Господи, до чого ж ці хлопчаки люблять спостерігати біду, думає Гаррі. Так чи інакше, це грунт, яку нікому не хочеться мати. Лікарня Св. Йосипа розташована на півночі центральної частини Бруер — там, де раніше знаходився будинок Асоціації молодих християн, який потім знесли і побудували ще один банк із заїздом для машин, і де раніше залізницю перетинав дерев'яний міст, який замінили бетонною, а він тут ж став давати тріщини. Подейкували навіть про те, щоб заховати тут залізничне полотно в тунель, але потім поїзда майже перестали ходити, і, таким чином, проблема була вирішена. Тут Дженіс народила Ребекку — тоді все сестри були черниці, може, вони і зараз монашки, тільки тепер вже не розбереш. У всякому разі, чергова сестра на поверсі — в брючному костюмі рожево-оранжевого кольору.Нельсон з батьками і бабусею йдуть слідом за її пишним задом і похилими плечима. Крізь напіввідчинені двері видно змарнілі люди, які лежать під білим простирадлом, втупившись в білу стелю, — вже не люди, а примари. Пру знаходиться в чотиримісній палаті, і дві жінки в легких лікарняних піжамах поспішно пірнають в ліжко, заскочені зненацька ранніми відвідувачами. На четвертій ліжку спить літня негритянка. Та й Пру теж, по суті справи, спить. Під очима в неї ще залишилися сліди туші, але в іншому вона виглядає так, немов тільки що народилася, особливо чистим і світлим виглядає гіпс, що покриває від ліктя до кисті її руку. Нельсон легенько цілує її в губи і, опустившись на єдиний біля ліжка стілець, тоді як старші члени родини продовжують стояти, заривається обличчям в матрац у стегна Пру. "Який же він ще немовля", — думає Гаррі.
— Нельсон поводився вражаюче, — повідомляє їм Пру. — Такий був турботливий.
Голос її звучить мелодичнее і ніжніше, ніж звичайно. Гаррі ні разу не чув, щоб вона так говорила. Цікаво, думає він, може, коли жінка лежить, змінюється кут, під яким у неї з горла вилітає звук.
— Угу, він болісно це пережив, — каже Гаррі. — Ми почули про те, що трапилося тільки вранці.
Нельсон піднімає голову:
— Вони були на стриптизі, уявляєш?
— Господи! — виривається у Гаррі. — Хто все-таки кому повинен давати звіт? — питає він Дженіс. — Він що, хоче, щоб ми весь час сиділи вдома і потихеньку старіли?
— Ось що, — оголошує матуся Спрингер, — через хвилину ми їдемо: я хочу потрапити до церкви. Мені здається, недобре буде, якщо я з'явлюся тільки на зборах, як преподобний Кемпбелл.
— Неодмінно їдьте на збори, матуся, — каже Гаррі, — вони вас там обштопают на цілий статок; органи адже не ростуть на деревах.
— Мила ти моя бідолашна, — звертається Дженіс до Пру. — З рукою дуже зле?
— О, я якось не звертала уваги на те, що говорив доктор. — Голос у Пру завмирає: мабуть, її накачали транквілізаторами. — Є там кісточка з зовнішньої сторони з таким смішним назвою ...
— Фемур, — підказує Гаррі. Чимось ця історія накрутила його, і він тримається зухвало. Та ще ці дівиці вчора ввечері — серед них були зовсім молоденькі, майже як його дочка. Заклад називався "Золота вишенька".
Нельсон знову піднімає голову з ліжка:
— Фемур — це в стегні, пап. А Пру хотіла сказати — гумерус.
— Ха-ха, — вимовляє Гаррі.
У Пру виривається щось на зразок стогону.
— Доктор сказав — просто перелом.
— І скільки ж це протягнеться? — запитує Гаррі.
— Він сказав — шість тижнів, якщо я буду його слухатися.
— Значить, до Різдва ти одужаєш, — каже Гаррі. Різдво в цьому році займає в його думках чимало місця, так як після нього і після зустрічі Нового року вони відправляються в свою подорож — у них вже зарезервовані місця в готелі, квитки на літаки, вони знову все обговорили вчора ввечері, порушені стриптизом.
— Мила ти моя бідолашна, — повторює Дженіс.
