому добре відомо все, що він устиг накоїти.
— Фурткевич, скільки тобі поставити з поведінки?
— Четвірку, пане вихователь. .
— Чому четвірку, а не п'ятірку? — допитується вихователь.
— Тому що я пив воду з криниці й запізнився на обід.
— П'ятірку, пане вихователь, п'ятірку!
А Тирман усміхається своєю доброю усмішкою і, коли всі затихають, додає серйозно:
— Він виправиться, він тепер буде слухняним!
Фурткевич був на цьому тижні черговим кравцем і пришив багато гудзиків. Правда, він пив воду з криниці, та все ж він заслуговує п'ятірки...
— Фрідман Рубін, а тобі скільки поставити?
Стало так тихо, як у середу за вечерею, коли їли яєчню.
Бідний Рубін, весь тиждень він так добре поводився, жодного разу ні з ким не побився, а це не так легко, і раптом саме сьогодні хтось крикнув йому: "Циган!" Рубін хотів дати кривдникові по шиї, та влучив по носі, а всім же відомо, що з носа тече кров. Бідний Рубін, як йому не пощастило!
— Може, тобі нічого не ставити, і якщо наступного тижня добре поводитимешся, то зразу дві п'ятиріки одержиш?
— Не хочу! — каже Рубін. Він вважає, що краще тут-таки четвірку, ніж колись п'ятірку.
— А навіщо він кричав "циган"? — вставляє Фурткевич, який по собі знає, як важко не дати по шиї за "цигана": Фурткевич рудий і з цього приводу мав уже не одне зіткнення з хлопцями.
Врешті і Фрідман одержує п'ятірку, а Тирман знову запевняє:
— Пане вихователь, він більше не битиметься, він виправиться!
Не відразу вирішилась і доля Едельбаума, тому що він зануда, у все втручається і ' Любить розпускати всілякі страшні чутки:
— Пане вихователь, хлдпці Фрому ногу відірвали!
— Неси сюди ногу, як-небудь приклеїмо,— каже засмучений вихователь. ■. , , ,
А потім виявляється, що ніхто Фрому ногу не відривав, простб він упав і плаче.
Вдруге Едельбаум прибіг і сказав, що циганка вкрала двох хлопчиків, а насправді ця жінка була зовсім не циганка, а полька і діти були сільські, а зовсім не колоністи. Вони йшли всі втрьох лугом, ніхто нікого й не, думав, красти. : ' 1 ■ — ■ і
На щастя, Едельбаум завжди підбирає бите скло на доріжці й перед верандою, і лише завдяки йому діти не калічать босих ніг, а то не бачити б йому п'ятірки з поведінки! '
У кожного свої заслуги.
Флегер добре придумує ігри, Клейман сидить за обідом між двома зірвиголовами, і тому за столом немає бійок. Ейно, коли було холодно, віддав некрасивому Анше-леві свою накидку. Правда, за кожним рахується і щось погане, але ж на світі немає людей без вад! І число п'ятірок з поведінки дедалі зростає.
Як було б добре, якби вся група могла одержати п'ятірки! Та навряд чи це можливо.
Гольдштерн сказав Ельвінгу:
— Щоб ти осліп!
П'ятірка Гольдштерна висіла вже на волоску, добре, що Ельвінг пробачив йому, і тим охочіше, що сам був винен — підказував противникові Гольдштерна, коли той грав у шашки.
Зісбренерові треба виправити оцінку за минулий тиждень. Він одержав четвірку, тому що підставив одному хлопчикові ніжку.
І справді, з'ясовується, що той, хто розбив коліно, впав сам, тому що біг і хотів розминутися з Зісбренером.
— Чому ж ти нам нічого не сказав? — дивуються діти.— Ти міг би одержати п'ятірку, як і решта.
— Ви ще тоді мене не знали й могли подумати, що я брешу, то нехай уже краще четвірка.
Ви бачите тепер, як важко в колонії справедливо поставити оцінку.
Лишилося тільки двоє: Бромберг і брат Боруха Грін-баума, Мордко. Якщо й ці двоє одержать по п'ятірці, то у всієї групи буде "відмінно".'
Знову западає глибока тиша.
— Грінбаум Мордко. Нехай брат за нього скаже. Скільки йому поставити?
, Пане вихователь,— каже брат Мордка,— будь ласка, мені дуже хотілося б, щоб у нього була п'ятірка. У мене серце розривається, коли я бачу, який він хуліган.
Як вчинити з Мордком? Всі йому пробачили, навіть вихователь пробачив; але він кидав камінцями в собаку... Як дізнатися, чи прощає йому собака?
Собака сидить у будці, прив'язаний на ланцюгу. Якщо Мордко не побоїться, підійде до неї і дасть їй м'яса, а собака це м'ясо візьме — значить, не сердиться.
Ідемо. Видно, сьогодні щасливий день — усе нам вдається!
Собака в прекрасному настрої. Вже здаля крутить хвостом. М'ясо з'їв, двічі облизнувся, і з очей видно, наскільки щиро пробачив завдану Мордком кривду, що охоче з'їв би не одну, а цілих три таких порції.