Вільгельм слухав ці речі з задоволенням, всі артисти також радо вислухали заяву нового директора, потаємно раділи, що так швидко їх заангажовано, і були згодні для початку задовольнитися незначною платнею^ бо більшість із них вважали її за справжній подарунок, на який вони не сподівалися так скоро. Меліна негайно використав це становище, постарався спритно поговорити з кожним окремо, і всіх, одного за одним, то так то іяак йому пощастило умовити, а вони погодилися негайно скласти контракти, майже не думаючи про нове становище, вважаючи шеститижневу гарантію за достатню при— звільненні.
Тепер треба було як слід оформити умови, і Меліна вже думав про п'єси, якими б можна було спочатку привабити публіку, коли раптом кур'єр повідомив маршалка, що приїхали пани, і той звелів подавати щойно запряжених коней.
Незабаром потому під'їхала до готелю навантажена до самого верху карета, з козлів якої зстрибнули двоє слуг. Філіна, за своїм звичаєм, вибігла перша і стала біля входу.
— Хто ви? — запитала входячи графиня.
— Артистка, до послуг вашої вельможності,— була відповідь, і хитруха з вельми скромним обличчям і смиренними жестами вклонилася дамі і поцілувала їй сукню.
Граф, побачивши ще декілька осіб, які стояли навколо і назвали себе артистами, поцікавився про чисельність трупи, про директора, де вони востаннє грали.
— Ех, якби то були французи,— сказав він до своєї дружини,— ми тоді могли б зробити принцові приємну несподіванку і влаштували б йому в нас улюблену розвагу.
— А я гадаю,— мовила на те графиня,— хоч, на жаль, вони й німці, а їх все-таки можна запросити до замка; поки князь буде гостювати в нас, то нехай грають хоч для наших гостей. Адже ж вони не без якогось хисту. Велике товариство найкраще розважити театром, а барон їх вимуштрує.
З цими словами вони піднялись по сходах нагору, де Меліна відрекомендувався їм як директор.
— Поклич-но, вашець, своїх людей,— сказав граф,— і покажи їх мені, я подивлюся, які вони. Хочу також побачити список п'єс, що їх ви могли б, на всякий випадок, поставити.
Меліна, глибоко вклонившись, вийшов з кімнати і незабаром вернувся назад з артистами. Вони тиснулись один поза одним, одні рекомендувались незграбно від великого бажання сподобатись, другі—не краще — від легкоумства. Філіна виявила велику пошану до графині, яка була надзвичайно ласкава і привітна, а граф тим часом обдивлявся решту. Він розпитував кожного про його амплуа і зауважив Меліні, щоб кожен суворо дотримувався свого амплуа. Це його зауваження Меліна вислухав вельми шанобливо.
Потім граф кожному зауважив, що треба вистудіювати, виправити в постаті і позах, ясно розтлумачив, чого завжди бракує німцям, і виявив таке надзвичайне знання цієї справи, що всі з великою упокорою стояли перед таким блискучим знавцем і вельможним покровителем, ледве сміючії перевести дух.
— А що то за добродій он там у кутку? — запитав граф, зуздрівши одного суб'єкта, якого ще не бачив.
До нього наблизилась худа постать у зношеному сурдуті з латками на ліктях. Жалюгідна перука вкривала голову скромного клієнта.
Цей добродій, якого ми вже знаємо з попередньої книги як Філіниного улюбленця, звичайно грав педантів, магістрів, поетів і здебільшого переймав ролі тих, кому належало дістати прочухана або відро помий на голову. Він уже звик до якихось улесливих, смішних, боязких уклонів, говорив заникуючись, що пасувало до ролі і викликало регіт у глядачів, тому його і вважали за корисного члена трупи, а особливо любили за послужливість і люб'язність. Він на свій манір підійшов до графа, вклонився йому і відповідав на запитання так, наче грав роль у театрі. Граф дивився на нього з доброзичливою увагою, замислився трохи, а тоді гукнув, звертаючись до графині;
— А подивись-но? голубонько, пильніше на цього добродія! Запевняй тебе, що то великий артист або може стати великим!
Артист від щирого серця вельми кумедно йому вклонився, аж граф голосно засміявся і скрикнув:
— Та це ж прекрасно! Закладаюсь, він заграє все, що захочеш, жаль, що досі хист його не знайшов кращого застосування.
Таке надзвичайне прекладання одного перед усіма вельми образило решту артистів; лише Меліна не образився, він признав, що граф має повну рацію, і з шанобливою міною заявив:
— Звичайно, і йому, і багатьом із нас тільки й бракувало такого знавця і такого підбадьорення, як ось ми тепер знайшли в вашій вельможності.
— Це вся трупа? — запитав граф.
— Ні, дехто ще відсутній,— мовив хитрий Меліна,— а взагалі ми могли б вельми швидко поблизу знайти всіх, аби тільки мали підтримку.
Тим часом Філіна мовила до графині:
— Тут нагорі є ще один дуже файний молодик, який, напевне, швидко міг би вийти на ролі першого коханця.
— А чому ж він не з'явився? — запитала графиня.
— Я його приведу,—скрикнула Філіна і побігла нагору. Вона застала Вільгельма коло Міньйони і вмовила його
зійти додолу. Вільгельм якось неохоче пішов за нею, хоч його і дуже кортіло ближче познайомитися з вельможним панством, про яке багато доводилось йому чути. Він увійшов до кімнати, і очі його зустрілися з графининим поглядом, скерованим на нього. Філіна потягла його до графині. Граф тим часом був зайнятий з рештою артистів. Вільгельм вклонився і не без збентеження почав відповідати на запитання, які йому ставила чарівна дама. її краса, молодість, урочість і субтельне поводження зробили на нього найприємніше враження, тим більше, що в її мові, жестах була якась сором'язливість, навіть, можна сказати, несміливість. Його відрекомендували також і графові, який, проте, не звернув на нього особливої уваги, а підійшов до своєї дружини, що сиділа біля вікна, і став її про щось запитувати. Можна було помітити, що вона цілковито погоджувалася з його думкою, ба навіть сильне просила не відступати від своїх намірів. Тоді він хутко вернувся назад до трупи і сказав!
— Зараз я не можу затримуватись, але я пришлю сюди свого друга, і якщо ви недорого заправите і добре постараєтесь, то я не від того, щоб ви грали у мене в замку.
Всі велико зраділи з цього, а Філіна особливо ревне цілувала графинині ручки.
— Глядіть же, рибонько,— сказала дама, поплескуючи легкодумну дівчину по щоках,— глядіть, дитино моя, при ходьте знову до мене, я дотримаю своєї обіцянки. Тільки вам треба буде краще зодягнутись.