Злочинна мати, або Другий Тартюф

Сторінка 9 з 21

П'єр-Огюстен Бомарше

Бежеарс (розлючено). Хто? Леон? Його син? Ваш брат?

Флорестина (з болем). Ах, пане Бежеарс!...

Б е ж е а р с. Чи не вам він сказав: "Зови мене батьком?" Прокиньтеся, миле дитя! Відкиньте від себе оманний сон. Він може погубити вас.

Флорестина. Так. Так! Погубити нас обох!

Бежеарс. Ви, звісно, розумієте, що ця таємниця має бути похована у вашій душі. (Виходить, не відводячи від неї очей.)

СЦЕНА XIII

Флорестина (сама, плаче). О Господи! Він мій брат, а я насмілилася відчувати до нього... яке жахливе прозріння!

Яке жорстоке пробудження після чарівного сну! (Виснажена падає у крісло.)

СЦЕНА XIV Леон з рукописом, Флорестина.

Леон (задоволений, убік). Мама ще не повернулась, а пан Бежеарс вийшов, скористаймося приємною нагодою. (Флорестині.) Флорестино, ви сьогодні надзвичайно вродливі, втім, ви завжди такі, але сьогодні ви настільки радісні, веселі та ввічливі, що мої надії відродились.

Флорестина (у відчаї). Ах, Леоне! (Знову падає у крісло.)

Леон. Господи! Ваші очі наповнені сльозами, вигляд засмучений. Певно, сталося якесь лихо!

Флорестина. Лихо? Ах, Леоне, це лихо сталося тільки зі мною.

Леон. Ви мене розлюбили, Флорестино? А зараз мої почуття до вас...

Флорестина (рішуче). Ваші почуття? Ніколи більше не кажіть мені про них!

Леон. Що сталося? Не можна не говорити про мою любов, чистішим за яку...

Флорестина (у відчаї). Припиніть цю жорстоку промову, а якщо ні, я негайно втечу від вас.

Леон. Боже мій! Що ж сталося такого? Ви розмовляли з паном Бежеарсом. Я хочу знати, що він вам наговорив.

СЦЕНА XV Графиня, Флорестина, Леон.

Леон. Мамо, допоможіть! Бачите, я у відчаї: Флорестина мене розлюбила!

Флорестина (плаче). Я його розлюбила?! Мій хрещений, ви та він — ось для кого я живу.

Графиня. Яу цьому анітрішечки не сумніваюся, дитя моє. Доказом цього є твоє чудове серце. Але ж чому він такий засмучений?

Леон. Мамо, ви ж не маєте нічого проти моєї пристрасної любові до неї?

Флорестина (кидається в обійми графині). Накажіть йому замовчати! (Плаче.) А ні, то я помру від горя!

Графиня. Я тебе не розумію, дитя моє. Я так само здивована, як і він... Ти вся тремтиш! Що він зробив такого, що ти охолонула до нього?

Флорестина (кладе голову їй на груди). Нічого я не охолонула. Я люблю та поважаю його, мов брата, але нехай він не вимагає від мене більшого.

Леон. Мамо, ви чуєте? Жорстоке створіння, поясніть мені, що все це значить?

Флорестина. Облиште мене! Облиште мене! Ви зведете мене у могилу!

СЦЕНА XVI

Графиня, Флорестина, Леон, Фігаро (приносить чай), Сюзанна (з'являється з іншого боку з вишиванням).

Графиня. Сюзанно, забери все назад: ні сніданку, ні читання не буде. Ви, Фігаро, віднесіть чай графу. Він у себе в кабінеті. А ми з тобою, Флорестино, підемо до мене: адже ми подруги і ти розвієш усі мої сумніви. Милі мої діти, я люблю вас усім серцем! Чому ж ви по черзі так безжалісно мучите мене? Щось тут не так, і мені слід у всьому цьому розібратися. (Іде з Флорестиною.)

СЦЕНА XVII Сюзанна, Фігаро, Леон.

