Не раз по тобі тужу в розжалення годину,
Як вітер жалісно об рами б'є віконні;
Надворі смутна ніч… Дощ стогне без упину
Та дзвонить на вікні мелодьї однотонні…
Душею я в той час в світи забуті лину
І геть волочу всі гадки терплячі, сонні…
Надворі темна ніч… Дощ стогне без упину
Та дзвонить на вікні мелодьї невгомонні…
В кімнаті тишина — мені так дуже смутно,