* * *
Я не дочекався відповіді, мабуть, батарея таки сіла. Тож, очікуючи вісточки від тебе, продовжу свій скромний виклад.
Відкидаючи усі вимисли про надприродні чи надчуттєві феномени, я водночас скептично ставлюся до відповідних уявлень в усталених на нинішній час релігіях. На мою думку, йдеться про два боки однієї медалі: питається, чи варто аж так принципово проводити межу між релігією одкровення з одного боку — і категоричним або ж недогматичним несприйняттям "надприродних феноменів", з іншого. На противагу засиллю парапсихологічних анекдотів про надприродні діяння, відповідні вигадки у світових релігіях убралися в шати скам'янілих догм і живуть собі далі в рамках виплеканоїта зорганізованої віри у втручання божественних сил в життя на землі.
Зрештою, як можна провести межу між "вірою" та "забобонами"? Віра в одних вважається забобоном у інших — і навпаки. Вага богині правосуддя має дві чаші...
Я не бачу жодної різниці між малозрозумілим бурмотінням релігійних фанатів та братанням спіритистів з духами. Хіба фанат не такий самий "медіум"? Не бачу різниці між релігійними пророцтвами та вічно юним мистецтвом ворожіння. Хай би як ми називали феномени: "дивом" а чи психокінезом, чи "вознесінням", чи левітацією —для мене це завжди означає припинення дії усіх законів природи.
Сама ж віра у "надприродне", яке іноді може відкриватися нам, є тим спільним началом, яке об'єднує народні забобони, парапсихологію та великі світові релігії, на противагу натуралістичній або ж науковій картині світу. Ти вживаєш термін "явлення", гаразд, це майже те саме, що й "одкровення".
Істотним підґрунтям парапсихологічних досліджень, про які ти мені розповідала, була саме спроба підвести науковий фундамент під віру у потойбічне життя, а прискорив цей процес розвиток дарвінізму та вільнодумства, які почали загрожувати існуванню традиційних релігій. Ти згадуєш подружжя Ріне, я трохи покопирсався в інформації, що стосується цієї пари. У їхній діяльності і в діяльності інших піонерів у царині експериментальної парапсихології метою було доведення безсмертності душі. Якби ж то їм вдалося надати неспростовні докази існування телепатії як реального феномену, було б легше захистити віру у безсмертність людської душі, іншими словами, "вільної" душі, яка тільки тимчасово гостює у нашому мозку, не є нерозривно зв'язана з ним. Однак такого незаперечного доказу досі не вдалося одержати.
Я знову відсилаю тобі листа. Але чи одержуєш ти пошту?
Yes, sir! У коморі з інструментом я знайшла старого подовжувана і змогла під'єднати ноутбук до електрики в будинку. З довгим червоним шнуром ноутбук став схожим на автономний електричний термінал острова. На цю мить він фізично прив'язаний до будинку та довколишнього світу, однак не невідривно.
Ми нещодавно придбали пакет, що надає можливість безпровідного доступу до інтернету, і тут, в садочку, є покриття. Без проводів, без жодного під'єднаний я можу сидіти надворі й спілкуватися з усім світом.
Спробуй уявити собі, що такий безпровідний інтернет зуміла створити не сама лише людина...
Думаєш про телепатію та ще, може, про контакт з душами померлих?
Я багато про що думаю. Та я схильна дати насамперед тобі нагоду виговоритися, щоб зуміти збагнути тебе. Спершу ти презентуватимеш мені свої погляди та трактування, а я час від часу втручатимуся, аби щось запитати чи з'ясувати. Потім — моя черга вилити свою душу.
Не маю нічого проти. Аби лиш не забути останню ланку розмови, бо я теж хочу спробувати зрозуміти тебе.
Крім того, я повинна детально переповісти, що саме ми пережили тоді удвох, бо неспроможна відмежувати своє тодішнє світосприйняття від нинішнього бачення віри. Гадаю, ти чимало забув, надто віхові моменти, а в мене, як я казала, пам'ять надзвичайно добра.
Чи не до цього, власне, ми простуємо? Ти справді цього хочеш? Чи ми цього хочемо... Ми ж бо тоді дали обітницю одне одному ніколи більше не повертатися до тих подій.
Побачимо. Усе в процесі...
Коли я знайшла подовжувача і потягнула його за собою в садок, Інґрід закотила очі. "Я гадала, ти на відпочинку!" — вигукнула вона. Отже, донька подумала, ніби я гибію над якимись "методиками" або готую дидактичний матеріал з французької мови на наступний навчальний рік. За тиждень знову почнеться школа, то навіщо братися до роботи вже? Цього року я, до речі, матиму ще декілька годин італійської.
Щойно повернулися з рибальства Нільс Петер і Юнас. Нільс Петер кинув майже стурбований погляд на мене і на подовжувач, потім підійшов, погладив мене по голові й почастувався морелями. Він демонстративно не дивився на монітор, при такому сліпучому сонці нелегко прочитати, що там написано. Думаю, він здогадався, що я веду з кимсь листування, підозрюю, здогадався навіть з ким. Я, зі свого боку, не посміла зізнатися, що і кому пишу, а він не наважився запитати.
Що нового в Нурберзі? Якщо на заскленій веранді найближчим часом нічого не відбуватиметься, боюсь, я втрачу тебе з овиду.
Я сиджу і пишу, чекаю на відповідь, читаю, що ти написала. Ти ж відразу з'являєшся, щойно я відішлю свого листа. Хоча, якщо бути чесним, я тільки-но підходив до шафки в кутку — налив собі келишок кальвадосу. Еспресо вже не збуджує...
Яка шафка, Стейне! Ліпше сідай до комп'ютера. Ти писав про парапсихологію та надприродні явища...
Так, на цьому ми зупинилися.
Відомий американський ілюзіоніст Джеймс Ренді пообіцяв премію першому, хто зуміє "за умови ретельного контролю продемонструвати будь-які віщунські, надприродні чи паранормаль-ні здібності". Ініціатива називалася One Million Dollar Paranormal Challenge і була втілена в життя ще далекого 1964 року, коли Ренді з власної кишені запропонував тисячу доларів тому, хто першим би зумів продемонструвати щось надприродне. Згодом до ініціативи приєдналися ще спонсори, тож невдовзі сума премії сягнула мільйона. Однак ще й досі ніхто не склав цього іспиту.
Звісно, ти можеш заперечити, що ясновидці та люди з надприродними здібностями не конче мають бути жадібними до грошей. Та навіть серед тисяч ласих на гроші шарлатанів, котрих рекламують на шпальтах бульварної преси та в дешевих телепрограмах, ніхто не зголосився взяти участь в конкурсі, щоб заграбати на дурня-ка премію Ренді. Чому ж так? Відповідь напрочуд проста: бо не існує на світі людей з надприродними здібностями!