Пру немов заспівала, але без мелодії. Однак звучить це все одно як пісня:
— Ах, Боже мій, я ж не скаржуся, я навіть рада — це мені в покарання. Право, я впевнена, — при цьому вона не відриваючись дивиться на Дженіс з такою твердістю, який раніше за нею не помічалося, — це Господь послав мені випробування — таку ціну я повинна заплатити, щоб не втратити дитину. І я готова її заплатити, шлях навіть кісточки в моєму тілі будуть переламані, мені все одно. Бог ти мій, коли я відчула, що ноги мене більше не тримають, і зрозуміла, що полечу з цією страшною сходи, які тільки думки не пронеслися у мене в голові! Ви-то мене розумієте.
Вона має на увазі, що Дженіс розуміє, яке це — втратити дитину. Дженіс скрикує і всім тілом валиться на лежачу молоду жінку, так що Гаррі, внутрішньо здригнувшись, вистачає її ззаду за плаття і тягне. Відчувши під грудьми жорсткий валик гіпсу, Дженіс вигинає спину — шкіра у неї під матерією натягується як на барабані, така гаряча. Але Пру явно не боляче — вона лежить спокійно, смежив повіки зі слідами вчорашніх синіх тіней, і посміхається своєю скупою кривої посмішкою, не намагаючись скинути з себе навалилися Дженіс. Рукою, вільної від гіпсу, Пру обіймає свекруха і поплескує по спині — пальці її майже стикаються з пальцями Гаррі. Шльоп, роблять вони, шльоп, шльоп. Він думає про закруглених пальчиках Сінді Меркетт, — цікаво наскільки більш дитячими вони виглядають, ніж ці кістляві, хоча і молоді, почервонілі на суглобах:у його матері були такі ж загрубілі руки. Дженіс все схлипує, а Пру все поплескує її, і дві інші хворі в палаті всі дивляться на них. Такі складні моменти діють Гаррі на нерви. Він відчуває себе відірваним, оскільки офіційно в родині вважають, що це він винен у смерті дитини, яка померла з вини Дженіс. Однак зараз, схоже, всі вважають, що він просто усунувся. Нельсон, відсунутий матір'ю в сторону, — а її захлиснули сумні спогади, — сидить втупившись в простір, блідий, змучений. Ці чортові жінки так люблять сумувати разом, що ми завжди залишаємося за бортом. Нарешті Дженіс випрямляється, сильно хлюпнув носом, так що вся верхня губа у неї покривається слизом.Такі складні моменти діють Гаррі на нерви. Він відчуває себе відірваним, оскільки офіційно в родині вважають, що це він винен у смерті дитини, яка померла з вини Дженіс. Однак зараз, схоже, всі вважають, що він просто усунувся. Нельсон, відсунутий матір'ю в сторону, — а її захлиснули сумні спогади, — сидить втупившись в простір, блідий, змучений. Ці чортові жінки так люблять сумувати разом, що ми завжди залишаємося за бортом. Нарешті Дженіс випрямляється, сильно хлюпнув носом, так що вся верхня губа у неї покривається слизом.Такі складні моменти діють Гаррі на нерви. Він відчуває себе відірваним, оскільки офіційно в родині вважають, що це він винен у смерті дитини, яка померла з вини Дженіс. Однак зараз, схоже, всі вважають, що він просто усунувся. Нельсон, відсунутий матір'ю в сторону, — а її захлиснули сумні спогади, — сидить втупившись в простір, блідий, змучений. Ці чортові жінки так люблять сумувати разом, що ми завжди залишаємося за бортом. Нарешті Дженіс випрямляється, сильно хлюпнув носом, так що вся верхня губа у неї покривається слизом.— а її захлиснули сумні спогади, — сидить втупившись в простір, блідий, змучений. Ці чортові жінки так люблять сумувати разом, що ми завжди залишаємося за бортом. Нарешті Дженіс випрямляється, сильно хлюпнув носом, так що вся верхня губа у неї покривається слизом.— а її захлиснули сумні спогади, — сидить втупившись в простір, блідий, змучений. Ці чортові жінки так люблять сумувати разом, що ми завжди залишаємося за бортом. Нарешті Дженіс випрямляється, сильно хлюпнув носом, так що вся верхня губа у неї покривається слизом.