Ніхто з присутніх на галяві звірів не здивувався так раптовій появі чотирьох мандрівників, як гном Злючка-Закарлючка. І він страшенно злякався, бо пізнав у них своїх найзапекліших ворогів. Але гном розумів, що він добре замаскований подобою чудернацького звіра і тому пришельці не розпізнають у ньому колишнього короля гномів. Це його трохи заспокоїло, і гном вирішив, що Мудрець і Дороті не зруйнують його планів.
І все ж таки важко було сказати, що думає загальне зборище звірів про нових гостей. Дехто дивився на них лютими очима, але більшість, здавалося, були просто спантеличені. Проте всі зацікавились і принишкли, мовчки й уважно прислухаючись до всього, що тут говорилось.
Щождо Кікі Ару, який залишався непомітним за виступом бескету-трону, то його спершу стривожило прибуття мандрівників навіть більше за самого Злючку-Закарлючку, і хлопчик сказав собі, що коли він не діятиме швидко, не питаючись поради в старого гнома, їхню змову напевне розкриють, і плани завоювання Країни Оз розсиплються на порох. Кікі не подобались також дії самого Злючки-Закарлючки, бо колишній король гномів хотів усе робити на власний розсуд і примушував хлопця, який один володів силою перевтілення, слухатись його наказів, ніби Кікі був йому слугою.
А ще стурбувало Кікі те, що сюди приїхав справжній мудрець, який, за чутками, володів багатьма чарівничими силами, і цей Мудрець мав при собі чарівничі інструменти в Чорному Саквояжі. Мудрець був другом людей Країни Оз і, очевидно, він спробує запобігти війні між звірами Лісу Гугу та людьми Країни Оз.
Такі думки промайнули в голові хлопчика-мрійника, поки Лякливий Лев і король Гугу розмовляли між собою, і саме через це Кікі почав зараз робити деякі дивні речі.
Поблизу того місця, де він стояв, у бескеті чорніла глибока розколина. Хлопець всунув у цю розколину і олову й прошепотів тихо, щоб ніхто не почув:
— Я хочу, щоб Мудрець Країни Оз зробився лисицею — пирзкхгл!
Мудрець, який з усмішкою на обличчі стояв поряд своїх друзів, раптом відчув, що обернувсь на лисицю, і його Саквояж упав додолу. Кікі простягнув руку і схопив Саквояж, а лисиця закричала на весь голос:
— Зрада! Серед нас є зрадник, що володіє чарами!
Всіх стривожив цей крик, а Дороті, побачивши свого старого друга в біді, заверещала й вигукнула:
— Простіть мене!
Але в наступну мить маленька дівчинка перетворилась на ягнятко з м'якою білою шерсткою. Дороті так розгубилась, що враз після цього замовкла, і тільки здивовано поводила довкола круглими оченятами.
Очі Лякливого Лева спалахнули недобрим вогнем Звір приготувався до стрибка і, лупцюючи об землю хвостом, пильно вдивлявся у всіх, силкуючись викрити підступного чаклуна. Але Кікі знову сховав голову в розколину бескету, ще раз вимовив чарівне слово, і величезний Лев зник, а на його місці постав маленький хлопчик в одязі жувача. Хлопчик-жувач був такий же розлючений, як і лев, але він був маленький і зовсім безпорадний.
Гном Злючка-Закарлючка побачив, що діється, і злякався, щоб Кікі не зруйнував усі його плани. Тому він звісився зі скелі і закричав:
— Облиш, Кікі, облиш!
Та Кікі не послухався. Замість того він обернув гнома на гуску, чим мало не до смерті настрахав старого Злючку-Закарлючку.
Тимчасом Голодний Тигр був свідком усіх цих перетворень і напружено шукав очима їх винуватця Коли Злючка-Закарлючка заговорив до Кікі, Голодний Тигр здогадався, що то і є чаклун. Тоді він зробив несподіваний стрибок і кинувся усім своїм могутнім тілом на Ле-Мав-Ора, який притулився до скелі. Кікі не помітив наближення тигра, бо все ще не витягав голови з розколини, і важке тіло тигра притисло його до землі саме в ту мить, коли він уп'яте сказав пирзкхгл!
Одразу ж Тигр, що вже почав душити його, обернувся на кролика і втратив вагу, а Кікі підскочив, розправив свої орлині крила і полетів між гілля дерев, де його не так легко могли дістати звірі. Він дуже вчасно зробив це, бо король Гугу вже підповз до краю бескету й приготувався плигнути на хлопця.
З дерева Кікі обернув Гугу на товсту жінку-балакунку і заливався сміхом, дивлячись, як вона стрибає від люті і як всіх звірів вразила нова подоба їхнього короля.
Учасники зборів затремтіли від страху. Вони дуже боялись розділити долю Гугу. І тоді почалася панічна втеча. Сіра мавпа Рангу, мов ошпарена, метнулася в ліс. Ведмідь Бру та єдинорог Лу чкурнули щодуху слідом за нею. Слони й собі повернули в хащі, а всі інші звірі, великі й малі, кинулися врозтіч по джунглях. Вони бігли не оглядаючись, аж поки галявина лишилась далеко позаду. Мавпи подерлись на дерева і перескакували з гілки на гілку, щоб їх не затоптали більші звірі. При цьому вони були такі швидкі та спритні, що випередили всіх. Панічний страх, здавалось, наздоганяв лісових мешканців, і вони забігли так далеко від жахливого чаклуна, як тільки могли.
Але обернені лишились на галяві. Вони були такі вражені й розгублені, що могли тільки сторопіло і безпорадно поглядати одне на одного, хоч усіх їх і розсердило те, що над ними вчинили.
— Хто ви? — спитав хлопчик-жувач кролика.
— Хто ви? — спитала лисиця в ягняти.
— Хто ви? — спитав кролик у жінки-балакунки.
— Я Дороті, — відповіло кучеряве ягнятко.
— Я Мудрець, — відповіла лисиця.
— Я Лякливий Лев, — відповів хлопчик-жувач.
— Я Голодний Тигр, — відповів кролик.
— Я король Гугу, — відповіла жінка-балакунка.
Та коли вони запитали гуску, хто вона така, гном Злючка-Закарлючка не відповів нічого.
— Я просто гуска, — сказав він, — а ким була раніше — не пам'ятаю.
Розділ тринадцятий
Втрата Чорного Саквояжа
Кікі Ару, в подобі Ле-Мав-Ора, видерся на височенне дерево і заховався в густомуплетиві гілок, де його ніхто не міг би помітити. Там він розкрив Чорний Саквояж Мудреця, з яким прилетів від бескету. Хлопцеві кортіло скоріше побачити, як виглядають чародійні інструменти Мудреця, бо він сподівався скористатися деякими з них, щоб ще збільшити свою силу. Та коли Кікі Ару почав витягати із Саквояжа одну річ за другою, всі вони виявились зовсім незрозумілими для нього. А раз так, то вони були йому і зовсім непотрібні.
Кікі Ару, звичайний хлопчик-мрійник, зовсім не був мудрецем або чаклуном. Він ие міг робити нічого незвичайного і лише вмів користуватись чарівним словом, яке викрав у власного батька на Горі Жвак. Через те, поміркувавши трохи, Кікі повісив Чорний Саквояж Мудреця на гілку дерева, а сам спустився нижче, щоб подивитись, чим зайняті його жертви.