Подоби й масті. Годі змалювати
Словами їх, і з моряків ніхто
Таких іще не бачив: від гіганта
Левіафана до дрібних комашок.
Тьми-тьменні їх вкривали кожну хвилю,
У хмари збившись, в острови плавучі,
Чуттям таємним ведені в просторах,
Хоча з усіх боків їх поглинали
Кити, акули, всякі страховидла,
Що в пащах мають ікла гачкуваті,
А на лобах мечі, пилки та роги.
Монтгомері. "Світ перед потопом"
Гей, гімни врочисті співайте,
Царя океану вітайте!
Такого кита ще не здріла
Одвіку Атлантика ціла.
Жирніших постачити риб
Полярні моря не змогли б.
Чарлз Лемб. "Тріумф кита"
1690 року кілька людей, стоячи на високій кручі над морем, дивились, як виграють у хвилях кити, пускаючи вгору водяні струмені. І один з тих людей зауважив, показавши на море: "Ото зелений лан, з якого живитимуться наші праправнуки".
Овед Мейсі. "Історія Нентакіту"
Я збудував хатинку для Сюзен і для себе, а ворота зробив у вигляді готичної арки, поставивши там китову щелепу.
Готорн, "Двічі розказані оповідки"
Вона прийшла порадитися щодо пам’ятника тому, кого кохала замолоду: він загинув, полюючи на кита в Тихому океані, щонайменше сорок років тому.
Там-таки
"Ні, пане, це справжній кит, — відказав Том. — Я бачив його струмінь. Він кілька разів пустив угору дві райдуги, такі, що глянути любо. О, то добряче барило з лоєм!"
Фенімор Купер. "Лоцман"
Принесли газети, і ми прочитали в "Берлінському віснику", що там уже показують на сцені китів.
Еккерман. "Розмови з Гете"
"Господи! Містере Чейс, що сталося?" — "Кит пробив наш борт", — відповів я.
Овен Чейс із Нентакіту, старший помічник капітана "Ессекса". "Розповідь про загибель китобійного судна "Ессекс" із Нентакіту, потопленого великим кашалотом у Тихому океані". Нью-Йорк, 1821
Матрос уночі між снастями сидів,
А вітер вільно свистів.
А місяць то ясно, то тьмяно світив,
І кит недалеко по морю плив,
І слід фосфорично горів.
Елізабет Оукс Сміт
Довжина линв, розмотаних із кількох човнів під час полювання на цього кита, складала загалом 10440 ярдів, чи майже шість англійських миль…
…Інколи кит стріпує в повітрі своїм величезним хвостом і ляскає ним, наче батогом, з такою силою, що звук той чути за три-чотири милі.
Скорсбі
Ошалілий від болю, якого завдають йому нові й нові удари гарпунів, розлючений кашалот крутиться на всі боки, підіймає з води величезну голову і широко роззявленою пащею хапає все, що навернеться. Він штовхає головою човни, і вони відлітають геть з неймовірною швидкістю, а часом розскакуються на друзки…
…Це дуже дивна річ, що звичок такої цікавої й такої важливої з комерційного погляду тварини, як кашалот, ніхто не вивчав; у кожному разі він збудив дуже мало інтересу серед численних — і часто вельми тямущих — дослідників, хоч за останні роки вони, напевне, мали безліч нагод, ще й дуже зручних, спостерігати поведінку кашалотів.
Томас Бійл. "Історія кашалота". 1839
Кашалот (спермацетовий кит) не тільки озброєний краще за справжнього, або гренландського кита (бо має грізну зброю на обох кінцях тіла), але й багато частіше виявляє схильність користатися тією зброєю для нападу, і то так спритно, відважно й злісно, що його доводиться вважати найнебезпечнішим і найгрізнішим серед усіх відомих видів китового плем’я.
Фредерік Дебел Беннет, "Китобійне плавання довкола світу". 1840
13 жовтня. "О, о, дмуха!" — закричав матрос на вершечку щогли.
"З якого боку?" — спитав капітан.
"Три румби від завітряного борту, капітане!"
"Стерничий, Завертай під вітер! Так тримати!"
"Єсть, так тримати, капітане!"
"Гей, там, на марсі! Бачиш того кита?
"Бачу, капітане! Цілий табун кашалотів! Он, дмухає! Он, вистрибнув!"
"Гукай! Гукай щоразу!"
"Єсть, капітане! Дмухає! Он! Он! Знов, знов! Он вистрибнув!"
"Далеко?"
"Дві з половиною милі!"
"Грім побий! Так близько! Всі нагору!"
Дж. Росс Браун. "Образки з плавання на китолові". 1846
Китоловне судно "Глобус", на палубі якого відбулися ті страшні події, що про них ми маємо намір розповісти, було з острова Нентакіту.
"Повість про бунт на "Глобусі", написана Леєм і Гассі — єдиними вцілілими членами команди. 1828
Одного разу поранений кит погнався за ним. Якийсь час йому щастило відпихатися списом, але врешті розлючене страховище налетіло на човен; він і його товариші врятувалися тільки тим, що стрибнули в воду, побачивши, що удару не уникнути.
"Місіонерський щоденник" Таєрмана і Беннета
"Сам Нентакіт, — сказав містер Вебстер, — є незвичайним і гідним уваги джерелом національних прибутків. Живе там вісім-дев’ять тисяч люду, і вони своїм ремеслом, що вимагає якнайбільшої відваги та витривалості, роблять чималий внесок у прибутки всього американського народу".
Виклад промови Денієла Вебстера в сенаті Сполучених Штатів під час дебатів з нагоди спорудження хвилерізу на Нентакіті. 1828
Кит звалився просто на нього і, як видно, вбив його в одну мить.
Велебний Генрі Т. Чівер. "Кит і китобої, або ж Пригоди китобоїв і життєпис кита, складені під час зворотного рейсу на "Комодорі Преблі"
"Гляди, як тільки писнеш, — відказав Семюел, — я враз спроваджу тебе на той світ".
"Життя Семюела Комстока (бунтівника), описане його братом Вільямом Комстоком". Інша версія розповіді про китобійне судно "Глобус"
Плавання німців і голландців у північних морях з метою відкрити, якщо можливо, новий морський шлях до Індії хоча й не досягли своєї прямої мети, зате виявили нові китобійні угіддя.
"Комерційний словник" Мекалека
Вплив тут взаємний: м’яч ударяється об землю, щоб стрибнути ще вище вгору. Адже, шукаючи нових промислових угідь, китобої, здається, попутно знаходили нові ключі до того таємничого Північно-Західного проходу.
З неопублікованого
Зустрівши в морі китобійне судно, неможливо не здивуватись його виглядові. Вітрила зарифлені, дозорці на щоглах пильно оглядають морський обшир — усе це зовсім не схоже на корабель у звичайному рейсі.
"Течії і китоловство". Дослідна експедиція США
Можливо, гуляючи в околицях Лондона або й десь-інде, ви бачили велетенські вигнуті кістки, вкопані сторч у землю в вигляді арок, чи воріт, чи входів до альтанок, і вам, може, пояснювали, що це ребра китів.