Людолови (Звіролови), книга друга

Страница 198 из 199

Тулуб Зинаида

n_256

257

257 З міркувань стрункості сюжету я переставляю події, а саме: спочатку подаю приїзд патріарха Теофана до Києва, а потім посольство Одинця до Москви, коли насправді посольство Одинця було раніше.

n_257

258

258 Гугеноти — реформісти, послідовники Кальвіна у Франції і частково в Англії. Католики шалено переслідували їх і у 1574 році, в ніч під день святого Варфоломія, вирізали їх у Парижі.

n_258

259

259 Лизавета — королева англійська. Королювала з 1558 року по 1603 рік.

n_259

260

260 Пуритани — найсуворіше з реформістських віросповідань. Назва від латинського purus — чистий.

n_260

261

261 Філіпп — іспанський король. З фанатичною ненавистю переслідував кожний прояв протесту проти католицтва і запровадив в Іспанії найсуворішу інквізицію. Коли ж повстали проти нього Нідерланди, він надіслав приборкувати повстання герцога Альбу, відомого своєю жорстокістю. Альба гнітив Нідерланди нелюдським визиском і жорстокими, масовими стратами.

n_261

262

262 Серед польського панства тих часів було чимало лютеран та реформаторів. Налякані варфоломіївською ніччю в Парижі, пани на соймі 1574 року вирішили заборонити в межах Речі Посполитої будь-які релігійні переслідування та інквізицію.

n_262

263

263 Єпископ Неофіт — був скараний польським урядом за намагання поновити православну ієрархію.

n_263

264

264 Сакос — риза з рукавами, яку одягають під час відправи тільки архієреї. Омофор — грезетовий рушник, що накидає собі на плечі архієрей.

n_264

265

265 Індульгенція — грамота, якою римський папа "відпускав гріхи" католикові. Такі індульгенції ще й досі продають католицькі попи і ченці. Є індульгенції на різну ціну і на різний термін. Є і такі, що розгрішають людину не тільки від зроблених гріхів але й від тих, які ця людина має зробити протягом наступних 2-3 і навіть 5 років. Ціна довготермінової індульгенції значно вища від короткотермінової.

n_265

266

266 Аксіос (грецьк.) — він достойний сану.

n_266

267

267 Кіріє елейсон (грецьк.) — господи помилуй.

n_267

268

268 Ян Кохановський — польський поет того часу.

n_268

269

269 Арпеджіо — акорд, де рука не разом вдаряє по всіх клавішах, а швидко бере ноту за нотою, починаючи з нижчої ноти.

n_269

270

270 Лувр і Фонтенбло — палаци французьких королів.

n_270

271

271 Суль-баша — командувач стамбульської поліції.

n_271

272

272 Добруджа — турецька провінція біля гирла Дунаю.

n_272

273

273 Ескуріал — палац іспанського короля Філіппа, що уславився своїм похмурим і негостинним виглядом, а головне — духом фанатичного аскетизму та інквізиції.

n_273

274

274 Гетьман польний — заступник коронного гетьмана.

n_274

275

275 Мімоза — південна рослина, що зморщується від найменшого дотику.

n_275

276

276 Розгром під Солоницею війська селян 1593 року.

n_276

277

277 Елекційний соймик — з'їзд шляхти даного воєводства для обрання депутатів (так званих послів) на загальнопольський сойм у Варшаві.

n_277

278

278 Шиїти і суніти — два віросповідання мусульманської релігії. Суніти, крім корана, вважали за святе письмо ще й книгу суну, а шиїти — визнавали лише коран.

n_278

279

279 Фра — брат, скорочене латинське слово frater. Так називали італійських ченців.

n_279

280

280 Іспагань — тодішня столиця Персії (тепер Ірану).

n_280

281

281 Катон Великий — староримський сенатор і громадський діяч.

n_281

282

282 Реляційний соймик — соймик, що збирався після закінчення Вального сойму вислухати звіт свого посла.

n_282

283

283 Реван — церемонія прийому до цеху мусульманських майстрів (див. т. І, розділ "Реван і комак").

n_283

284

284 Вендрівка (нім.) — подорож. За правилами і статутами цехів, кожен підмайстер, щоб мати право потрапити до цеху, мусив податися в мандри після закінчення навчання на три, а інколи на п'ять років, щоб по різних містах вивчати місцеві прийоми і таємниці ремесла. Цех того міста, де він деякий час жив і працював, давав йому про це довідку на папері. Без таких довідок нікого до цеху не приймали, так було і з кобзарями в їх кобзарському цеху.

n_284

285

285 Христова палата — покій, де молилися всією родиною разом з челяддю і де приймали гостей.

n_285

286

286 Попеня — московський цар Михайло Федорович Романов. Так називали його в Польщі тому, що батька його, боярина Федора Микитовича Романова, силоміць постригли в ченці під ім'ям Філарета, Філарет був довго в полоні (у Варшаві), а потім, повернувшись до Москви, став московським патріархом.

n_286

287

287 Лундиш — шведське сукно з міста Лунд.

n_287

288

288 Подаю справжню грамоту царя до гетьмана Сагайдачного, трохи скоротивши й спростивши її з мовного боку.

n_288

289

289 Улус — так звали все Кримське ханство як частину Туреччини.

n_289

290

290 Селіміє — мечеть, збудована в ХVІ сторіччі за султана Селімa І.

n_290

291

291 Кадіаскер — військовий суддя.

n_291

292

292 Реїс-ефенді — завідувачі окремими галузями державного апарату, що згодом перетворилися на міністрів.

n_292

293

293 Джумажиль-ахир — назва одного з місяців за магометанським календарем.

n_293

294

294 Сераскер — головний командувач у поході.

n_294

295

295 Едрене — Адріанополь.

n_295

296

296 Туман — десять тисяч воїнів.

n_296

297

297 Феллахи — єгиптяни.

n_297

298

298 Посполите рушення — загальнонародне озброєння, коли всі шляхтичі без винятку, крім старих і калік, мусили братися за зброю і озброювати своїм коштом селянство. Одночасно і міщани мусили підсилювати своє місто і теж виставляти міські загони.

n_298

299

299 Ландскнехти і кондотьєри — наймане військо.

n_299

300

300 Королівський підскарбій — урядовець високого рангу, який керував фінансами і державною скарбницею Речі Посполитої.

n_300

301

301 Гракхи — два брати, Кай та Тіберій, герої старого Риму.

n_301

302

302 Пекарський — польський шляхтич, не задоволений політикою Сигізмупда ІІІ, якраз перед описуваними подіями зробив невдалий замах на коpоля. Пекарського стратили найжорстокішою стратою, яка тривала 30 днів.

n_302

303

303 Мажордом — домоправитель.

n_303

304

304 Канонік — католицький піп.

n_304

305

305 Хіротонія (грецьк.) — висвячення в архієреї.

n_305

306

306 Канонічний суд — суд за церковними законами — за відступ від віри або за викривлення її.