Людолови (Звіролови), книга друга

Сторінка 197 з 199

Тулуб Зинаїда

n_194

195

195 Ібіс — болотяний птах, що нагадує лелеку або журавля.

n_195

196

196 Софта — учень школи.

n_196

197

197 Балкіс — цариця Савська — славетна красуня, про яку згадує біблія як про найвродливішу, найрозумнішу і найхитрішу жінку всесвіту. За легендою, тільки єврейський цар Соломон перевищив її своїм розумом.

n_197

198

198 Настя знає мусульманський закон, що навіть падишах не може силоміць одружитись з будь-якою жінкою, коли вона не дає на це згоди.

n_198

199

199 Шарварки — робота на пана у випадку якогось стихійного лиха (пожежа, сарана, снігові замети тощо).

n_199

200

200 Викотці — селянські родини, що втікали від кріпацтва з допомогою осадчого, який зманював їх на "слободи"

n_200

201

201 За правом патронату церква, що стояла на чиємусь гpунті, належала землевласникові, і він міг робити з нею що завгодно: здати в оренду, спалити, перетворити на житло і шинок, запросити до неї духовенство тієї віри, яка йому більш подобалась тощо.

n_201

202

202 Хасекі — титул султани, що народила сина від падишаха. Тут згадка про Роксолану-Хуррем, дружину Сулеймана Пишного.

n_202

203

203 Мудері — учені найвищого рангу.

n_203

204

204 Муфті — духовна особа найвищого рангу. Головний муфті — шейх-уль-Іслам.

n_204

205

205 Фетва — наказ, де шейх-уль-Іслам або тлумачить правовірним зміст святого письма, або дає їм вказівки щодо поведінки чи як розв'язувати ту чи іншу справу, а також стверджує смертний вирок, бо без фетви ніхто, навіть падишах, не міг скарати на смерть правовірного.

n_205

206

206 Нішанджі — охоронець державної печатки.

n_206

207

207 Весільні пальми — рештки староримського весільного ритуалу, що залишився в мусульманських звичаях. Пальма – символ родючості, отже, весільна пальма — ознака, що шлюб є продовженням людського роду.

n_207

208

208 Сааді (1184-1291) — великий перський поет.

n_208

209

209 Казанлик — місто в Болгарії, відоме своїми трояндовими полями, де здобувають найкращу в світі трояндову олію.

n_209

210

210 Чубте — молитва за султана. Щоп'ятниці читали її по всіх мечетях.

n_210

211

211 Булюки — внутрішня палацова варта.

n_211

212

212 Яхмак — турецький жіночий серпанок: Прозоріший і легший від фередже.

n_212

213

213 Гердек — весільна кімната нареченої, у людей багатих — весільна вітальня.

n_213

214

214 В даному разі — ад'ютанти.

n_214

215

215 Чауші — урядовці, яких падишах надсилав з грамотами до інших країн, а в інший час давав різноманітні доручення. Урядовці, що очолювали великі установи, теж мали своїх чаушів.

n_215

216

216 Мудири — збирачі податків.

n_216

217

217 К'яйя — домоправителька, відала господарством сералю.

n_217

218

218 Кмеллер — паперовий фабрикант у Львові. Його фабрика існувала з 1590 року.

n_218

219

219 Проповідні листи — грамоти від уряду на право формування військових загонів з охочих людей.

n_219

220

220 Клейноди — литаври, булава, бунчуки, військовий прапор або прапори та інші символічні ознаки козацького війська і військових загонів взагалі.

n_220

221

221 Коріолан — староримський народний трибун, який очолював плебеїв в їх боротьбі з аристократами (герой однойменної п’єси Шекспіра).

n_221

222

222 Мергель — глина, насичена вуглекислим вапном. Лупа — пічка, горно і всі інші частини її, де витоплювали з руди крицю, тобто високоякісне чорне залізо.

n_222

223

223 Дудек — три гроші податку за право полювання. За "Уставом про волоки" кожен, хто полював без дудека у панських лісах, мав бути скараний на горло.

n_223

224

224 Конгрегація — тут іде мова про колегію, що керувала всім єзуїтським орденом.

n_224

225

225 Регіментарії — командувачі регіментів — загонів у кілька тисяч чоловік. В московському поході 1618 року брало участь спочатку шість, а потім п'ять регіментів.

n_225

226

226 Баффа — султана Стамбула, дружина султана Мурада, венеціанка. Роксолана-Хуррем — дружина Сулеймана Пишного, українка. Обидві ці султани були короновані як цариці Стамбула.

n_226

227

227 Ємен — схід; Могреб — захід.

n_227

228

228 Курбачі — ремінні батоги, якими били двірських рабинь.

n_228

229

229 Зухр — полуденна молитва в мусульман.

n_229

230

230 Акведук — водопровід, збудований під землею.

n_230

231

231 Валент та Юстініан — імператори Східної Римської — імперії.

n_231

232

232 Галата — торговельний квартал Стамбула.

n_232

233

233 Бакшиш — хабар.

n_233

234

234 Ескі-сарай — старий палац, де доживали своє життя вдови померлих падишахів або жінки, яких покинув живий падишах.

n_234

235

235 Друзія — провінція на півночі від Сірії.

n_235

236

236 Ізар — сукня з прямокутного шматка тканини з двома перетинками на плечах.

n_236

237

237 Дербук — мандоліна.

n_237

238

238 Факр-ед-Дін — ім'я відомого ватажка селянських повстань у Малій Азії.

n_238

239

239 Капу-ага — великий маршал султанського палацу (церемоніймейстер).

n_239

240

240 Нене — турецьке і татарське — мама, мати. Українське слово "ненька" походить від нього.

n_240

241

241 Дефтердар — міністр фінансів і державного майна.

n_241

242

242 Лала — пестливий зворот, коли падишах звертається до свого колишнього учителя або вихователя.

n_242

243

243 Валіде — титул султани-вдови, матері падишахової.

n_243

244

244 Тобто став повнолітній.

n_244

245

245 Вогнище — полк.

n_245

246

246 Олур — дозволено; Олмаз — заборонено.

n_246

247

247 Костьол Спірито Санкто — тобто костьол святогo духа.

n_247

248

248 Уздихальниця — стрімкий узвіз. Назва походить від того, що люди не могли видертися на гору, не задихавшись і не зітхаючи з перевтоми.

n_248

249

249 Берло — війтівська булава,

n_249

250

250 Пернач або пірнач — полковницька та сторожівська булава, де на стрижні замість шара були металеві дощечки, які стирчали в різні боки.

n_250

251

251 Секстант — інструмент, щоб визначити географічне розташування якогось місця.

n_251

252

252 Діаріуш — офіціальний штабний щоденник походу.

n_252

253

253 Ставропігія — безпосередня підлеглість царгородському патріархові, а не місцевому митрополитові.

n_253

254

254 Памва Беринда — києво-печерський чернець, автор першого українського словника, над яким працював він в той час.

n_254

255

255 Бенефіції (лат.) — прибутки.

n_255

256

256 Біскупичі — частина міста проміж Подолом і Куренівкою, що підлягала присуду католицького біскупа, який збирав з своїх міщан на свою користь різні податки. Інші частини міста підлягали або магістратові, тобто органам міщанського самоврядування, або старості, тобто державній владі в особі його, або нарешті, козацькому полку. Кожен присуд намагався поширити межі своєї влади і відтягти в іншого присуду один-два зайвих квартали, щоб мати більше об'єктів оподаткування і визиску.