Прокурор відклав висновок. Ну, штани... нехай. Штани є штани... Що там далі? "Акт медичного обстеження". Цікаво. Що, це у нього такий кров'яний тиск?.. Ого, оце так легені!.. Що таке? Сліди чотирьох смертельних поранень... Це вже містика. Ага... "Дивись показання свідка Чачу та зізнання звинувачуваного Гаала". Сім куль, одначе! Гм... Певне розходження має місце: Чачу свідчить, що використав зброю з метою самозахисту і під загрозою смерті, а цей Гаал стверджує, нібито Сим хотів лише відібрати у Чачу пістолет. Ну, до цього мені байдуже... Дві кулі в печінку — це забагато для нормальної людини... Та-ак, скручує монетку в рурочку... біжить з людиною на плечах... Ага, це я вже читав. Пригадую, на цьому місці я подумав, що парубійко на диво здоровезний і що зазвичай такі не відзначаються розумом. І далі вже не читав... А це що? А-а, давній приятель... "Витяг з донесення агента № 711". "...Бачить цілком виразно у дощову ніч (може навіть читати) і за повної темряви (розрізняє предмети, бачить вираз обличчя на відстані близько десяти метрів)... має дуже чутливий нюх і смак — розрізняв членів групи за запахом на відстані близько п'ятдесяти метрів, на парі розрізняв напої у щільно заткнутих посудинах... орієнтується на місцевості без компаса... з великою точністю визначає час без годинника... Був такий випадок: ми купили і зварили рибу, яку він заборонив нам їсти, стверджуючи, що вона радіоактивна. Коли ми перевірили радіометром, риба справді виявилася радіоактивною. Звертаю увагу на той факт, що сам він цю рибу з'їв, зауваживши, що для нього вона не становить небезпеки, і справді залишився здоровим, хоча випромінювання перевищувало санітарну норму (майже 77 одиниць)..."
Прокурор відкинувся у кріслі. Ні, це вже занадто. Може, він до всього ще й безсмертний? Ясна річ, Мандрівця усе це мусило зацікавити. Подивимося, що там далі. Ось серйозний документ. "Висновок Особливої комісії Департаменту громадського здоров'я. Матеріал: "Мак Сим. Реакція на біле випромінювання відсутня. Протипоказань для несення служби у спеціальних військах немає". Ага... Це коли він вербувався до Легіону. Біле випромінювання, масаракш... Кати, дідько б їх побрав!.. А це, виходить, їхня експертиза з метою слідства... "Під час випробувань на біле випромінювання різних інтенсивностей, аж до максимальної, жодної реакції не виявив. Реакція на А-випромінювання нульова в обох значеннях. Реакція на Б-випромінювання нульова. Примітка: вважаємо своїм обов'язком додати, що даний матеріал (Мак Сим, бл. 20 років) становить собою небезпеку через можливі генетичні наслідки. Рекомендується повна стерилізація або знищення..." Ого! Ці не жартують. Хто там у них зараз? А, Аматор. Авжеж, не жартівник, не жартівник, що й казати. Пригадую. Сміхотун-Лошачок розповідав з цього приводу чудовий анекдот... Масаракш, не пам'ятаю... А добре, що довкола нікого. От ми зараз ягідку з'їмо, водичкою зап'ємо... Гидота, але, кажуть, допомагає... Гаразд. Що далі?
— О-о, він уже й там устиг побувати! Ану лиш, ану лиш... Знову, мабуть, реакція нульова... "При застосуванні форсованих методів підслідний Сим зізнань не дав. Відповідно до параграфа 12 про заборону заподіяння видимих фізичних ушкоджень підслідним, яким належить виступити на відкритому судовому засіданні, застосовувалися лише: А. Голкохірургія, аж до найглибшої, з прониканням у нервові вузли (реакція парадоксальна, підслідний засинає); Б. Хемообробляння нервових вузлів алкалоїдами та лугами (реакція аналогічна); В. Світлова камера (реакція відсутня, підслідний здивований); Г. Паротермічна камера (втрата ваги без неприємних відчуттів). На цьому останньому застосування форсованих методів довелося припинити". Бр-р-р... Оце так документ! Авжеж, Мандрівець має рацію: це який-небудь мутант. Нормальні люди так не можуть... Так, я чув, що трапляються вдалі мутації, щоправда,рідко... Цим усе пояснюється... Окрім штанів, одначе. Штани, наскільки я розумію, мутації не підвладні...
