Канікули у Світлогорську

Сторінка 4 з 10

Бічуя Ніна

Тім, врешті, вирвавсь і кинувся на незнайомця. Але той, мов велика риба, змахнув ластами на ногах і підплив убік. Тімові не вдалось наздогнати його: незнайомець в акваланзі плавав набагато краще. Тімові навіть здалося, що той засміявся глузливо і образливо.

Вода почала просочуватись під маску, довелось відмовитися від переслідування. Тім, втомившись і наковтавшись води, вийшов на берег. Хлопець сподівався, що зараз і той, другий, з'явиться на поверхні — не міг же він довіку сидіти під водою. Але Тім так і не зміг відплатити за зневагу — аквалангіст не виходив із води.

Тепер це вже було рівняння з двома невідомими: хто ж все-таки кинув записку? Що під водою він зустрівся не з дівчиськом, у цьому Тім не сумнівався. І однак...

Одягнувшись,. Тім ще раз оглянув берег і море. Було тихо і зовсім безлюдно. Тільки далеко в морі, як і звичайно, чорними цяточками мріли човни.

"НІСЕНІТНИЦЯ"

Більшу частину свого життя світлогорські хлопчаки проводять на морі. Майже всі їхні розмови обертаються навколо моря. Вони просмолюють човни, ловлять рибу, чекають повернення батьків з дальнього рейсу і з гордістю натягають кашкети з "крабами".

Влітку їх взагалі неможливо примусити сидіти вдома. Зрештою, вони й самі напевно не знають, де їх справжній дім — будинки поміж стовбурами сосен чи море.

Отож юні світлогорці, підставивши сонцю голі обсмалені і обвітрені плечі, грали на піску в шахи. Власне, грали двоє, решта — з азартом спостерігали.

— Ходи слоном, Галко, не сумнівайся, ходи! —шепотів на вухо дівчинці в зеленому купальнику товстенький хлопчина з білими, майже непомітними віями.

— Не треба мені твоїх підказок, Поплавок! — одмах-нулась від нього дівчинка. — Я й сама знаю, як ходити.— І вона переставила іншу фігуру.

— Тепер він забере у тебе пішака! — злякалась дівчинка, що сиділа поруч з Галею. Вона також уболівала за подружку.

Галин суперник, високий хлопчик у вицвілій майці, уважно і довго обдумував кожен хід, зосереджено прикушуючи нижню губу.

— Мат, — сказав він врешті, змішуючи фігури. Голос його звучав трохи винувато, ніби хлопець картав себе за виграш.

— Казав я тобі, Галко, ходи слоном! — співчутливо мовив товстунець.

— Слоном, слоном! — роздратовано передражнила Галя. — Мені б це все одно не допомогло!

— Гляньте — катер! — гукнув хтось із хлопців.

— Водолази тренуються, — пояснив високий.

— Цікаво, яка там глибина?

— Можна зміряти, правда, Алик?

— Спробуй! — відповів високий і запропонував: — Попливемо? Пече щось здорово!

Він підвівся, глянув, не мружачи вузьких темних очей, на морські блискотливі хвилі і сказав:

— Шторм буде, напевно.

— Хтозна, — засумнівався Поплавок, натягаючи на ноги великі ласти, — вітру ж нема.

— Побачимо, — відповів Алик і звернувся до дівчинки в зеленому купальнику: — Ти йдеш купатись?

— Ні, — відповіла Галя.

Хлопчаки з галасом кинулись у воду. їх на мить заслонили густі бризки, а потім загойдались на хвилях круглими кулями стрижені хлоп'ячі голови.

— Ти образилася за мат? — запитав Алик. Він все ще стояв на березі.

— Ну що ти,— усміхнулася Галя.— Просто мені раптом набридло це купання й загорання. Скоріш би вже в школу...

— Ага, — кивнув головою Алик, — я розумію... Коли мені набридає загорати, я сідаю на моторку, вибираю десь на горизонті точку і пливу туди... Що ж, сиди. Я все-таки піду скупаюсь.

І тоді до Галки наблизився Тім. Тімова тінь впала на Галчині плечі, і вона підвела голову:

— Привіт. Загораєш?

— А що тут іще можна робити? — скривився Тім. Обоє помовчали трохи, Галя пересипала пісок з долоні на долоню, а Тім підкидав угору камінці.

— Слухай,— раптом запитав хлопчик,— це ти називаєшся капітаном Абракадаброю? Знай, мені набридли твої штучки і ці записки на кожному кроці!

— Почекай, почекай! — зупинила його Галя. — Чого ти так кричиш? Ніякого Абракадабри я не знаю! — і вона чомусь засміялась.

Тіма обурив сміх, він недовірливо запитав:

— Слово честі, це не ти?

— Ну, навіть так, слово честі.

— Ти правду кажеш?

Тим часом світлогорські хлопчаки. стріпуючії солоні бризки, простували до них. Тім зважився задерикувато гукнеш:

— Слухайте, хто з вас капітан Абракадабра?

— Абракадабра? Може, це ти, Поплавок?

— Ти сам!

— Може, це Вітя Ремезов із Зеленого?

— Немає в нас такого!

— Не сумнівайся, браток, справді нема, — поплескав Тіма по плечу Поплавок:

— Чув уже, — сказав Тім, відхиляючись.

— Абракадабра, — повторив уголос Алик. — Ну й слово! Не вимовиш навіть, без звички язик заплутається!

— Знаєте, що воно означає? Нісенітниця! Всього лиш нісенітниця! — і Галя знову почала сміятись, упавши на пісок.

У СТОРОЖЦІ

Алик не помилився — шторм справді почався.

— Треба човен перетягти до сторожки, — заклопотано згадав Алик, дивлячись на хвилі, що заливали пляж.— Ще в море знесе.

— Алик, можна, й ми з тобою? — запитала Галя. — В сторожку?

— Усі?— здивувався Алик, спинивши погляд на Тімові.

— А що, стороннім вхід заборонено? — криво всміхнувся Тілі.

— Та... ні, просто я так запитав,— зніяковів Алик.— Ходімо! Звичайно, ходім! * н-.

У сторожці було затишно і тепло. Тільки вітер здавався ще гучнішим, а хвилі ще вищими, коли Тім поглядав на море крізь вузьке віконечко.

Алик витяг з-під лави невеличку скриньку.

— Хурми хочете? Нам учора прислали.

Всі заходилися гризти сушену хурму. Тім запитав:

— Тут хтось живе?

— Ага! — відповіла Галя.

— Хто?

— Нефертіті!

— Ну, знаєш, це вже занадто!

— Правда, так називається моторка.

— Ти звідки приїхав? — поцікавився Поплавок, звертаючись до Тіма.

— Зі Львова.

— Хороше місто?

— Ну, та... Непогане... Архітектура в нас, автобусний завод — бачили, ходять тут автобуси з літерою "Л"? Так це наші.

— А я думала — ленінградські, — несміливо втрутилась Іра.

— Ні, наші.

— А що у Львові ще є? — не вгавав Поплавок.

— Ще університет, театр оперний... Ну, ще гареві гонки.

— Що, що? — ие зрозумів Алик.

— Гонки на гаревій доріжці, — відчувши перевагу над Аликом, поблажливо пояснив Тім.

— Розкажи! — у Галки заблищали очі. — Я такого ніколи не бачила.

Тім, сповнившись самоповаги, почав розповідати все, що знав про гонки. Він називав прізвища чемпіонів, пригадував рекордний час заїздів, марки мотоциклів,