Це було подвійно небезпечно: августа вірила в "прозорливість" свого мазунчика. І з його відношення робила висновки про ступінь зичливості прихожого до своєї особи.
Сніжно-білою, оздобленою перстенями й браслетами рукою августа безперестанку гладила Аматуса. Коли-не-коли схилялась до нього й промовляла ласкавим голосом так, як матері говорять із малими, дуже розпещеними дітьми. Тоді стрижійки спиняли свою працю, на їхніх обличчях розквітала солодка ніжність. І вони нерухомо чекали, поки августа підведе свою божеську голову.
Зненацька піднялась заслона і з-під неї випливла невільниця-нубійка з руками зложеними навхрест на грудях. І завмерла біля порога, чекаючи на дозвіл говорити. Сабіна поглядом дозволила їй це.
— Ясний сенатор Татіан,— ледве чутно промовила нубійка,— прохає дозволу й ласки прийти перед очі божеської августи.
Сухе знуджене Сабінине обличчя освітилось цікавістю.
Августа поцілувала Аматуса, обережно поклала його на руки невільниці-пестунки звірятка, яка мала за обов'язок бавити й доглядати мангусту. Вільною рукою Сабіна зробила знак служницям і промовила:
— Закінчуйте! За хвилину хай сенатор увійде.
Справді, за хвилину стрижійка закінчила свою творчість і вийшла з покою.
Двоє дівчат поставили перед августою фотель і зникли вслід за стрижійкою та іншими служницями.
Татіан ще на порозі глибоко вклонився. Нечутно підійшов до августи, щоб поцілувати край поли її одежі, і з задоволенням впевнився, що на цей раз йому не доведеться пестити Аматуса.
— Сідай, Татіане,— вказала Сабіна на крісло біля себе.— Радо слухатиму, якщо ти приніс добрі новини.
— Тільки добрі,— бадьоро, але тихим голосом відповів патрицій.— Пророцтво відбулося якнайліпше, сподівання божеської августи сповнились. Все сталось, як ти бажала.
— Радію,— роз'яснилось ще більше бліде обличчя Сабіни.— Але цікаво знати, що саме напророковано? Знаєш подробиці ?
— Дещо знаю. Не турбував би зайво тебе. Пророковано різне... між іншим, цезареву владу Антіноєві...
Сабіна потемніла, але в очах сенатора блиснув невловимий усміх. Татіан починав мистецьку гру, в успіху якої був певний. Бо ж Сабіна не мала для нього жодної загадковості, він міг одним реченням викликати в неї бажаний настрій.
— Так, августо. Але це зовсім не зле. Бо славний цезар був задоволений.
Сабіна потемніла ще дужче. А коли вона простягла руку, щоб взяти флакончик із заспокоюючою сіллю, Татіан потяг за другу віжку:
— Тільки Антіноя таке пророцтво навряд чи втішить. І пророк обіцяв йому трон, але тільки колись. По цезареві, що має заступити Адріана.
Помітивши, що Сабіна затримала рух і не понюхала солі, додав:
— А влада першого Адріанового наступника буде закурена вогнем війни...
Августа нюхнула солі.
— Але той цезар буде рішучий муж і тим не журитиметься.
Сабіна знов вияснилася.
Як кожен, хто ворожить, вона вкладала власний — бажаний їй,— зміст у слова ворожбита. І цілком ясно бачила у сказаному образ свого кандидата — Люція Вера.
Татіан бачив її думки й продовжував:
— Панування Адріанового наступника, казав пророк, буде несприятливим для розквіту мистецтва й філософії.
Сабіна задоволено мотнула головою, бо обіцяне мало знищити саме те, за чим найдужче побивався Адріан.
— Але війна приведе до внутрішніх розрухів і прикростей, тому історія зробить це панування темною плямою, на якій ореол слідуючого цезаря, тобто Антіноя, засяє тихою, ясною зорею. І народи Римської імперії благословлятимуть його як Олімпійця.
Августа раз за разом двічі понюхала солі й зблідла.
— Та це буде аж тоді, коли гіацинтові кучері божеського Антіноя побіліють, як вершина Гімета під снігом,— може, за двадцять, а може, й за сорок літ.
— Хто пророкував? — запитала заспокоєна Сабіна.
— Діодор, найславніший пророк із Серапеума,— спокійно відповів Татіан.
— Невже ж тобі пощастило притягти його на наш бік? Подивляю твоє мистецтво, Татіане. Він, певне, говорив те, що ти йому підказав.
— Гадаю, божеська, що пророк говорив із натхнення. Але боги милостиві до тебе, то пророцтво було таке, що формою заспокоїло цезаря, а змістом може задовольнити й августу, бо не перешкоджає йти дорогою, яку бачить тільки її божеська мудрість. Дозволь не розповідати подробиць, щоб не затримувати тебе в цей дорогий тобі час. І мене вже чекає цезар. Кличе тинятися з ним десь по пустині, оглядати святині, розкидані по оазах... А щодо оракула, то головне ти знаєш. В дорозі я довідаюсь від цезаря подробиці.
Сабіна знов проясніла й жваво запитала:
— А нічого не порадив оракул Антіноєві?
— Аякже! Саме так, як ти, божеська, могла б бажати: щоб сидів тихо й спокійно та цікавився всім, що не має відношення до влади, аж поки не прийде його час.
— Це дуже добре! — одверто зраділа августа.— Хіба ж ляльці місце на троні? А це ж лялька! Мальована лялька! —— додала погірдливо.
Замислившись, перебирала перли свого намиста.
— Але ж... часами... ляльки розбиваються...-— промовила, немов до себе, і глянула просто в вічі сенаторові.
Той не моргнув і відповів:
— На все свій час. Тепер було б ліпше, якби лялька перестала бавити. А це трапляється, коли лялькою починають цікавитись інші. Маю відомості, що наш "мармуровий бог" почав сходити із свого постаменту... принаймні вночі...щоб забавлятися флейтистками...
Сабіна знизала плечима:
— Мудрий ти, сенаторе. Але не мав би зважати на дурниці. Було б, мабуть, ліпше, коли б на поміч нам стала якась освічена патриціанка. З флейтисток не буде помочі.
— Звичайно, коли б, наприклад, Бальбіла...—— іронічно почав Татіан.
— Саме Бальбіла. Вона достойна дівчина, нам цілком віддана. Я сама поручусь за неї, за її відданість.
— За відданість — я також. Але... хто поручиться, що ради відданості вона легко відмовиться й від цезарського пурпуру? Пурпур же такий червоний, що не раз сліпив очі й мудрішим за мудру Бальбілу.
— Але ж... що ж може вийти з якихсь залицянь до флейтистки?
— Августо, для бажаних наслідків кожну річ можна зробити причиною. Вона гарна й повна поезії. Я її бачив, цю поетку-варварку. Бачив, як вона танцювала. І скажу, що на такі принади ловились і твердіші за богоподібного Антіноя. Але танцюристка й у сні не мріятиме стати для патриція чимсь іншим, як тільки приємною забавою. А тим часом можуть прийти зміни. І чим буде менша ця "забава", тим більше пошкодить вона маєтстатові кандидата на трон. Навіть в очах самого августа.