Весни такої розквітають пензлі.
І кольори… Предивні кольори…
Час світлотіней, музики, поезії,
Легких світанків і розквітлих рим.
І що такого, що дівча тікає
Туди, де серце плавиться в огні?
Смутна втікачка з маминого раю,
За неї страшно, Господе, мені.
Вона домчить, вона таки прорветься
Крізь всі заслони, згари, блокпости.
Хто спинить лет закоханог...