Патріоти

Сторінка 14 з 16

Тесленко Архип

Залужний. Благодарю! Хм-хм! Благодарю. (Опускають.)

Олексенко (виходить наперед). Благодарність, що і сил не жаліють та... е, щоб матушку, значить, нашу спасти. Благодарність, що, приміром... е, приміром, якби сказать... (Відкашлюється.)

Залужний. Одслужімо ж ходімо, молебень одслу-жімо... і господу богу поблагодарімо...

Олексенко (убік.) А мене хіба, значить, і не те... і на ура підіймать не будуть?

Залужний. Поблагодарімо, що поміг... поміг ворога одоліть.

Олексенко (убік.) Ну, мене, мо іншим разом на ура...

Залужний. І просімо... просімо, браття, хай і надалі і коріння допомагає стреблять нам.

Каптинська. Хай, милосердний... просімо, стребляй-те... спасителі наші. Я й... мо треба? Грошиків наготовила.

Залужний. Хм-хм! Треба.

Каптинська. Наготовила. (Шукає.) Не пожалію й... стребляйте, мої рідні, антихристів проклятих. (Дає.) Хай господь тільки... спом'яне жертву мою. Явросика хай. Ох, Явросику, Явросику! Царство небесне тобі, вічний спокій!.. Такий хлопчик був, такий, мої рідні, був...— Явросиком звали,— помер, двадцять годочків уже. (Утира сльози.)

Кучуриха (дає). І я сотеньку. Хай і мене, грішну, господь... Ох, гріхи... Шила на Прокіп'я колись.

Залужний. Хай господь... (Ховає гроші.) Семене Семеновичу, зараз же... до отця Василя. Готовиться хай. До церкви йдемо.

Антін (п'яним голосом). А йдемо. Як же! Ху! Гірка, матері її ковінька!

Сохацький. Хі-хі! (Виходить.)

Залужний. Ну, браття, я ж буду... буду... Леночка, іди, хай Гапка фрак, галстук сюди.

Каптинська. Вийдімо, мої рідні, вийдімо. Хай убираються. Ох, спаси вас.

Дехто. Виходь, браття, виходь.

Виходять. Залужний та Олексенко зістаються. Олексенко сіпа за зодів м'ясника 1-го. Той теж зостається.

ЯВА З

Залужний, Олексенко і м 'я с н и к 1-й.

Залужний. Ху! Аж душно. (До м'ясника.) Ось що, братино: ви... після молебня треба б жидів теє... похрестить трохи.

М'ясник 1. Так чого ж? Тут того й ждеться. Аби не гріх.

Олексенко. Чого ж би їх гріх?.. Нехристів!.. Хе-хе!

Залужний. Ха-ха!^Ми ще... ми ось, як хочете, і благословення у отця ВаСиля попросимо.

М 'я с н и к 1. Хе-хе! Та ми їх... прямо... ми їх... чого ж?

Залужний. Так от, щоб знайти до цього призвід який, треба б... ви не боязкі?

М 'я с н и к 1. Чого? Я... я хоч якого вола, то вгепаю.

Залужний. Хвалю. Та от чи не... чи не засіли б ви, щоб підступ, знаєте, так де, у дворі в жидівському, та з револьверчика?..

Олексенко. У процесію, як ітиме до мене. Я там... хату святить після молебня зараз буду.

Залужний. Після молебня зараз. Та й кричіть тоді: "Жиди, жиди стріляють!"

М'ясн'ик 1. Хе-хе!

Залужний. А ми вам... двадцять п'ять рубликів за це.

М 'я с н и к 1. Хе-хе!

Залужний. Так стрельнете? Га?

М 'я с н и к 1. Та воно б... та... Хе-хе!

Залужний. А кажете — "не боязкий я"... хм-хм!

М'ясник 1 мовчить.

Залужний. Зрябіли, зрябіли. А й самі ж чули, що становий казав.

М 'я с н и к 1. Та... А... хе-хе! А до юди ж не те... за процесію... не посадять за процесію мене?

Залужний. О, ха-ха! Чи посадять, то нас посадять, не вас.

