Булочник 1. Ви... і перелічить не можна. Дай боже і більше людей, як ви. Ви... у бога віруєте... ви... е... (Убік.) Пху! Ну, якого ти чорта будеш йому далі?.. Ну, вали. (Вголос.) Ви сиріт і вдовиць... сиріт і вдовиць ви... Вами і нужденні усякі живуть. Ви — отець їм. Не голодні й не холодні. День і ніч молять бога за вас.
Залужний (утира сльози). О, о... благодарю.
Обірванець 1. Ну, що, хлопці? У мене щось уже те в голові. А ходімте до жидів оце. Єй-бо! До ковбаси та до меду як допадемось де...
Булочник 1. Ви голодних і холодних... е, приміром... Ви... е... приносимо ж вам, дражающий Дмитрій Іванович... од іскреннєго серця своего, од дєл рук наших, е... і білого лиця і до сирой... до ніг ваших. (Дає вінок.)
Обірванець 2. А мені б оце халви, огірка солоного.
Олексенко (убік). Що ж це воно за право таке, чорт його батька зна? Його й у Думу, його й на "ура", ї християнин він, ще й вінок йому! Га? А я ж то що таке?
Залужний (цілує вінок). Благодарю, благодарю за... за любов вашу до... до мене. Не знаю й... за любов. (Хлипа.)
Олексенко (убік). Чортяка болотяна! Ще й хлипа. Он гарно йому.
Один з м'ясників. А мені б жидів оце... ех, жидів подай!
%Л е н а. А надінь на голову, Митічка, а надінь вінок — чи гарно до фраку буде.
Каптинська 1 Надіньте, спасителю наш,. Кучуриха І надіньте!
Булочник 1. Надіньте. Ось я вам... (Надіває йому.) М 'я с н и к и. Жидів, ех, жидів подай!
ЯВА 7 Ті ж і Сохацький.
Сохацький. Е, усе вже готове... на молебень! Антін. А звісно... так і бог... (Співа.) Алілуя, алілу-у-я! Робітник 1. Хе-хе! Антін уже править. Залужний. Ідемо, зараз ідемо. (Убік.) Хм-хм! Оце жидам попаде! (Береться за вінок, щоб скинути.)
ЯВА 8 Ті ж і Петренко.
Петренко. Здрастуйте! Залужний опускає руку. Вінок на голові зістається. Дивиться.
Що це — весілля у вас?
Залужний (убік.) Пху! І приніс тебе чорт! (До Петренка, сердито.) А вам що?
Петренко. Одначе сердиті ви стали.
Залужний. У... у поліцію біжіть! А, накрить хотіли мене?
Петренко. А як є за віщо, то чого ж і не накрить?
Дехто. Так за віщо ж то? За віщо накрить? Ач!
Залужний. Чорта з два накриєте мене! Приводьте... та ви сімнадцять станових приводьте сюди, то не накриєте мене!
Петренко. Я до станових і не піду більш. А що накрить вас, то... помиляєтесь. Дуже-дуже не хотілось мені... розкривать ваших таємниць було. Та коли ж ви... вам мало того, що... а ще ви ось, ось що. Крові людської забажалось вам! Не пожалію ж.
Залужний. Чого вам треба од мене?
Петренко. А ось чого. Скажіть, будьте ласкаві, де... е?.. На школу грошей не хапає в управі. Де пораєте взять?
Залужний. А моє-то, а моє-то діло...
Петренко. Ваше діло яке? Так ваше діло в кишеню тільки! Де ті двісті рублів управських, що...
Залужний. Ч... чого вам т... треба од мене?
Пе т р е н к о. Скільки ви узяли від мене грошей на пішоход і скільки стратили на його?
Залужний. Шш... Та я тебе... Я тебе знать не знаю!.. Пішов... вон!
Петренко. Не дуже!.. Доказ є, доказ.
Залужний (здивовано). Я... який доказ?
Лена (убік.) Боже мій! Я ж... казала... (До Сохацького.) Це ви, ви...
Сохацький (до Лени). Єй-богу, не... не я; то... (на Олексенка вказує) він розмолов.
