КНИГА ТРЕТЯ
Елегія 1
Елегію також переклав Г. Кочур.
29— Палладій — статуя Паллади, що начебто впала з неба в Трою; звідти предки римлян привезли її і вмістили у храмі Вести.
30. Нуми житло — дім Нуми Помпілія, другого після Ромула володаря Риму; вславився справедливістю і миролюбністю.
32. Статор — давній храм Юпітера Статора — "того, хто зупиняє при відступі".
36-39. Дубовий вінок — військова нагорода за врятування громадянина; лавр — знак тріумфатора і водночас присвячене Аполлонові (Фебові) дерево; переможна битва Авґуста з Антонієм біля Акцію відбулася неподалік від Левкадського храму Аполлона — "буйноволосого бога" (59).
65— Шукала сестер... — Тобто інших книг, окрім "Мистецтва кохання".
67. Охоронець покоїв.. — Мається на увазі бібліотека на Палатин-ському пагорбі, охоронцем якої був вільновідпущеник Авґуста граматик Ґай Юлій Ґіґін.
71. Свобода. — Йдеться про храм богині Свободи на Палатині, де була ще одна, найдавніша бібліотека.
[291]
Елегія 2
4. Латони син —Аполлон, проводир Муз (Пієрид). 28. Ще одного божества.. — Тобто Авґуста.
Елегія З
59. / тіло нищила, й душу.. — За вченням Епікура (а отже, й Лук-реція), душа вмирає разом із тілом; Піфагор, "старець самоський", навчав про безсмертя душі.
64. Мани — духи померлих.
Елегія 4
19. Ельпенор — один із супутників Улісса; сп'янілий, впав із крівлі палацу Кірки (Цірце'і).
25. Хто вмів ховатися добре.. — Натяк на Епікурів заклик "Проживи непомітно".
27. Евмед — батько троянця Долона, що його вбив під час нічної вилазки в табір греків Діомед, про що йдеться в X книзі "Іліади".
49— Боспор — нині Керченська протока. Танагс — Дон.
Елегія 5
38. Старець дарданський — Пріам. Ідеться про славетну сцену з "Іліади" (XXTV, 473-570).
40. Ематійський вождь — Александр Македонський, що вшанував своїх ворогів Пора і Дарія.
42. Зять Юнони — Геркулес, який одружився на небі з Гебою, донькою Юнони.
Елегія 7
1. Перілла — невідома поетеса часів Овідія Деякі коментатори вважають, що йдеться про доньку Овідія.
15. До Пегасових вод — тобто до джерела Гіппокрене на горі Гелікон у Беотії, яке заструміло на тому місці, де вдарив копитом об скелю крилатий кінь Пегас.
20. Поетесу Сапфо (VII ст. до н. є.) з острова Лесбос називали десятою Музою.
42. Крез — найбагатший володар Лідії (VI ст. до н. є.); Ір — жебрак з "Одіссеї"; перший — символ казкового багатства; другий — крайнього зубожіння.
50. Житиме слава моя. — Тобто "говоритимуть про мене": лат. farm від fan — говорити; в цьому — "безсмертя"; безмовність (забуття) — смерть. У такому значенні "слава" — протилежність до марнославства, похвальби, в якійсь мірі — до поняття "gloria" (пор. "С", V, І, 75).
[292]
Елегія 8
1. Тріптолемову.. колісницю.. — Див. прим. 16 до "Л.", III, VI.
4. Еета дочка — Медея.
34. Дві частини єства.. — Тобто тіло (corpus) і душа (mens); ці терміни закріпились і в латиномовному судочинстві нових часів: у початковій фразі судового запису відзначалося, що підсудний став перед судом corpore et mente sanus — "здоровий тілом і душею".
Елегія 9
Елегію переклав також І Франко.
1. Де варвар усюди.. — Йдеться про племена, що розмовляють чужими (не латинською і не грецькою) мовами.
6, 33— Назва "Томи", за грецькою народною етимологією, походить начебто від дієслова temno (пор.: ана-томія) — "розтинаю" і пов'язується з легендою про Медею: намагаючись затримати погоню свого батька Еета за аргонавтами, вона вбила свого брата Абсирта і порозкидала полем частини його тіла.
13— Мінійці — аргонавти (від назви племені, що жило спочатку в Фессалії, згодом — у Беотії).
Елегія 10
Елегія відома під назвою "Зима в Томах"; українською її переклали також І. Франко, Г. Кочур.
3. Під сузір'ями... — Тобто під Ведмедицями, що в північних краях не заходять.
41. Леандр — див. прим, до "Л", II, XVI, 31.
54. З іншого берега.. — Див. прим, до "М.", І, 457.
Елегія 11
39-40. Бусірід — легендарний володар Єгипту, що приносив людські жертви, поки його не вбив Геркулес. Хто., бика розпікав.. — Сі-цілійський тиран Фаларід (VI ст. до н. є.), який, за переказом, спалював людей у мідному бикові; першим поплатився винахідник мідного бика — Перілл.
Елегія 12
1. Кінець уже року. — Йдеться про т. зв. "рік Ромула", коли першим місяцем року був березень (Martius); згодом перед ним було додано січень і лютий (Januarius, Februarius).
3. Той, хто., не зміг переправити Геллу. — Золоторунний баран, на якому Гелла, дочка Атаманта й Нефели, разом із братом Фріксом [293] утікали до Колхіди, проте Гелла впала в море (Геллеспонт); звідси — сузір'я Овна, в якому перебуває Сонце при весняному рівноденні.
17-18. Поступається— забавам Форум.. — Йдеться про березневі та квітневі свята (Квінкватрїї, Мегалесїі, Цереалії), під час яких припинялося ведення судових спраа
24. Замість форумів трьох.. — Йдеться про найдавніший, Римський форум, а також про форуми Цезаря й Августа; три театри — Пом-пея, Марцелла і Бальба (див. прим, до "М", І, 67-71).
46. Богу латинів — тобто Юпітерові. Тріумфатори, завершуючи врочистості, складали жертви в його Капітолійському храмі.
47-^8. Германія буйна., схилила" чоло. — Йдеться про придушення повстання 6-9 pp. н. є. та наступні успішні походи Тіберія.
Елегія 13
2.3 обігом часу.. — Йшов другий рік перебування Овідія у вигнанні; його день народження — 20 березня 10 р. н. є. День народження для римлян — це вшанування безкровними жертвами (калачами, ладаном, ягодами) "генія", божества, що народжується з людиною і опікується нею впродовж усього життя.
22. Кипарис — атрибут похоронних обрядів.
28. Даремно., прозвали "Евксин"" — У перекладі з грецької значить "гостинний"; давня назва — "Понт Аксинський", тобто "негостинний".
Елегія 14
13— Без матері. — Афіна Паллада, за переказом, народилась із голови Зевса (Юпітера).
17. Трьох моїх діток.. — Тобто трьох книг "Мистецтва кохання".