Вавилонська царівна

Сторінка 21 з 22

Вольтер

436

Парасанга – перська міра довжини, приблизно 4,5 км.

437

Висячі сади Семираміди – висячі сади, споруджені для легендарної цариці Семираміди Вважаються одним із чудес світу.

438

Формозанта – ім'я, утворене від латинського слова formosa – прекрасна.

439

Пракситель (IV ст… до Р. X.) – грецький скульптор, автор статуї Афродіти Кнідської.

440

Мається на увазі Венера Калліпіга (греч. καλλίπυγη – та, що має красивий зад), одна з античних статуй Венери невідомого скульптора.

441

Німврод (Немврод) – вавилонський цар, згаданий у Біблії, Немврода зображали мисливцем.

442

Апіс – священний бик у стародавньому Єгипті.

443

Систр Ізіди – староєгипетський музичний інструмент, вважався даром Ізіди – богині плодючості.

444

Гермес – тут грецька назва єгипетського бога Тота, якого вважали засновником наук і мистецтва Йому приписували понад 30 тисяч книг.

445

"Веди" – збір давньоіндуських релігійних гімнів, їхні священні книги

446

Ксакі – перекручене Шак’ямуні, одне з імен Будди.

447

Адоніс – юнак неймовірної вроди, коханий богині Афродіти.

448

…які були в Дельті – дельта ріки Ніл

449

Тут Вольтер пародіює біблійний стиль "Пісні пісень" Соломона.

450

…в горах Лівану – гірський масив у Західній Ази між Сирією та Ліваном.

451

Богиню Юнону, дружину Юпітера, часто змальовували в колісниці, яку тягнули павичі

452

Ормузд, Оромазд – бог добра у давньоперській релігії, змагався з Аріманом, богом темряви, носієм зла.

453

Локман – легендарний володар Аравії, вигаданий автор добірок байок, які з'явилися в середньовіччі арабською мовою

454

Ґанґариди – міфічний народ, який нібито жив на берегах Ґанґу.

455

Гурії – за уявленнями мусульман, вічно юні красуні, які давали праведникам насолоду в раю

456

Тут: азбест

457

Натяк на Єлену Прекрасну, яку в юні роки викрав Тезей, а потім, уже дружиною Менелая, Паріс.

458

Гора Іммаус – давня назва Гімалаїв.

459

Стародавнє місто Бассора в Аравії, сучасне місто Басра, знаходиться там, де Тигр впадає в Перську затоку.

460

Мається на увазі Пріап, грецький бог чуттєвих утіх, якого вшановували в місті Лампсаке.

461

Звертання до архієпископа і голови релігійного ордену, зокрема ордену єзуїтів

462

Едем, або Еден – земний рай, в якому жив Адам з Євою

463

Єлисейські поля – блаженна країна, царство померлих (гр. міф.).

464

Німфи Геспериди охороняли сад, де росла яблуня із золотими плодами (гр. міф.).

465

Острів Щасливих – Канарські острови, тобто, за античними уявленнями, "край землі".

466

Фенікс – легендарний птах, який мав властивість спалювати себе і знову відроджуватися з попелу.

467

Сюрен – місто у Франції.

468

Камбал – давня назва Пекіна

469

Китайський імператор Юнг Чінг у 1724 р вигнав із країни єзуїтів.

470

Тієн – у китайській релігії небо, яке є головним богом.

471

Чангті – у китайській релігії початок усіх речей.

472

Кіммерійці – народ, який заселяв північне узбережжя Чорного моря (зокрема, Крим), близько VIII ст. до Р. X. їх витіснили скіфські племена. Тут Вольтер має на увазі росіян.

473

Мається на увазі Москва.

474

Катерина II, яка правила з 1762 до 1776 р.

475

Катерина II, з якою Вольтер листувався, писала йому 1767 р "Ось я в Ази, я хочу усе побачити своїми власними очима".

476

Петро І, в якому Вольтер бачив втілення свого ідеалу освіченого монарха.

477

Тут: пірамідами.

478

Катерина II нав'язала Польщі королем Станіслава Понятовського, вона досягла рівноправ'я православних і католиків.

479

Молодий державець – спадкоємний принц, майбутній король Швеції Ґустав III (1746–1792).

480

Данський король Хрістіан VII (1766–1808), який посилив абсолютизм у Данії Вольтер вважав це явищем історично прогресивним, оскільки королівська влада тут протистояла старим феодальним інститутам.

481

Польський король Станіслав Понятовський (1732–1798) листувався з Вольтером.

482

Мається на увазі польське право liberum veto.

483

Тут Вольтер протиставляє німецьке протестантство католицизмові, що панував у Франції, Італії та Іспанії.

484

Тобто в монастирях.

485

Вольтер має на увазі Голландію.

486

Альбіон – кельтська назва Англії.

487

Tip – стародавня назва Фінікії.

488

Острів Атлантида (гр. міф.) – за надмірну гордість атлантів, мешканців цього великого острова в Атлантичному океані, за велінням Зевса, Атлантида була поглинута океанськими водами.

489

Везер – ріка в Німеччині.

490

Марк-Мішель Рей – амстердамський видавець, який надрукував багато творів французьких письменників, заборонених цензурою, зокрема і книги Вольтера.

491

Авзонійці – італійці.

492

Вельхи – французи.

493

"Селянин-підпанок" (1735) – роман французького письменника Шевальє де Муна (1701–1784).

494

"Софа" – фривольний роман Кребійона-сина (1707–1777), надрукований 1745 р

495

"Четверо факарденів" – роман французького письменника Антуана Гамільтона (1646–1720), шотландця за походженням.

496

Піфагор (VI–V ст. до Р. X.) – грецький філософ і математик, Порфірій (III–IV ст. н. є.) таЯмвліх (III–IV ст. н. є.) – грецькі філософи-неоплатоніки. Усі вони були прихильниками і проповідниками вегетаріанства.

497

Вольтер має на увазі римлян, які завоювали Британію За давнім італійським переказом, бог родючості Сатурн був першим царем Лаціуму – області, де знаходиться Рим А звідси назва "місто Сатурна", яку дістав Рим.

498

Англійський король Йоан Безземельний, який 1213 р. оголосив себе васалом Римського Папи.

499

Папа Римський.

500

Пресвітеріанці, помірковане крило англійських пуритан.

501

Індепенденти, радикальніше крило англійського пуританства.

502

Вольтер має на увазі події англійської революції XVII ст., яка відбувалась під релігійними гаслами.

503

Дві партії – тобто партія консерваторів (торі) та лібералів (вігі).

504

Далі йдеться про Венецію.

505

У Венеції XVIII ст. існував звичай ходити в масках.

506

Мовиться про собор Святого Петра у Ватикані.

507

Тобто кардиналів та єпископів.

508

"Святий Мартіне, який вродливий хлопець! Святий Панкрате, що за вродливий юнак!"(італ.).

509

Першим римським єпископом був апостол Петро, за фахом звичайний рибалка По смерті він стає володарем ключів від раю.

510

Йдеться про буллу "Unigenitus" Папи Климента XI (1743), в якій він засуджував янсенізм Король Людовік XIV наказав парламентові прийняти її.