Олексенко. Що він? На кого ти? Що він?
Булочник 1. Та що це в самім ділі?.. Чого він прийшов людей каламутить?
Залужний. Чого? Чого прийшов? Га? Ти знаєш, це крамола, проти царя... я... я до розстрєлу тебе!.. А, набрав грошей з жидів та й прийшов! Скільки набрав? Га? Скільки?
Робітник 1. Скільки набрав? Підкупили...
Дехто. Та бий його!
Люде (присікуються до Петренка). Що ти? Що ти? Набрав?
Петренко. Дозвольте, дозвольте, люде добрі, вислухайте спершу... Не гарячіться, не гарячіться-бо. Ви темні люде й більш нічого. Вас ссуть, вами й обороняються. Вислухайте. Ось у чім річ. Добродій Залужний вибалакав на пішоход цілих чотириста рублів.
Залужний. Лю... люде добрі, що він?..
Лена (до Сохацького). Що ви... наробили? (Схиляється на столик, плаче.)
Сохацький. Єй-богу ж, то він!" (Вказує на Олексенка.)
Олексенко. А, вервечка ж ти чортова! А, хабарник же ти чортів!..
Сохацький. Е, е... який хабарник? Олексенко. Хаба-а-рник!
Сохацький. Е... а як ви, а як ви!., церкву, церкву підіть на, на... погріб, погріб підіть на... церковні гроші!
Олексенко. А, ти ж!.. А, сто куп же... сто чортів же твоїй матері та твоєму батькові, собачий ти сину! (Бере за груди Сохацького.) Та я ж не так докажу. А від Залужного скільки ти взяв, щоб за церковні, чи той... за управські гроші мовчать? Га? Тобі?
Залужний стоїть, тільки дивиться.
. Сохацький. Ря-а-туйте! Антін (лежить під стіною). Многа літа, многа! Петренко. Зібралась компанія!
Ро бітник 1. Хм! "Узяв, щоб мовчать". Виходить, значить, чорт батька зна що!
Петренко. Те виходить, що ви одурманені, люде добрі. Ви повірили — ех, нещодавно й я вірив, йому! — повірили хижакові якомусь... Хижакам якимсь. Повірили людцям, у яких усе, для чого живуть вони, то кишеня та повага до себе, повірили, щоб оборонить це їм, їм на радість і собі на безголов'я. Хто грамотний з вас — дивіться! (Показує папірець.) Почерк самого пана Залужного.
Залужний. Щ-що? (Кидається до папірця.)
Робітники. Стій. (Придержують його.)
Робітник 1 (читаєз Петренкових рук). "Пріход Дмит-рія Залужного. От тротуара 200 мнє". Хм! Так і є: "мнє". Чотириста, значить, і дано йому.
Робітники. Ану ж, ну... (Товпляться до папірця.) Хм! Так що ж це воно?
Робітник 2. Він же ще й торгувався як!
Робітник 3. От і жиди!
Булочник. І то ж принесла чортяка Петренка цього. Пху!
Виходять м'ясники і булочники. Кучуриха. Господи!.. Що це?
Каптинська. Не розумію, не розумію, голубочко!
Виходять обидві.
Обірванці. Хе-хе! Чудасія! (Дивляться, стоять.)
ЯВА 9 Ті жі Миколка.
Миколка. Папо, Митя дяків прийшов, щоб... на молебень. Отець Василь дожида, каже.
Робітник 1. Так оце ще й молебень би він?
Робітник 2. А скажіть, браття, за віщо ще ми вінок ото йому?
Робітники (стискують плечима). Зірвать! Робітник 1. Геть з голови! (Зриває.) Робітник 2. І то ж є такі тварюки на світі! Га?
Робітник 4. От і чоловік він!
Робітники. Розірвать його, розшматувать! (Натовплюються.)
Петренко. Ні-ні. Не можна так. Ось ми в управі... Там нарошне з приводу цього усі гласні зібрались. Так от ми туди з ним. Там спитаємо його за всю його діяльність — минулу й сьогочасну.