— Звідки ми знали про іонний захист? Ну... мені здалося, що він неодмінно мусить там бути. Якщо тільки це справді злочинна організація.
— Коли буде прилад?
Вернер підібгав губи:
— На жаль, не завтра.
— То коли ж? — Лансана тамував посмішку.
Помовчавши, німець сказав:
— Дослідний зразок приладу буде готовий через п’ять днів.
Довго. Але всі розуміли, що коли Вернер каже "п’ять", значить підраховано все: і кількість хвилин, і сила ентузіазму.
— Про подробиці і доцільність такої розвідки ми поговоримо, — зауважив Лансана. — Тим часом треба готуватися. Від імені ради перекажіть Яні Шевченко: нехай тримається, як і досі. Допомога прийде. Нам потрібні дані, відомості, факти... Вітайте її. На все добре, товариші.
Таві зітхнув. Кардашов похнюпився. Він знав, що настала пора робити попередні висновки, і знав, які вони будуть. Члени Ради напружено дивились на Лансану.
— Товариші, треба обміркувати слова президента про... про можливі наміри мешканців "острова".
— Кинути на людей бомбу, щоб знали?
— Так, президент інколи висловлюється... своєрідно. — Лансана сьогодні ще не був такий серйозний, як у ці хвилини. — Я певен, що зникнення і вбивства вчених, про які ми тут з вами говорили, справа тих самих рук.
Хвилина мовчання. Його порушив Смітсон.
— Як би нам з вами, друзі, — неголосно промовив він, — не довелося згадати деякі забуті виробництва...
— Зброя? — Нолінакха скинув очі на Лансану, потім опустив їх і провів по обличчю рукою.
Розділ тринадцятий
ВАМ НІХТО НЕ ПЕРЕШКОДИТЬ
Фрад, звичайно, знає, що створена Всесвітня Надзвичайна Рада, про це повідомляла преса. Знає, та мовчить. Яна теж знає і теж мовчить... Вона йде довгим сонячним коридором — сонце ллється згори, через зелені зарості над скляним дахом, — дивиться на нешироку, неначе вилиту з заліза спину Фрада і зверхньо всміхається. Тереса поруч з нею шарудить одним з найкрасивіших нових суконь.
Фрад запросив їх до великого салону, де дівчата ще не бували. Тут просторо й затишно. Зручні меблі. У кутку електронний орган. Посередині фонтан. За вікнами тропічна спека, тут — помірна температура, як і в інших приміщеннях.
Одна стіна салону являє собою телевізійний екран. Досі Яна бачила такі тільки в клубах.
Фрад сідає на канапу.
— Прошу, — киває дівчатам.
Тереса сідає поруч з ним, Яна — на стілець.
— Ні, сюди, — Фрад показує біля себе.
— Навіщо?
— Я вам дещо покажу.
Яна сідає біля нього. Тереса дивиться з незадоволенням. Смішна Тереса. Вона ненавидить тюремників, але жіноча марнославність перемагає навіть це почуття!
— Ви вирішили нарешті пояснити все, що від нас приховується, — Яна відразу повернула на своє.
— Про Соболя сьогодні розмови не буде.
— Коли ж?
— Згодом... Про ваше повернення додому розмови не буде ніколи.
— О!
— Ви вирішили остаточно? — в Яниному голосі насмішка й погроза.
Фрад повернув до неї обличчя:
— Так, остаточно. — І відразу додав: — До речі, не раджу вам робити будь-яких спроб до протесту. Я схиляюся перед вами, як схиляється мужчина перед прекраснішими серед жінок. — Він весь час розмовляв з Яною, але по цих словах позирнув на Тересу і навіть схилив голову в її бік. Вона почервоніла. — Але не я видаю закони на нашому плато. Найменші спроби порушити їх призведуть до поганих наслідків. І якщо ви, припустімо, за прикладом героїв історичних романів, здумаєте оголосити голодовку протесту, вам ніхто не перешкодить померти з голоду, — сказав він з іронією і самовпевненістю.
— Ні, ми не збираємося вмирати з голоду, — так само насмішкувато заперечила Яна. — Краще відразу знімайте скальпи.
— Я перша готова підставити вам голову, — сказала Тереса й торкнулася розкішного волосся, що спадало їй на плечі.
— В цьому салоні ви можете відпочивати...
— Від якої роботи?
Він зиркнув пильно, і Яна не зрозуміла, що за вираз хмаринкою майнув по засмаглому обличчю: роздратування чи повага.
Натис кнопку. Екраном-стіною пробігла хвиля світла, потім настав звичайний ефект: екрана не стало, а замість нього глядачі побачили перші кадри фільму. Поруч з ними пливла спокійна лісова ріка. Це були не тропіки, а Європа, ріка ж трохи нагадувала Донець.
Яна нахилилася вперед.
На березі ріки сиділи двоє. Вони про щось розмовляли. Ява не слухала, а дивилася на природу. Потім він почав розстібати їй кофтинку... Це був грубий сексуальний фільм.
— Вимкніть, — сказала Тереса.
Фрад запитливо глянув на Яну. Вона на екран не дивилася. Тоді він натиснув кнопку, і ріка разом з лісом і непристойною парою перетворилася на стіну-екран.
— Ви такі розваги мали на увазі?
— Я не знав, який там поставлено фільм. Фільмотека тут досить багата...
В цю хвилину до салону зайшов Макс. Він всім уклонився, спокійно наблизився до канапи і сів поруч з Тересою.
— Ну що, дівчатка, звикли?
Тереса відвернулась. Яна не виявила навіть такої уваги: не помічала.
— Не звикли... — Макс розуміюче кивнув. — Досі гніваєтесь, що я вас сюди привіз. А згодом дякуватимете. Адже так, Фраде?
— Побачимо, — сухо озвався той.
— Ну, Тересо, може, хоч ти мене вибачиш? Тобі сердитись не до лиця...
— Я не серджусь, — всміхнулась не до Макса, а до Фрада.
— А чому ж відвертаєшся? Ну-бо...
— Як справи в четвертій лабораторії? — спитав Фрад.
— Нормально...
— Ти б усе-таки пішов та перевірив...
— Я щойно звідти.
— То піди в п’яту! — голос Фрада пролунав вище, ніж звичайно.
Макс зблід. Підвівся. Перепитав тихо:
— У п’яту? Вона зараз не працює, ти це добре знаєш.
— Тоді в шосту.
Обличчя Макса взялося червоними плямами.
— У нас шостої лабораторії немає.
Фрад подивився на Макса з цікавістю. Той сховав очі. Жодна рисочка не ворухнулася на Фрадовому обличчі, і голос його цього разу прозвучав байдуже:
— В такому разі просто йди геть...
Макс круто повернувся і стрімко, мало не бігом, вийшов у двері.
— А тепер проведемо невелику екскурсію, — запропонував Фрад. — Я б хотів, щоб ви склали певне уявлення про наше плато.
— Ми давно цього хочемо.
Знову кнопка. Цього разу спалахнув екран звичайного відеофона. Фрад розповідав, екран ілюстрував його слова.
— Ми живемо в серці сельви. Наше плоскогір’я чи плато практично неприступне ні для якого транспорту, крім вертольотів. Піднятися до нас знизу неможливо. Це або неприступні нагромадження скель, або прямовисні стіни. Щодо вертольотів, то наші іонні установки контролюють весь повітряний простір навколо плато і над ним. Це я відзначаю між іншим.