Він узяв наступний аркушик. Документ виявився нецікавий: свідчення директора Спеціальної студії. Безглузда установа. Записують маячню різних психів для розваги найповажнішої публіки. Пригадується, цю студію започаткував Калу-Шахрай, який сам був без однієї клепки... Треба ж таке, збереглася студія! Шахрая давно вже немає, а ідея його маячна процвітає... Зі свідчень директора випливає, що Сим був зразковим об'єктом і що вкрай бажано було б повернути його до студії... Стоп, стоп, стоп! "Переданий у розпорядження Департаменту спеціальних досліджень на підставі ордера номер такий-то від такого-то числа..." А ось і ордер, і підписаний він Фанком... Прокурор відчув якесь мляве осяяння. Фанк... Щось ти тут, Мандрівче... Ні, не будемо поспішати з висновками. Він дорахував до тридцяти, щоб заспокоїтися, і взяв наступний документ, певніше, доволі товсту пачку документів: "Витяг з акта Спеціальної етнолінгвістичної комісії з перевірки припущень про гірське походження М. Сима".
Він почав неуважно читати, усе ще думаючи про Фанка і про Мандрівця, проте несподівано для себе зацікавився. Це було дослідження, в якому зводилися докупи та аналізувалися усі викази, свідчення та спостереження очевидців, які так або інакше торкалися питань про походження Мака Сима; антропологічні, етнографічні, лінгвістичні дані; результати вивчення фонограм, ментограм і власноручних малюнків підслідного. Усе це читалося, як роман, хоча висновки були надто мізерні і обережні. Комісія не зараховувала М. Сима до жодної з відомих етнічних груп, що мешкали на суходолі. (Окремо наводилася думка відомого палеоантрополога Шапшу, який добачив у черепі підслідного велику подібність, проте не ідентичність, до викопного черепа так званої Людини Давньої, що жила на Архіпелазі понад сто п'ятдесят тисяч років тому). Комісія стверджувала повну психічну нормальність підслідного в дану мить, але припускала, що в недалекому минулому він міг страждати на одну з форм амнезії у сукупності з інтенсивним витісненням істинної пам'яті пам'яттю несправжньою. Комісія зробила лінгвістичний аналіз фонограм, що залишалися в архіві спеціальної студії, й дійшла висновку, що мова, якою на той час розмовляв підслідний, не може бути зарахована до жодної групи відомих сучасних або мертвих мов. З цього приводу комісія припускала, що ця мова могла бути плодом уяви підслідного (так звана риб'яча мова), тим більше що зараз він, за власним твердженням, цієї мови вже не пам'ятає. Комісія утримується від точних висновків, але схильна вважати, що в особі М. Сима доводиться мати справу з якимсь мутантом невідомого досі типу... "Гарні ідеї народжуються в розумних головах одночасно", — із заздрістю подумав прокурор і швидко пробіг очима "Окрему думку члена комісії професора Поррумоварруї". Професор, сам горець за походженням, нагадував про існування у глибині гір напівлегендарної країни Зартак, населеної плем'ям. Птахоловів, яке досі не потрапило в поле зору етнографії і якому цивілізовані горці приписують володіння магічними науками і здатність літати в повітрі без апаратів. Птахолови, за переказами, надзвичайно високі на зріст, вирізняються величезною фізичною силою і витривалістю, а також мають шкіру коричнево-золотистого відтінку. Все це дивовижно збігається з фізичними особливостями підслідного... Прокурор побавився олівчиком над професором Порру... і так далі, затим відклав олівець і голосно проказав: "Під цю думку, мабуть, і штани підійдуть. Вогнетривкі штани..."