КНИГА ЧЕТВЕРТА
Елегія 1
15-16. Діва Лірнеська — Брісеїда. Струн гемонійських.. — Тобто фессалійських
17. Жону свою. — Йдеться про Еврідіку (див. "Метаморфози", X).
31. Дуліхійці — супутники Улісса (про лотофагів — див у IX кн. "Одіссеї").
42-43— Едонійські верхи.. — Тобто фракійські; звідси походить екстатичний культ Вакха; його атрибут — обвита плющем та виноградним листям із ялиновою шишкою зверху палиця, що була також символом поетичного натхнення
[294]
Елегія 2
8. Цезарі жертву— кладуть. — Головний тріумфатор (як верховний командувач військами) Август і Тіберій, що відзначився у походах на Германію в 10 та 11 pp. Овідій уявляє собі різні етапи тріумфу.
9-11— Парость між ними.. — Спадкоємці Тіберія — Друз Молодший і Германік; невістки — Лівілла і Аґріппіна, їхні дружини.
41-43. Рейн., з обламаним рогом" — Річкові боги зображувались рогатими (пор. "М.", І, 213-228).
Елегія З
2. Фінікійські" грецькі веде кораблі.. — За Великою Ведмедицею звіряли свій шлях грецькі, за Малою — фінікійські мореплавці.
8. За відомою легендою, Рем жартома перестрибнув через тільки-но закладені стіни Рима, за що його вбив старший брат Ромул.
29— Фіванська жона — Андромаха, дружина Гектора, дочка фіван-ського володаря Еетіона.
37. У сльозах своя насолода" — "Чому сльози — насолода в печалі?" — запитує Авґустин Блаженний у своїй "Сповіді" (TV, V).
63-68. Капаней — аргоський володар, один із семи героїв у поході проти Фів; за похваляння Юпітер уразив його блискавкою (його дружина Евадна спалила себе в похоронному вогнищі чоловіка). Від Юпітерової блискавки загинув покараний за зухвалість Фаетон ("Метаморфози", II). Так само загинула й дочка Кадма Семела ("Метаморфози", III). Всі вони були гідно пошановані й оплакані.
77-78. Тіфій — див. прим до "М.", І, 6, Феб-Аполлон був також бо-гом-цілителем: "рятівник" — один із його епітетів.
Елегія 4
Адресат елегії, на думку більшості коментаторів, — Мессалін, син Мессали, покровителя мистецтв, політичного діяча, оратора, прихильника Августа.
56. Аксинський — див. прим, до "С", III, XIII, 28.
63— Богиня-лучниця — Діана.
65-67. Тоант — див. прим, до "С", І, X, 28.
71. Фокеець — див. прим, до "С", І, V, 21.
77. Стрічкою пов'язували голову тому, кого приносили в жертву.
87. Бог — тут: Авґуст.
Елегія 5
2. Наче до вівтаря" горнусь. — Той, хто припав до вівтаря, за давнім звичаєм, був недоторканним (пор. "С", V, II, 43-44). 30. Близнюк — Поллукс.
[295]
Елегія 6
31. Борець на., арені.. — Йдеться про атлетичні змагання.
Елегія 7
13. Діви — тобто Скілли.
17. Тритглий пастух — Геріон, міфічний велетень, що жив на крайньому заході (Іспанія).
18. Чоловік-напівбик — Мінотавр.
Елегія 8
36. З колісниці— друзки лишились.. — "Перебіг життя" латинською мовою curriculum vitae — буквально: "колісниця життя".
43. Додана — місто в Епірі (Греція), відоме оракулом Юпітера. Дельфи (Середня Греція) — релігійний центр із храмом і оракулом Аполлона.
46. Батько — Юпітер.
Елегія 9
6. Тісіфона — одна з Фурій, богинь-месниць.
Елегія 10
Цю елегію-життєпис, одну з найвідоміших, переклали також І. Франко, М. Зеров.
6. Консули — Гірцій і Панса, що загинули біля Мутіни (21 квітня, 43 р. до н. є.) в битві проти Марка Антонія.
13-3 другим днем п'ятиденного свята Мінерви (19-23 березня) починалися гладіаторські ігри, отже, 20 березня народилися Овідій і його старший брат.
28-29— Тоїу дорослу.. — Врочисте вдягання дорослої тоґи (з 17 років) було знаком громадянського повноліття; широка пурпурова облямівка означала, що юнак має намір домагатися державних посад (сенат, курія); вузька — знак того, що він задовольняється вершницьким станом.
39— Аонійські сестри — Музи.
43— Макр — Емілій Макр, автор дидактичних поем про походження птахів ("Орнітогонія") та про різні протиотрути ("Теріака").
95. Пісейська олива — нагорода за перемогу на ігрищах в Олімпії, неподалік від давньої Піси, що відбувалися кожні чотири роки; римляни вважали цей проміжок п'ятиліттям; отже, на заслання Овідій пішов у віці 50 років.