Сюзанна (Фігаро). Не знаю, у чому тут справа, але можу ручатися, що тут замішаний Бежеарс. Треба неодмінно попередити графиню.

Фігаро. Зачекай, доки я не дізнаюся більше: ввечері поговоримо. О, я зробив таке відкриття...

Сюзанна. Тоді й скажеш, яке саме (виходить.)

СЦЕНА XVIII Фігаро, Леон.

Леон (засмучений). Боже мій!

Фігаро. Що ж таке сталося, пане?

Леон. На жаль, я сам не розумію. Ще ніколи раніше я не бачив Флорестину в такому чудовому настрої, як сьогодні вранці. І мені відомо, що вона мала розмову з батьком. Я залишаю на якусь мить її з паном Бежеарсом, повертаюся, застаю її саму всю в сльозах, і вона каже мені, щоб я покинув її назавжди. Що такого він міг сказати їй?

Фігаро. Якби я не побоювався вашої запальності, то міг би розповісти дещо таке, що ви маєте знати. Але ж у цій справі нам треба бути надзвичайно обачними: одного вашого ненавмисне сказаного слова досить, щоб погубити плід десяти років моїх спостережень.

Л е о н. О, якщо мені треба лише бути обачним... Як ти вважаєш, що він міг їй сказати?

Фігаро. Що вона мусить погодитися одружитися з Оноре Бежеарсом. Що так, мовляв, уже домовлено між ним та вашим батьком.

Леон. Між ним та моїм батьком!? Скоріше цей зрадник позбавить мене життя!

Фігаро. Якщо ви так поводитиметеся, пане, негідник позбавить вас не життя, а коханої та багатства разом з нею.

Леон. Ну, пробач мені, друже. Навчи, що мені слід робити.

Фігаро. Розгадайте загадку сфінкса, а не то він розірве вас. Іншими словами, треба заспокоїтися, тримати себе в руках, нехай він говорить, а ви помовчуйте.

Леон (розлючено). Заспокоїтись!.. Так, я буду тримати себе в руках. Але в душі я весь киплю! Вкрасти в мене Флорестину! А, ось і він. Зараз я з ним розберуся... спокійно.

Фігаро. Глядіть: тільки-но ви втратите рівновагу — і все пропало!

СЦЕНА XIX Бежеарс, Фігаро, Леон.

Леон (ледь стримує себе). Пане, пане, лише одне слово. Для вашого ж спокою, відповідайте прямо. Флорестина у відчаї. Що ви їй наговорили?

Бежеарс (крижаним тоном). А хто сказав вам, що я з нею розмовляв? Невже у всіх її прикрощах маю бути винен я?

Леон (пожвавлено). Не ухиляйтеся, пане. Вона була в чудовому настрої, а після вашої з нею розмови вона увесь час плаче. Чим би не був викликаний її сум, я цілком розділяю його. Ви розкриєте мені його причину або відповісте за все.

Бежеарс. Більш люб'язним тоном від мене можна добитись усього. Погрозами ж ви нічого не досягнете.

Леон (розлючений). Що ж, негіднику, захищайся! Один з нас має загинути! (Хапається за шпагу.)

Фігаро (стримує їх). Пане Бежеарс! На сина вашого друга!? У домі, де ви мешкаєте! Де вам був наданий такий гостинний прийом!

Бежеарс (схаменувшись). Я і без вас знаю, як мені поводитися... Я з ним розберуся, але без свідків. Вийдіть та залиште нас самих.

Леон. Йди, мій любий Фігаро. Бачиш, від мене йому не втекти. Жодних відмовок ми йому не дамо.

Фігаро. Піду попереджу його батька. (Виходить.)

СЦЕНА XX Леон, Бежеарс.

Леон (загороджує Бежеарсу вхід). Мабуть, вам краще битися, ніж розмовляти? Обирати вам, але ж третього я не потерплю.

Бежеарс (холодно). Леоне! Чесна людина не може стати вбивцею сина свого друга... Але чи личило мені пояснювати вам усе в присутності цього огидного лакея, настільки зухвалого, що він майже попихає свого пана?