Історія вічності

Сторінка 27 з 29

Хорхе Луїс Борхес

73

Гопкінс, Міріам (1902–1972) – американська актриса.

74

Кітс, Джон (1795–1821) – англійський поет.

75

Августин Блаженний Аврелій (354–430) – християнський філософ, теолог і письменник, автор "Сповіді" й трактата "Про Град Божий".

76

Марк Аврелій Антонін (121–180) – римський імператор (161–180) і філософ-стоїк.

77

Гностики – представники гностицизму, релігійно-філософської течії доби пізньої античності та раннього Середньовіччя.

78

Данте Аліг'єрі (1265–1321) – італійський поет, автор ряду філософсько-політичних творів.

79

Паулін (святий Павлін Ноланський (353–431) – церковний діяч.

80

Тейлор, Джеремія (Єремія, 1613–1667) – англійський священик.

81

Сведенборґ, Емануель (1688–1772) – шведський учений, філософ-містик і теолог.

82

Альберт Великий (бл. 1193–1280) – німецький філософ, теолог і природознавець; за всеосяжні знання отримав почесний титул "doctor universalis"; канонізований католицькою церквою.

83

Універсалії – філософський термін для визначення загальних понять.

84

Іоанн Богослов – улюблений учень Христа, автор четвертої Євангелії та Апокаліпсиса.

85

Боецій, Аніцій Манлій Северін (бл. 480–524) – римський письменник і філософ, останній видатний представник античної культури.

86

Мартенсен, Ганс Лассен (1808–1884) – данський богослов.

87

Пелагій (справжнє прізвище – Морган, бл. 360–420) – християнський теолог, автор концепції "свободи вибору", підданий жорсткій критиці Августином Аврелієм і засуджений до вигнання імператором Гонорієм.

88

Кальвін, Жан (1509–1564) – діяч Реформації, засновник кальвінізму (пуританства).

89

Цвінґлі, Ульріх (1484–1531) – швейцарський гуманіст, засновник бюргерсько-демократичної течії Реформації.

90

Аристид (бл. 540–бл. 467 до н. е.) – давньогрецький політичний і військовий діяч, засновник Делоського морського союзу (478 до н. е.) грецьких держав проти персів.

91

Аристотель (384–322 до н. е.) – давньогрецький філософ.

92

Карл Лисий (823–877) – король Франції.

93

Емерсон, Ралф Волдо (1803–1882) – американський філософ і письменник.

94

Сантаяна, Джордж (Хорхе, 1863–1952) – американський філософ і письменник іспанського походження.

95

Лукрецій (Тит Лукрецій Кар, І ст. до н. е.) – римський поет і філософ.

96

Тор – бог грому у стародавніх германців.

97

Пліній Старший (бл. 23–79 н. е.) – римський письменник і вчений.

98

Стурлусон, Сноррі (1178–1241) – ісландський письменник, автор "Молодшої Едди" – важливого джерела скандинавської міфології та поезії скальдів; убитий за наказом норвезького конунґа Хокона.

99

Одін – верховний бог скандинавського пантеону.

100

"Беовулф" – англосакський героїчний епос.

101

"Бестіарій" – збірники середньовічних творів під цією назвою містили описи звірів і птахів, супроводжувані алегоричними тлумаченнями.

102

Чепмен, Гай – англійський літературознавець, дослідник і перекладач В. Бекфорда.

103

Кіплінґ, Джозеф Редьярд (1865–1936) – англійський письменник.

104

Їтс, Вільям Батлер (1865–1939) – ірландський поет і літературознавець, популяризатор ірландської культури.

105

Луґонес Аргуельо, Леопольдо (1874–1938) – аргентинський поет і прозаїк, один з основоположників поезії модернізму; покінчив життя самогубством.

106

Морис, Вільям (1834–1896) – англійський письменник, художник і громадський діяч, перекладач ісландських саг.

107

Сіґурд – герой германо-скандинавської міфології.

108

Фафнір – за скандинавською міфологією, дракон, що охороняє клад.

109

Маутнер, Фріц (1849–1923) – австрійський літератор, автор "Філософського словника".

110

Марінізм – напрямок в італійській бароковій поезії XVII ст., пов'язаний з ім'ям поета Дж. Маріно.

111

Кроче, Бенедетто (1866–1952) – італійський філософ-ідеаліст, представник неогегельянства, історик, літературознавець, політичний діяч.

112

Бодлер, Шарль (1821–1867) – французький поет.

113

"Риторика" – твір Аристотеля.

114

Мідлтон Мері, Джон (1889–1957) – англійський літературознавець.

115

Лікофрон (IV–III ст. до н. е.) – грецький поет і граматик александрійської школи.

116

"Іцзин" ("Книга перемін") – пам'ятка давньокитайської літератури.

117

Лессінґ, Готхолд Ефраїм (1729–1781) – німецький письменник, просвітник, один з основоположників німецької класичної літератури.

118

Клем, Вільгельм (1881–1968) – німецький поет-імпресіоніст.

119

Віньї, Альфред Віктор де (1797–1863) – французький письменник-романтик.

120

Аріосто, Лодовіко (1474–1533) – італійський поет і драматург.

121

Катулл, Гай Валерій (87 або 84 – бл. 54 до н. е.) – римський поет.

122

Арміда – героїня поеми Т.Тассо.

123

Малерб, Франсуа (1555–1628) – французький письменник, основоположник поезії французького класицизму.

124

Свінберн, Алджернон Чарлз (1837–1909) – англійський поет, драматург, літературознавець.

125

Ніцше, Фрідріх (1844–1900) – німецький філософ.

126

Резерфорд, Ернест (1871–1939) – англійський фізик.

127

Заратустра, Фрідріх – герой твору Ф. В. Ніцше "Так казав Заратустра".

128

Кантор, Ґеорґ (1845–1918) – німецький математик.

129

Евдем із Родоса (2-га пол. IV ст. до н. е.) – давньогрецький філософ, друг і учень Аристотеля.

130

Міл, Джон Стюарт (1806–1873) – англійський філософ-позитивіст, економіст і громадський діяч.

131

Верґілій, Марон Публій (70–19 до н. е.) – римський поет.

132

Досократики – термін для визначення ранніх давньогрецьких філософів (VI–V ст. до н. е.), а також їхніх найближчих наступників (IV ст. до н. е.).

133

Піфагор (друга пол. VI – початок V ст. до н. е.) – давньогрецький філософ і математик.

134

Ріттер, Генріх (1791–1869) – німецький історик античної культури.

135

Преллер, Людвіг (1809–1849) – американський письменник.

136

Бертон, Роберт (1577–1640) – англійський філософ-мораліст і письменник.

137

Вітмен, Волт (1819–1892) – американський поет.

138

"Тімей" – натурфілософський діалог Платона.

139

Цицерон, Марк Тулій (106–43 до н. е.) – римський промовець, письменник, державний діяч, прихильник поміркованості.

140

Тацит, Публій Корнелій (бл. 55–бл. 120 н. е.) – римський історіограф.

141

Ваніні, Лючіліо (справжнє ім'я – Джуліо Чезаре, 1585–1619) – італійський філософ, страчений інквізицією.

142

Ахілл – герой Троянської війни, оспіваний Гомером в "Іліаді".