73
Гопкінс, Міріам (1902–1972) – американська актриса.
74
Кітс, Джон (1795–1821) – англійський поет.
75
Августин Блаженний Аврелій (354–430) – християнський філософ, теолог і письменник, автор "Сповіді" й трактата "Про Град Божий".
76
Марк Аврелій Антонін (121–180) – римський імператор (161–180) і філософ-стоїк.
77
Гностики – представники гностицизму, релігійно-філософської течії доби пізньої античності та раннього Середньовіччя.
78
Данте Аліг'єрі (1265–1321) – італійський поет, автор ряду філософсько-політичних творів.
79
Паулін (святий Павлін Ноланський (353–431) – церковний діяч.
80
Тейлор, Джеремія (Єремія, 1613–1667) – англійський священик.
81
Сведенборґ, Емануель (1688–1772) – шведський учений, філософ-містик і теолог.
82
Альберт Великий (бл. 1193–1280) – німецький філософ, теолог і природознавець; за всеосяжні знання отримав почесний титул "doctor universalis"; канонізований католицькою церквою.
83
Універсалії – філософський термін для визначення загальних понять.
84
Іоанн Богослов – улюблений учень Христа, автор четвертої Євангелії та Апокаліпсиса.
85
Боецій, Аніцій Манлій Северін (бл. 480–524) – римський письменник і філософ, останній видатний представник античної культури.
86
Мартенсен, Ганс Лассен (1808–1884) – данський богослов.
87
Пелагій (справжнє прізвище – Морган, бл. 360–420) – християнський теолог, автор концепції "свободи вибору", підданий жорсткій критиці Августином Аврелієм і засуджений до вигнання імператором Гонорієм.
88
Кальвін, Жан (1509–1564) – діяч Реформації, засновник кальвінізму (пуританства).
89
Цвінґлі, Ульріх (1484–1531) – швейцарський гуманіст, засновник бюргерсько-демократичної течії Реформації.
90
Аристид (бл. 540–бл. 467 до н. е.) – давньогрецький політичний і військовий діяч, засновник Делоського морського союзу (478 до н. е.) грецьких держав проти персів.
91
Аристотель (384–322 до н. е.) – давньогрецький філософ.
92
Карл Лисий (823–877) – король Франції.
93
Емерсон, Ралф Волдо (1803–1882) – американський філософ і письменник.
94
Сантаяна, Джордж (Хорхе, 1863–1952) – американський філософ і письменник іспанського походження.
95
Лукрецій (Тит Лукрецій Кар, І ст. до н. е.) – римський поет і філософ.
96
Тор – бог грому у стародавніх германців.
97
Пліній Старший (бл. 23–79 н. е.) – римський письменник і вчений.
98
Стурлусон, Сноррі (1178–1241) – ісландський письменник, автор "Молодшої Едди" – важливого джерела скандинавської міфології та поезії скальдів; убитий за наказом норвезького конунґа Хокона.
99
Одін – верховний бог скандинавського пантеону.
100
"Беовулф" – англосакський героїчний епос.
101
"Бестіарій" – збірники середньовічних творів під цією назвою містили описи звірів і птахів, супроводжувані алегоричними тлумаченнями.
102
Чепмен, Гай – англійський літературознавець, дослідник і перекладач В. Бекфорда.
103
Кіплінґ, Джозеф Редьярд (1865–1936) – англійський письменник.
104
Їтс, Вільям Батлер (1865–1939) – ірландський поет і літературознавець, популяризатор ірландської культури.
105
Луґонес Аргуельо, Леопольдо (1874–1938) – аргентинський поет і прозаїк, один з основоположників поезії модернізму; покінчив життя самогубством.
106
Морис, Вільям (1834–1896) – англійський письменник, художник і громадський діяч, перекладач ісландських саг.
107
Сіґурд – герой германо-скандинавської міфології.
108
Фафнір – за скандинавською міфологією, дракон, що охороняє клад.
109
Маутнер, Фріц (1849–1923) – австрійський літератор, автор "Філософського словника".
110
Марінізм – напрямок в італійській бароковій поезії XVII ст., пов'язаний з ім'ям поета Дж. Маріно.
111
Кроче, Бенедетто (1866–1952) – італійський філософ-ідеаліст, представник неогегельянства, історик, літературознавець, політичний діяч.
112
Бодлер, Шарль (1821–1867) – французький поет.
113
"Риторика" – твір Аристотеля.
114
Мідлтон Мері, Джон (1889–1957) – англійський літературознавець.
115
Лікофрон (IV–III ст. до н. е.) – грецький поет і граматик александрійської школи.
116
"Іцзин" ("Книга перемін") – пам'ятка давньокитайської літератури.
117
Лессінґ, Готхолд Ефраїм (1729–1781) – німецький письменник, просвітник, один з основоположників німецької класичної літератури.
118
Клем, Вільгельм (1881–1968) – німецький поет-імпресіоніст.
119
Віньї, Альфред Віктор де (1797–1863) – французький письменник-романтик.
120
Аріосто, Лодовіко (1474–1533) – італійський поет і драматург.
121
Катулл, Гай Валерій (87 або 84 – бл. 54 до н. е.) – римський поет.
122
Арміда – героїня поеми Т.Тассо.
123
Малерб, Франсуа (1555–1628) – французький письменник, основоположник поезії французького класицизму.
124
Свінберн, Алджернон Чарлз (1837–1909) – англійський поет, драматург, літературознавець.
125
Ніцше, Фрідріх (1844–1900) – німецький філософ.
126
Резерфорд, Ернест (1871–1939) – англійський фізик.
127
Заратустра, Фрідріх – герой твору Ф. В. Ніцше "Так казав Заратустра".
128
Кантор, Ґеорґ (1845–1918) – німецький математик.
129
Евдем із Родоса (2-га пол. IV ст. до н. е.) – давньогрецький філософ, друг і учень Аристотеля.
130
Міл, Джон Стюарт (1806–1873) – англійський філософ-позитивіст, економіст і громадський діяч.
131
Верґілій, Марон Публій (70–19 до н. е.) – римський поет.
132
Досократики – термін для визначення ранніх давньогрецьких філософів (VI–V ст. до н. е.), а також їхніх найближчих наступників (IV ст. до н. е.).
133
Піфагор (друга пол. VI – початок V ст. до н. е.) – давньогрецький філософ і математик.
134
Ріттер, Генріх (1791–1869) – німецький історик античної культури.
135
Преллер, Людвіг (1809–1849) – американський письменник.
136
Бертон, Роберт (1577–1640) – англійський філософ-мораліст і письменник.
137
Вітмен, Волт (1819–1892) – американський поет.
138
"Тімей" – натурфілософський діалог Платона.
139
Цицерон, Марк Тулій (106–43 до н. е.) – римський промовець, письменник, державний діяч, прихильник поміркованості.
140
Тацит, Публій Корнелій (бл. 55–бл. 120 н. е.) – римський історіограф.
141
Ваніні, Лючіліо (справжнє ім'я – Джуліо Чезаре, 1585–1619) – італійський філософ, страчений інквізицією.
142
Ахілл – герой Троянської війни, оспіваний Гомером в "Іліаді".