Не раз по тобі тужу в розжалення годину,<br />
Як вітер жалісно об рами б'є віконні;<br />
Надворі смутна ніч… Дощ стогне без упину<br />
Та дзвонить на вікні мелодьї однотонні…

Душею я в той час в світи забуті лину<br />
І геть волочу всі гадки терплячі, сонні…<br />
Надворі темна ніч… Дощ стогне без упину<br />
Та дзвонить на вікні мелодьї невгомонні…

В кімнаті тишина — мені так дуже смутно,<br />
Каяття, біль і жаль на мої груди сіли<br />
І віко кам'яне від труни відвалили…

Лишень на дні душі скимить щось ледве чутно,<br />
Безслідно стогін стих — з дощу сплітаєсь грою,—<br />
Душа моя, душа ридає за тобою…

***

Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.