n_256
257
257 З міркувань стрункості сюжету я переставляю події, а саме: спочатку подаю приїзд патріарха Теофана до Києва, а потім посольство Одинця до Москви, коли насправді посольство Одинця було раніше.
n_257
258
258 Гугеноти — реформісти, послідовники Кальвіна у Франції і частково в Англії. Католики шалено переслідували їх і у 1574 році, в ніч під день святого Варфоломія, вирізали їх у Парижі.
n_258
259
259 Лизавета — королева англійська. Королювала з 1558 року по 1603 рік.
n_259
260
260 Пуритани — найсуворіше з реформістських віросповідань. Назва від латинського purus — чистий.
n_260
261
261 Філіпп — іспанський король. З фанатичною ненавистю переслідував кожний прояв протесту проти католицтва і запровадив в Іспанії найсуворішу інквізицію. Коли ж повстали проти нього Нідерланди, він надіслав приборкувати повстання герцога Альбу, відомого своєю жорстокістю. Альба гнітив Нідерланди нелюдським визиском і жорстокими, масовими стратами.
n_261
262
262 Серед польського панства тих часів було чимало лютеран та реформаторів. Налякані варфоломіївською ніччю в Парижі, пани на соймі 1574 року вирішили заборонити в межах Речі Посполитої будь-які релігійні переслідування та інквізицію.
n_262
263
263 Єпископ Неофіт — був скараний польським урядом за намагання поновити православну ієрархію.
n_263
264
264 Сакос — риза з рукавами, яку одягають під час відправи тільки архієреї. Омофор — грезетовий рушник, що накидає собі на плечі архієрей.
n_264
265
265 Індульгенція — грамота, якою римський папа "відпускав гріхи" католикові. Такі індульгенції ще й досі продають католицькі попи і ченці. Є індульгенції на різну ціну і на різний термін. Є і такі, що розгрішають людину не тільки від зроблених гріхів але й від тих, які ця людина має зробити протягом наступних 2-3 і навіть 5 років. Ціна довготермінової індульгенції значно вища від короткотермінової.
n_265
266
266 Аксіос (грецьк.) — він достойний сану.
n_266
267
267 Кіріє елейсон (грецьк.) — господи помилуй.
n_267
268
268 Ян Кохановський — польський поет того часу.
n_268
269
269 Арпеджіо — акорд, де рука не разом вдаряє по всіх клавішах, а швидко бере ноту за нотою, починаючи з нижчої ноти.
n_269
270
270 Лувр і Фонтенбло — палаци французьких королів.
n_270
271
271 Суль-баша — командувач стамбульської поліції.
n_271
272
272 Добруджа — турецька провінція біля гирла Дунаю.
n_272
273
273 Ескуріал — палац іспанського короля Філіппа, що уславився своїм похмурим і негостинним виглядом, а головне — духом фанатичного аскетизму та інквізиції.
n_273
274
274 Гетьман польний — заступник коронного гетьмана.
n_274
275
275 Мімоза — південна рослина, що зморщується від найменшого дотику.
n_275
276
276 Розгром під Солоницею війська селян 1593 року.
n_276
277
277 Елекційний соймик — з'їзд шляхти даного воєводства для обрання депутатів (так званих послів) на загальнопольський сойм у Варшаві.
n_277
278
278 Шиїти і суніти — два віросповідання мусульманської релігії. Суніти, крім корана, вважали за святе письмо ще й книгу суну, а шиїти — визнавали лише коран.
n_278
279
279 Фра — брат, скорочене латинське слово frater. Так називали італійських ченців.
n_279
280
280 Іспагань — тодішня столиця Персії (тепер Ірану).
n_280
281
281 Катон Великий — староримський сенатор і громадський діяч.
n_281
282
282 Реляційний соймик — соймик, що збирався після закінчення Вального сойму вислухати звіт свого посла.
n_282
283
283 Реван — церемонія прийому до цеху мусульманських майстрів (див. т. І, розділ "Реван і комак").
n_283
284
284 Вендрівка (нім.) — подорож. За правилами і статутами цехів, кожен підмайстер, щоб мати право потрапити до цеху, мусив податися в мандри після закінчення навчання на три, а інколи на п'ять років, щоб по різних містах вивчати місцеві прийоми і таємниці ремесла. Цех того міста, де він деякий час жив і працював, давав йому про це довідку на папері. Без таких довідок нікого до цеху не приймали, так було і з кобзарями в їх кобзарському цеху.
n_284
285
285 Христова палата — покій, де молилися всією родиною разом з челяддю і де приймали гостей.
n_285
286
286 Попеня — московський цар Михайло Федорович Романов. Так називали його в Польщі тому, що батька його, боярина Федора Микитовича Романова, силоміць постригли в ченці під ім'ям Філарета, Філарет був довго в полоні (у Варшаві), а потім, повернувшись до Москви, став московським патріархом.
n_286
287
287 Лундиш — шведське сукно з міста Лунд.
n_287
288
288 Подаю справжню грамоту царя до гетьмана Сагайдачного, трохи скоротивши й спростивши її з мовного боку.
n_288
289
289 Улус — так звали все Кримське ханство як частину Туреччини.
n_289
290
290 Селіміє — мечеть, збудована в ХVІ сторіччі за султана Селімa І.
n_290
291
291 Кадіаскер — військовий суддя.
n_291
292
292 Реїс-ефенді — завідувачі окремими галузями державного апарату, що згодом перетворилися на міністрів.
n_292
293
293 Джумажиль-ахир — назва одного з місяців за магометанським календарем.
n_293
294
294 Сераскер — головний командувач у поході.
n_294
295
295 Едрене — Адріанополь.
n_295
296
296 Туман — десять тисяч воїнів.
n_296
297
297 Феллахи — єгиптяни.
n_297
298
298 Посполите рушення — загальнонародне озброєння, коли всі шляхтичі без винятку, крім старих і калік, мусили братися за зброю і озброювати своїм коштом селянство. Одночасно і міщани мусили підсилювати своє місто і теж виставляти міські загони.
n_298
299
299 Ландскнехти і кондотьєри — наймане військо.
n_299
300
300 Королівський підскарбій — урядовець високого рангу, який керував фінансами і державною скарбницею Речі Посполитої.
n_300
301
301 Гракхи — два брати, Кай та Тіберій, герої старого Риму.
n_301
302
302 Пекарський — польський шляхтич, не задоволений політикою Сигізмупда ІІІ, якраз перед описуваними подіями зробив невдалий замах на коpоля. Пекарського стратили найжорстокішою стратою, яка тривала 30 днів.
n_302
303
303 Мажордом — домоправитель.
n_303
304
304 Канонік — католицький піп.
n_304
305
305 Хіротонія (грецьк.) — висвячення в архієреї.
n_305
306
306 Канонічний суд — суд за церковними законами — за відступ від віри або за викривлення її.