Більшість тих, що все-таки зголосилися до участі в проекті Ренді One Million Dollar Paranormal Challenge, — а таких знайшлося чимало, — ніколи не були профі на ринку надприродного, а фахові фіглярі боялися конкурсу, мов чуми, бо він загрожував знищенням цілій індустрії (такого, ясна річ, ніколи б не сталось, бо люди хочуть, аби їх дурили!).
Одна з найзірковіших "ясновидиць" США, Сіль-вія Браун, кілька років тому брала участь у дуелі з Ренді в телепрограмі Larry King Live. Коли Ренді під час передачі зажадав від неї довести свої здібності під належним контролем, вона погодилася на тестування. Відтоді минуло багато років, однак Сільвія ніколи так і не зголосилася пройти тест. "Я не знаю, де того Ренді шукати", —пояснила вона одного разу. Гарно викрутилася... Володіти даром провидиці і не вміти відшукати номер телефона в телефонному каталозі!
Більшість тих, хто спробував своїх сил у проекті Ренді, були наївними людьми або ж особами з певними порушеннями психіки чи такі, яких легко обкрутити довкруги пальця. Тому Ренді доводилося впроваджувати щораз суворіші правила тестування, аби зменшити ризик заподіяння шкоди здоров'ю учасників. Якщо, скажімо, якийсь чоловік бажав продемонструвати, як він кинеться униз з висоти десятого поверху і при цьому, мовляв, не зазнає жодних фізичних ушкоджень, Ренді відмовляв йому у проходженні тесту.
Загалом же, цей проект був безсенсовним, бо якщо вже хтось і має дар провидіння чи пара-нормальні здібності, то існує купа інших способів збагатитися. Я вже казав про рулетку, але й інші типово салонні ігри дають безліч можливостей заробітку з допомогою надприродних здібностей. Однак мені ще ніколи не доводилося чути, аби когось Із гравців у покер вигнали за те, що він ясновидець. Боятися треба обману, а не цього.
Надприродні здібності й обман. Ми говоримо зараз про одвічну супряж, таку ж давню, як саме людство.
А мільйон доларів Джеймса Ренді так і залишається неторканим.
Досі останнім бастіоном "надприродного" залишаються "знакові" випадковості або ж "не-причинні збіги", тобто збіги, не зумовлені зовнішніми чинниками, свідками яких стала велика кількість людей. Те, що психіатр і психотерапевт Карл Густав Юнґ називав синхронізацією. Це явище ми вже прив'язали до нашого знакового побачення над фьордом. Ми не єдині, хто зазнав чогось подібного. Ось, скажімо, думаєш про людину, про яку не згадував десятки літ, завертаєш за ріг вулиці, а та людина — разі — І вигулькує перед тобою. Для багатьох такий збіг — незаперечний доказ існування паранормального виміру. Воно й недивно: за секунди, доки оговтуєшся від несподіванки, виникає відчуття безпорадності та запаморочення.
Ми вже торкалися цієї теми в попередніх листах. Те, що Юнґ називає "синхронізацією", є, на моє велике переконання, нічим Іншим, як чистісінька випадковість.
Ти невиправно самовпевнений. Та не все, що "є" чи "стається" можна, мабуть, перевірити науковими методами. Я б не здивувалася, якби з'ясувалось, що вся світова наука здатна доводити лише те, що лежить на поверхні.
Чому б тобі не змиритися з правом кожного вірити у що заманеться? Тобто жити самому і давати жити іншим...
Твоя правда, люди повинні мати на це право. Та якщо хтось пасталакає, ніби істина "відкрилася" їм завдяки вищим силам, це вже привід покрутити пальцем біля скроні. Сама знаєш, як багато зараз окремих індивідів і навіть великих груп людей стверджують, ніби на них покладена висока місія або ж вони покликані Господом, і байдуже задля чого. Деякі просто кажуть, ніби чують "голоси" і дозволяють покопирсатися у своїй психіці психіатрам.
"Дива" і "чудеса" — аби втримати позиції та привілеї у суспільстві, а також задля мотивації своїх антигуманних дій — утверджували упродовж історії окремі особи і цілі народності. Релігія може надихати людей на побожні, безкорисні та добродійні вчинки. Однак історія і щоденна преса демонструють, як можна зловжиаати релігійними віруваннями. Жорстокість в ім'я богів, патріархів та пращурів супроводжувала людство в усі часи.
Ісус зумів спинити юрбу, готову забити до смерті камінням перелюбницю. Така страта існує досі. Є у світі країни, де ґвалтівники гуляють на волі, а жінок, котрі зазнали насильства, камену-ють до смерті.
Нещодавно було страчено чоловіка з однієї арабської країни, бо він за допомогою чарів спробував розлучити подружжя. А іншій жінці з тієї ж країни відсікли голову, бо начаклувала чоловікові імпотенцію. Робити чоловіка імпотентом, звісно, негарний вчинок... Та в цьому випадку дуже доцільно засудити віру в "чари" і "чаклунство" як у реальні феномени. Зло в світі справді існує, однак важливо, як на мене, наголосити, що все зло на землі є справою людських рук, а не демонів чи злих духів.
Звівши докупи все сказане, бачимо: людство й далі наскрізь просякнуте отрутою віри у "чаклунство", у можливість контакту з пращурами та покійниками, у купу інших так званих пара-нормальних явищ. У деяких країнах Африки, Азії та Латинської Америки віра у відьомські чари, чорну магію та заповіти пращурів, як поводитися нащадкам, настільки поширена, що визначає буття мільйонів. Проте забобони культивуються і в розвинених індустріальних країнах. Чималі верстви населення Європи та Америки визнають, що вірять у примар, одержимість злим духом, у можливість спілкування з мертвими, а, окрім того, у більш "цивілізовані" форми надприродних явищ: телепатію, ясновидіння та прекоґна-цію, тобто передбачення.
Я писав про можливість "злоаживання" релігійними віруваннями. Мотивація тортур та насилля теж може бути закладена в релігійних парадигмах. А запопадлива ненависть до певної категорії ворогів, розкольництва, до цілих націй? Тут теж не обійшлося без божественних авторитетів. Для фундаменталістів — а їх не бракує ніде в світі — усе записане в прадавніх святих книгах, є вбсолютом. Тому-то й необхідний постійний критичний підхід до релігії. У більшості країн світу релігія вже не несе в собі прямої загрози людському життю, проте й надалі існує чимало винятків, тож без критики не обійтись.
Ти ще там, Сульрун?
Так, Стейне. Мушу спершу оговтатися, перш ніж відповім. Зачекай трішки...