Інспектор нахилив голову. "Він попереджав тебе про обережність. Цей хлопець далеко не дурень", – подумав інспектор.
– Не має значення, лейтенант, у кого були гроші. Вони були у одного з них, тому вони й не були знайдені в домі. Я думаю, вони були у містера Джеффа, коли Хоум погрожував йому пістолетом. Джефф міг би відмовитися тим, що не зумів зібрати таку суму. Я думаю, коли бандити виявили, що він прикінчив Хоума, вони розшукали його, побачили гроші і вбили. Гроші бандити поділили між собою раніше, ніж повернутися в табір. Якби вони привели містера Джеффа живим, він розповів би про все їхньому очільнику, той відібрав би гроші у своїх підлеглих і взяв їх собі. Бандитів більше влаштовувало, щоб Джефф помер. Я цілком певен, що все відбулося саме так.
Гемблі потер підборіддя, поглянув на інспектора.
– Ви певні, що все було заздалегідь підготовано? А що скажете щодо валізи і бритви?
– В'єтконговці мали намір отримати викуп за містера Джеффа. Про нього треба було добре подбати: природно, він повинен був мати предмети для гоління і зміну білизни. Без сумніву, Хоум все це приготував до повернення містера Джеффа на віллу.
– А дівчина і кухар?
– Вони коливалися, лейтенант. Мій інформатор доповів мені, що тільки вплив Хоума утримував їх від переходу до нас. Коли вони довідалися про його смерть, вже ніщо не перешкоджало їм вийти з-під влади В'єтконгу. Поза сумнівом, їх убили за наказом Ханоя для застрашення тих, хто вагалися.
Гемблі зняв форменний кашкет і провів рукою по вологому від поту волоссю.
"Ця мавпа, може, правий, – подумав він. – Фантастична історія, але її слід підтримати. Не в наших інтересах поширювати чутки про дивацтва Джеффа. Цей бруд не настільки забавний, щоб про нього писали газети."
І інспектор збагнув, що йому вдалося направити думки лейтенанта в менш небезпечне русло. Слід негайно побачити полковника і докласти про цю розмову. Він сподівався, що полковник схвалить сфабриковану ним вигадку.
Гемблі підвівся.
– Я повинен буду сповістити про все, – сказав він.
– Звісно, – відізвався інспектор. – Полковник Он Дін Кхак направить офіційну доповідь, яка містить все, що я вам щойно повідомив. Ви можете завірити посла, що ця прикра історія не отримає небажаного розголосу. В разі необхідності ми можемо подати докази збоченості містера Джеффа. Винагорода, про яку писали вранішні газети, привела до нас ряд людей, мавших зв'язки з містером Джеффом. Вони можуть бути підготовані для обстеження, та, я гадаю, було б краще не ворушити цю справу. В той же час ви можете бути певні, що я продовжу пошуки трупа містера Джеффа.
– Гаразд, – проказав Гемблі. – Ну, що ж! О'кей. До зустрічі, інспектор. – І, поправивши на голові кашкета, він попрощався за руку з інспектором і вийшов.
Інспектор трохи постояв, дивлячись у вікно, поки не затих шум від'їжджаючого "джипа". Потім, не поспішаючи, підійшов до картини, що висіла на стіні і поглянув на неї. "Щастя, – подумав він, – що лейтенант не здогадався її зняти. Було б жахливо незручно, якби він виявив отвір у стіні."
Він припіднявся, злегка зрушив картину і заглянув під неї. Його враженому погляду явилася міцна рівна стіна. Не було помітно жодного знаку, що вказував на те, що лише вчора тут зяяв отвір. Людина, що полагодила стіну, була висококваліфікованим майстром.
Повісивши картину на попереднє місце, інспектор пригадав, що брат Лам Фана був маляром, який займався внутрішніми житловими приміщеннями.
В його маленьких чорних очицях з'явилася стурбованість, він покинув віллу і хутко поїхав назад, в Управління служби безпеки.
2
Біля аеропорта в Сайгоні сидів у своєму автомобілі Блеккі Лі і ковиряв у зубах бамбуковою паличкою. Він з нетерпінням чекав, коли пасажири щойно прибувшого з Гонконга літака пройдуть через митний і імміграційний контроль.
Він вже бачив свого брата Чарлі в той момент, коли той виходив з літака. Блеккі проявляв на Чарлі великий вплив, тому той так поспішно відгукнувся на його поклик.
Чарлі Лі був на п'ять років старший за брата. Він був поважніший і честолюбивіший, але менше удачливий, ніж Блеккі. Біда Чарлі, як часто говорила Блеккі Ю Лан, в тому, що він не бажав опускатися до простої роботи. Він все життя рвався до великих і легких грошей. Ганявся за білим слоном і мріяв, що котрась із його безглуздих вигадок раптом обернеться незлічимим скарбом. Він постійно втрачав свої можливості, відшукуючи неіснуючу золоту жилу, в той час, як він міг би за порадою брата відкрити дансінг у Гонконгу. Проте, що стосувалося такої справи, як нелегальна еміграція американця до Гонконга, тут Блеккі не міг обійтися без Чарлі. Якщо Чарлі нічого не придумає, то становище американця буде не краще, ніж у небіжчика.
Чарлі вийшов з будівлі аеропорта, постояв, роздивився. Блеккі здалося, що його брат трохи схуд і виглядав більш підтоптаним, ніж чотири місяці тому, коли вони востаннє бачилися.
Чарлі упізнав американську машину і підійшов до неї. Блеккі виліз і привітав його. Стоячи на сонячній спеці, брати обмінялися кількома фразами. Вони довідалися про здоров'я один одного. Чарлі поцікавився Ю Лан, яка була йому симпатична. Про термінову телеграму, котру послав Блеккі, просячи брата все покинути і негайно приїхати, не було сказано жодного слова.
Вони сіли в автомобіль і, не кваплячись, поїхали до клубу. По дорозі Блеккі спитав про справи, і Чарлі, безпорадно здійнявши руки, зізнався, що в даний момент нема нічого хорошого. Багато неприємностей з хлопчаками-рікшами. Рано чи пізно рікші зникнуть: рух у Гонконгу збільшився до краю, рікші притісняються до самого тротуара, скоро їм зовсім ніде буде їздити. Хлопчаки зрозуміли це і вимагають вищої платні, щоб мати що-небудь про запас, коли не зможуть більше працювати. Четверо дівчат, котрих захищає Чарлі, також доставляють хвилювання. Після публікації книги про проституцію в Гонконгу американські власті заборонили своїм морякам заходити в готелі, де винаймаються дівчата. Це кепсько відбилося на справах, і, що найгірше, дівчата зажадали збільшення проценту.
Блеккі слухав, час від часу співчутливо прицмокуючи. Вони все ще говорили про справи, коли піднімалися по сходах до клубу, де Ю Лан радісно привітала Чарлі.