Олексенко. Чого посадять? Хе-хе! Це ж через жидів; їх посадять. А чи боїтесь, то... можна буде образ у церкву або... я завсегда так. Як уже чуствую за собою гріх який, так ото... помолиться добре в мене, до святих познаменувать-ся в мене, тайни Христової прийнять... Хе-хе!., і чуствуєш себе так... нічого собі. Прямо не бійтесь нащот гріха.

М 'я с н и к 1. Ну, хіба що так.

Олексенко. Не бійтесь. Ось і револьверчик вам. (Дає.)

Залужний. А ось і бомажка вам. Тут посписував я, кого й з руських провчить треба. Петренка зараз. Свиня. Хотів мене... ні, ось ми... повчимо тебе. Буджинського... Потім... Ну, там прочитаєте. Нате.

Олексенко. І Берка Бурштейна не забудьте, глядіть.

ЯВА 4 Ті ж і Микол к а.

Миколка. Галстук, папо. Ось галстук вам.

Залужний. А, любий хлопчик. Давай, давай. (Скида піджак, підходить до дзеркала.)

Олексенко. І ви прямо он звідкіль стрельніть: з двору з Шмульчиного, що коло базару.

Залужний. Еге-ге. Там найбільше й прокламацій "бий жидів" розкидав Антін.

Миколка. Що "бий жидів", папо?

М 'я с н и к 1. Ось побачите, паничу, що... Хе-хе! Прямо бий, ріж.

Миколка. А... а болітиме ж.

ЯВА 5 Ті ж і Лена.

Лена (вбрата). Ну, Митічка, я вж£ й на молебень готова. Ось фрак тобі. На. (Дає.)

М 'я с н и к 1. Ану чи... я, як б'ю теля, то воно м-ме! та очима тільки кліп-кліп... хе-хе! Ану чи й жиденята так будуть?.. Ми прямо надвоє їх... Хе-хе!

Залужний. Будьте добрі. Я вам, здається, грошей не давав ще... (Відлічує.) Двадцять п'ять. Нате.

М'ясник 1. Хе-хе! Спасибі!.. Так я, значить, і піду зараз,— ждать буду. (Вцходить,,)

Миколка. Мамо, і дітей он, каже... Кров буде. Боюсь... (Тулиться до Лени.)

Лена. Дурник ти. То ж не наших.

Миколка. Вава буде... Боюсь... (Плаче.)

Залужний. Ну, Леночка... веди його звідсіля. (Надіва фрак.) Як за крамольниками! Занівечена дитина, чисто занівечена.

Лена. Збили з толку крамольники. Ходім, у фігурки вцілять будем...

Виходять Лена і Миколка.

ЯВА 6

Увіходять: Каптинська, Кучуриха, Антін, робітники, м'ясники, булочники, обірванці.

Залужний. Ви ждете мене?.. Зараз, зараз. Дехто. Ні. Ми... ми... Оратирь!

Булочник 1 (виходить наперед з вінком у руках). Гм!.. Е... дозвольте... е... (Відкашлюється.)

Каптинська. Дозвольте вам... ви і сил не жалієте, щоб... віру православну нашу, царя-батюшку, Росію-матуш-ку... спасаєте. Ви... не знаєм, чим і подякувать вам. Нарошне склались оце... Господи! склались... Треба, треба, кажу, спасителеві нашому... Хай вас... цариця небесна... (Утира сльози.)

Кучуриха. Хай вас... Господи! (Утирає сльози.) Булочник І.Виі сил... Ви віру нашу... батюшку нашого, матушку нашу... Не знаємо... склались... Гм! Робітник. Склались, і ми склались, усі! Антін (п'яний.) Я, і я... як же? Бог, бог усе... Ху! Гріхи...

Лена увіходить.

Булочник 1. Склались, так я... в магазин... треба, треба, кажу, спасителеві нашому... Ви і сил... Ви... е, обо-ронитель матушки нашої, ви... е, віри святої нашої... Ви... і в Росії-матушці нема християнина за вас... Ви... у бога віруєте...

Олексенко (убік). Брешеш, я більший християнин. Я у бога дужче вірую.