Жінка поглянула на платиновий наручний годинник, оздоблений коштовним камінням, наче хотіла впевнитись у славнозвісній пунктуальності яблунівського колгоспника.
— Від імені фірми дякую за те, що ви прийшли вчасно,— мовила секс-бомба, сяючи перлинами зубів.— Мене звати Мейдж. Прошу!
І привітним жестом руки показала на масивні скляні двері, Здається, від владної і привітної магії того жесту двері самі стали відчинятись, і, звісно, Хомі нічого не зоставалось, як слідом за представницею фірми переступити поріг під’їзду висотного будинку.
— Наша фірма зацікавлена в якнайширшій рекламі,— щебетала зваблива Мейдж, і кожне мовлене її вустами слово здавалося звабливим, сповненим еротичної радіації.— Чим ширша реклама — тим більші прибутки, чим більші прибутки — тим ширша реклама, ви розумієте ланцюгову реакцію цієї закономірності?
— Авжеж, дощ іде — гриби будуть,— за своєю звичкою відповів приказкою грибок маслючок.
Либонь, приглядався він до заокеанської секс-бомби не без цікавості. І не тільки тому, напевне, що давненько рідної жінки Мартохи, спорядженої у пояс цнотливості, не бачив, а тому, насамперед, що від секс-бомби Мейдж не можна було відірвати погляду. Якщо в болоті не без чорта, то що ж тоді казати про сині фіалки Мейдж! І хоч яблунівському колгоспникові годилося б берегти яблунівську честь, та що вдієш, коли чоловіча охота — наче отой дідько в очеретах: одну дудку кида, а другу вирізає.
Поминувши світлий хол, обставлений прозорими меблями (крізь ці меблі можна було дивитись, наче крізь кришталь), чарівна Мейдж і зачарований Хома вступили до приміщення, обладнаного прозорими шафами, прозорими стендами, прозорими колбами. Враження стерильної чистоти було таке сильне, мовби ти опинився на заллятій сонцем вершині Кордільєр, де сліпучо палахкотить сніг,— і Хома навіть примружився під несподіванки.
— Це і є знаменита аптека, передбачена програмою мого перебування в Америці? — не приховуючи отетеріння, поспитав старший куди пошлють.
— Так,— не приховуючи гордості, відповіла Мейдж і так потягнулась угору на струнких ногах, що стала ще тонша в стані: тепер би її просилив через вушко голки.— Сюди на екскурсію потрапляють тільки високі гості конгресу й сенату.
— Так таки та аптека? — знову перепитав Хома, наче від отетеріння став розумом своїм ні богу, ні людям, ні попові, ні наймитові, ні к лавці, ні к столу.
— Єдина в Америці,— мовила Мейдж.— А також єдина в усьому світі. Хоч нам відомо, що Японія мріє про таку саму аптеку.
Наче причмелений тим, що побачив краєчком ока, й тим, що мав іще побачити розплющеними очима, старший куди пошлють повільно наблизився до великої прозорої шафи, де стояло безліч прозорих шкатулок, наповнених прозорим розчином. За якусь хвилю перевів погляд на Мейдж, наче просив секс-бомбу розвіяти його сумніви, що секс-бомба й постаралася зробити, з мінорною веселістю ствердно кивнувши головою.
— Так, ви не помиляєтесь,— мовила Мейдж, і кожне слово її випромінювало еротичну радіацію, якій піддався б і покійник.
— Так багато сердець? — перепитав Хома чистою українською мовою з подільським акцентом.
— Так багато сердець,— підтвердила Мейдж чистою англійською, бо чудово розуміла Хому, хоч, може, не вивчала української мови ні в коледжі, ні в університеті, й тим більше не мала ніякісінького поняття про подільський чи поліський діалекти.— Звичайно, ви бачите не всі запаси. Більша частина зберігається в спеціальних сейфах.
— Так, так,— роздумливо мовив грибок маслючок, який також чудово розумів Мейдж без перекладу, хоч, може, не вивчав англійської мови ні в школі-семирічці, ні в окопах та бліндажах на фронті, ні на тваринницькій фермі колгоспу "Барвінок". Але мусив він розуміти секс-бомбу хоча б тому, що, як то мовиться, не можна йти лісом — і дров не побачити, не мав він права їхать-їхать, а в зубах тримати віхоть, не міг він бути ні богові свічка, ні чортові ладан.
— Річ у тому,— щебетала зваблива Мейдж,— що фізіологічний розчин, у якому міститься серце, і спеціально сконструйована шкатулка заміняють для серця не просто грудну порожнину, а весь людський організм. Це дозволяє серцю ритмічно скорочуватись, тобто працювати. Все зберігається в ідеальному стані — і навколосерцева сумка, і лівий шлуночок, і правий шлуночок, і передсердя. З допомогою автоматичних пристроїв перевіряються стулки клапанів серця, сухожильні нитки...
— Так, так,— бубонів Хома, якому доводилось бачити багато сердець — свинячих і телячих, гусячих і курячих. На фронті теж випало дещо побачити, але таку дивину вперше спізнавав!—Так, так...
— Серцям, які зберігаються тут, гарантовано ритмічну зміну серцевих циклів: скорочення передсердь, скорочення шлуночків, загальне розслаблення серця. Гарантовано також нервову регуляцію серцевої діяльності, а також гуморальну регуляцію. І коли серце в найздоровішої людини, що перебуває на волі, здатне одного прекрасного дня захворіти, то серце, що належить нашій фірмі, не знає ніяких хвороб.
— Так, так,— бубонів Хома.— Поки є люди, поти се буде.
— Отож у разі потреби наша фірма може запропонувати вам будь-яке серце.
— Не кидай живого, не шукай мертвого,— загадково мовив грибок маслючок.— А якби мені випало вибирати серце, то з усіх сердець, що є у вашої фірми, я вибрав би ваше.
— О! — тільки й мовила Мейдж на незграбний комплімент Хоми.— О!
Бо що б там казали, бо що б там говорили про заокеанських секс-бомб та їхні більш ніж пустотливі стосунки з голлівудськими кінорежисерами та з підтоптаними мільярдерами, але все ж таки вони, ці чарівні вертихвістки, подеколи не проти того, щоб до них позалицявся і яблунівський колгоспник. Може, хтось про них думає, що якби не зуби та не губи, була б їхня душа на дубі, що вони одну мали хустину, та й ту в воду впустили, що вони йдуть до млина, як вітру нема, але насправді ж вони не такі, ой не такі! І кожен день перебування Хоми за океаном свідчив, що він не ломиться у відкриті двері, і не б’є по голоблях, коли не годен вдарити по конях, і не б’є себе ціпом по голові, коли не судний гороху намолотити.
Переборовши легку ніяковість, навіяну спонтанним компліментом яблунівського колгоспника, Мейдж сказала: