Бежеарс (розлючено б'є себе по лобі, потім прямує до виходу, але зробивши кілька кроків, обертається). Прощавай, аморальна та низька родина! Тепер ви вільні без зайвих докорів сумління укласти огидний шлюб між братом та сестрою, але ваша низькість скоро стане загальновідомою! (Виходить.)
СЦЕНА VIII Ті ж самі, крім Бежеарса.
Фігаро (майже втративши розум від радості). Нехай пише доноси — це останній засіб, до якого вдаються негідники! Тепер він уже не несе небезпеки. Бежеарс остаточно викритий, становище в нього безвихідне, у нього ж нічого немає. Ах, пане Фаль, я б заколовся, якби в нього залишились ті дві тисячі, які він дістав зі своєї кишені! (Знову серйозним тоном.) Втім, хто, як не він має знати, що ані за народженням, ані за законом цих молодих людей не можна вважати родичами, вони чужі один одному.
Граф (обіймає його, вигукуючи). О Фігаро!.. Графине, його правда!
Леон (поспішно). Боже мій! Мамо! Отже, є надія?! Флорестина (до графа). Як? Хіба ви не... Граф (у повному захваті). Діти мої, до цього ми ще повернемося і, зберігаючи інкогніто, порадимося з вірни-
ми, освіченими та криштально чесними юристами. О діти мої! У певному віці порядні люди вибачають один одному помилки і колишні слабкості. Бурхливі пристрасті, які створювали інколи між ними глибоку прірву, поступаються місцем ніжній прихильності. Розіно (ваш чоловік знову називатиме вас так), ходімо, відпочинемо від хвилювань сьогоднішнього дня. Пане Фаль, залишайтеся з нами! Ходімо, діти мої! Сюзанно, поцілуй свого чоловіка! І нехай у нас вже ніколи не буде приводів для сварок! (До Фігаро.) А ти отримаєш від мене особливу, належну і заслужену тобою нагороду, а поки що дарую тобі ті дві тисячі, які Бежеарс узяв із загальної суми!
Фігаро (жваво). Мені, пане? Ні, прошу вас, не треба. Щоб я став псувати огидним металом послугу, яку я зробив від щирого серця?! Померти у вашому домі — ось моя нагорода. В юності я часто помилявся, то ж нехай цей день послужить виправданням усього мого життя! О моя старість, пробач мою молодість — вона пишається тобою. За один день усе змінилося! Немає більше деспота, нахабного лицеміра! Кожен чесно виконав свій обов'язок. Не ремствуватимемо на кілька тривожних митей: вигнати з сім'ї негідника — велике щастя.