ВОРИК. Точно. В цьому разі я буду рукою цивільного суду. Тож, монсеньйоре, передайте мені відтяту гілку, а я подбаю про те, щоб підготувати вогнище для неї. Якщо ви ручаєтесь від імені церкви, я ручаюся за все інше.
КОШОН (з розпаленим гнівом). Я ні за що не ручаюся. Ви всі, великі лорди, так спритно використовуєте церкву як політичний засіб…
ВОРИК (посміхаючись). Тільки не в Англії, запевняю вас.
КОШОН. В Англії ще більше, ніж будь-де. Для Бога душа цієї сільської дівчини така ж цінна, як і ваша чи короля, і мій обов'язок — врятувати її. Я не терпітиму, щоб ваша світлість ось так посміхались до мене, ніби я сказав щось безглузде, бо насправді змовився з вами згубити її. Я єпископ, а не політична маріонетка, моя віра стільки ж важить для мене, як і ваша честь для вас, і якщо знайдеться бодай соломинка, щоб витягнути цю Божу дитину, я зроблю це.
КАПЕЛАН (підіймається в пориві люті). Ви зрадник!
КОШОН (вибухнувши). Неправда, священику. (Аж тіпається від гніву). Якщо ви наважитесь на те саме, що зробила ця жінка, — поставити інтереси вашої країни вище інтересів католицької церкви, — то вам разом із нею лежить дорога на вогнище.
КАПЕЛАН. Мілорде… Я… я зайшов занадто далеко. Я… (як саме втілення сумирності, він сідає на своє крісло).
ВОРИК (встає, дуже схвильований). Монсеньйоре, прошу вас пробачити слово, щойно вжите сером Джоном де Стогамбером. В Англії воно має інше значення, ніж у Франції. У вашій мові слово "зрадник" стосується віроломної, підступної, невірної, зрадливої людини. В нашій же країні цим словом просто називають людину, яка не повністю віддана інтересам Англії.
КОШОН. Пробачте, я не знав, тож і не зрозумів. (З гідністю опускається у своє крісло).
ВОРИК (заспокоєний, повертається на своє місце). Також хотів би вибачитись, зі свого боку, за те, що надто легковажно поставився до спалення цієї дівчини. Коли комусь доводиться часто бачити, як під час війни у вогні гинуть цілі села, він стає товстошкірим. В іншому разі я б просто збожеволів від усього, що бачив. Чи можу я припустити, що так само й у вашого преосвященства, після численних спалень єретиків, виробилось, скажімо так, чисто професійне ставлення до цієї жахливої процедури?
КОШОН. Так, це болісний обов'язок і, як ви кажете, жахливий. Проте, в порівнянні з жахом єресі, це — навіть менше за ніщо. Я переживаю не за тіло дівчини, яке страждатиме лиш коротку мить, а потім кінець кінцем загине, а за її душу, яка може страждати цілу вічність.
ВОРИК. Саме так, і дай Боже, щоб її душа знайшла спасіння. Отже, питання в тому, як спасти її душу і знищити тіло. Адже, монсеньйоре, погляньмо правді у вічі, якщо культ Діви й надалі зростатиме, справа стане безнадійною.
КАПЕЛАН (хриплим голосом, немов після плачу). Дозвольте мені сказати, мілорде.
ВОРИК. Чесно кажучи, сер Джон, я просив би вас помовчати, хіба що ви обіцяєте тримати себе в руках.
КАПЕЛАН. Я маю тільки одне зауваження. Можливо, моя думка є помилковою, та мені здається, ця Діва просто шахрайка і вдає з себе побожну. Її молитви та сповіді нескінченні. Як її можна обвинуватити в єресі, коли вона, як вірна дочка церкви, виказує таку глибоку пошану до релігії?
КОШОН (спалахнувши). Вірна дочка церкви! Самому папі не стало б духу так високо нести себе, як ця жінка. Вона поводиться, ніби сама є церквою. Вона передає Карлу послання від Бога, а церква хай постоїть осторонь. Вона коронує його в Реймському соборі — вона, а не церква! Вона пише листи англійському королю, передаючи волю Божу: нехай повертається на свій острів, бо в іншому разі зазнає Божої кари від її руки. Дозвольте нагадати, що схожі листи писав і проклятий антихрист Магомет. В усіх своїх діях чи звернулась вона бодай раз до церкви? Ніколи. Завжди були тільки Бог і вона.
ВОРИК. Чого ж від неї можна чекати? Як кажуть, дай злидарю коня, то він піде галопом.
КОШОН. І хто надихає її? Диявол. І не просто так, він замислив велике лихо. Він повсюди сіє свою єресь. Чоловік на ім'я Гус, якого спалили в Констанці тринадцять років тому, встиг заразити єрессю всю Богемію. Інший чоловік, Вікліф, котрий сам був священиком, нагнав цілу пошесть на Англію, але ви, і вам за це має бути соромно, дозволили йому померти у власному ліжку. Такі люди є і в нас у Франції, я добре знаю цю породу. Вони заразні як чума, якщо їх не вирізати, не спалити, не стерти з лиця землі, вони втоплять людство в болоті гріха й зіпсуття, марноти й руйнування. Так арабський погонич на верблюді гнав Христа і Його церкву з Єрусалима, немов дикий звір, спустошуючи все, що траплялось на його шляху на захід, аж доки між Францією та лихом не зостались одні Піренеї та милість Божа. А з чого ж усе почалося? Йому чулись голоси архангела Гавриїла, як і їй — св. Катерини, Маргарити та благословенного Михаїла. Він проголосив себе посланцем від Бога і від Його імені писав листи земним владикам. Так і вона щодня розсилає свої листи. Тепер нам потрібно просити заступництва не в Діви Марії, а в Діви Йоанни. Накопичені церквою мудрість, знання і досвід, які бережуть її слуги, беззахисні благочестиві люди, будуть втоптані в багнюку першим-ліпшим неотесаним трударем чи дояркою, яких диявол наповнив такою страшенною зарозумілістю, що вони вважають себе просвітленими з небес. Це буде світ кровопролиття, ненависті, знищення, світ, у якому кожен дбатиме тільки за себе, врешті-решт це поверне людство назад до варварства. Поки що в нас є Магомет з його послідовниками та Йоанна — з її, але що буде, коли кожен чоловік здумає, що він Магомет, а кожна дівчина — що вона Йоанна? Від однієї думки про це в мене на голові волосся стає сторч. Я боровся проти цього все своє життя і боротимусь до кінця. Якщо всі інші гріхи цій жінці можна було б відпустити, то цей — ні, бо це — гріх проти Святого Духа, і якщо вона не зречеться його перед усім світом, то горітиме у вогні, тільки-но трапиться мені до рук.
ВОРИК (байдуже). Ви, звичайно, так близько берете це до серця.
КОШОН. А ви хіба ні?
ВОРИК. Я солдат, а не церковнослужитель. Під час паломництва я познайомився з послідовниками Магомета. Вони виявились не такими вже поганими, як нам розповідали. В дечому їх манери подібні до наших.