[296]
КНИГА П'ЯТА Елегія 1
11. Каїстр — ріка в Лідії
53-54. В Перілловій міді.. — Див. прим, до "С", III, II, 39-40.
61. Пеанта син (Пеантід) — Філоктет; греки, пливучи до Трої, залишили його з невигойною раною від укусу змії на острові Лемнос.
63— Замкнутий біль., душить— — Пор.: "Виповнюється і виводиться — слізьми" ("С", IV; III, 37-38).
Елегія 2
15. Телеф — див. прим, до "С", II, 19-
73— За античними уявленнями — міфічна Харібда перебувала у водах Месінської (Занклейської) протоки.
76. Левкаш' бог — Аполлон. Ідеться про людські жертви, якими в доісторичні часи вшановували тут цього бога.
Елегія З
1. Той день.. — Тобто 17 березня, коли святкували "Лібералії" на честь Вакха (Лібера), що був також опікуном і натхненником поетів.
17. Вирок сестер.. — Йдеться про богинь долі (Парки у римлян, Мойри — у греків).
21. До Стрімону.. вийшов.. — Вакх, мандруючи світом, навчав людей виноробства; початком його шляху була Фракія, де пропливає Стрімон, кінцем — Індія.
25. Двічірожденному.. — Перший раз, передчасно, від Семели, що загинула, коли до неї наблизився Громовержець — Юпітер; удруге — від Юпітера, свого батька.
29-30. Із фіванських Мурів., скинув Юпітер— — Див. прим, до "С",
IV, III, 63-68.
39-40. Фракійський володар Лікург і фіванський Пентей не визнавали Вакха ("Метаморфози", III; "Вакханки" Евріпіда).
41. Дружини... вінок.. — Ідеться про Аріадну, дружину Вакха; боги подарували їй весільний вінець, що згодом став сузір'ям (Північна Корона).
Елегія 4
25-26. Уславлені пари друзів: Ніс і Евріал; Тесей (син Егея, Егід) і Пірітой; Патрокл (син Менетія, Менетіад) і Ахілл; Орест і його супутник — Пілад
Елегія 5
1. Господині — тобто дружини.
[297]
3. Лаерта син — Улісс.
34. Двом— братам. — Ідеться про Етеокла і Полініка, синів фіван-ського володаря Едіпа, братів Антігони. Батггйв нащадок — Каллімах
44. Ікарій — батько Пенелопи, що була зразком подружньої вірності; Еетіон — батько Андромахи, дружини Гектара.
53-58. Ехіонове місто — Фіви, від Ехіона, який разом із Кадмом заснував Фіви. Евадна — дружина Капанея (див. прим, до "G", IV, III, 63-68); одну з-поміж дочок Пелія.. — Йдеться про Алкесгу, що погодилася померти замість свого чоловіка Адмета. Лаодамія — дружина Протесілая, що заподіяла собі смерть, коли той загинув під Троєю (Іліоном).
Елегія 7
25-26. Пісням моїм плеще" — Йдеться, очевидно, про Тероїди" (див. прим, до "G", II, 519).
36. По катарейських" водах.. — Диа прим, до "С", І, І, 83-
Елегія 8
9. Рамнусія — богиня помсти (Немесіда), від Рамнунта, що в Аттіці, де був храм цієї богині.
16. Вертка" — 3 уявленням про непостійність Фортуни пов'язане т. зв. "колесо долі": обертаючись, то підносить людину до вершин щастя, то стрімголов опускає вниз.
Елегія 9
17. З пагорба всяк, поглядав" — Ремінісценція початкових рядків із другої книги поеми Лукреція "Про природу речей":
Солодко, бурю зустрінутий в затишку на узбережжі, Море здаля споглядать, де інший потрапив у скруту...
37. Поки ще бачу" сонячне світло" — "Бачити сонце" у греків і римлян означало "жити".
Елегія 10
3. Стільки літ" — Тобто десять років
13. Назва оманлива" — Див. прим до "С", III, XIII, 28.
45. Лахеса — одна з трьох Парок; снувала нитку життя. З уявленням про цю богиню пов'язана й наша метафора: "обірвалося" життя.
[298]
Елегія 12
12.Аніт — один із обвинувачів Сократа; звинувачений у "безбожжі" та в "розбещенні" молоді, згідно з судовим вироком, Сократ випив отруту.
16. Не написав би й рядка. — Приклад не зовсім вдалий, бо Сократ лише вів бесіди, про що, зрозуміло, Овідій добре знав.
Елегія 13
1. Здоровлення шлю тобі. — Римляни зичили здоров'я і при вітанні (salve), і при прощанні (vale).
25. Не таким, як ти є, видаватись" — Ідеться про морально-етичну проблему "бути і видаватися", витоки якої — у грецькій трагедії (Есхіл, "Семеро проти Фів", 570).
Елегія 14
35-40. Повторено приклади жіночої вірності, що наводились у "С", V, V, 53-58 (див. прим); Іфіса донька — Евадна; філакійська жона — Лаодамія.
[299]