Історія вічності

Сторінка 26 з 29

Хорхе Луїс Борхес

Тут доречно також навести мужні слова, про які згадує Де Квінсі ("Твори", одинадцятий том, с. 226). Одному шляхетному чоловікові під час теологічної чи літературної дискусії виплеснули в обличчя склянку вина. Потерпілий не змінився на обличчі й незворушно кинув своєму кривдникові: "Це, сеньйоре, ліричний відступ. А тепер я чекаю ваших аргументів". (Автор цієї репліки, такий собі доктор Гендерсон, помер в Оксфорді близько 1787 року, не залишивши по собі іншої пам'яті, крім цих слушних і справедливих слів, – воістину достойне і гідне безсмертя!)

Легенда, яку мені довелося почути в Женеві наприкінці Першої світової війни, розповідає, ніби Міґель Сервет{236} сказав своїм суддям, які послали його на вогнище: "Я згорю, але це буде звичайною земною подією, яка нічого не змінить. Нам буде про що поговорити у вічності".

Адроґе, 1933 р.

14

Россі, Вісенте (1871–1945) – уругвайський письменник.

15

Фалучо – прізвисько Антоніо Руїса, учасника Війни за незалежність, аргентинця негритянського походження, розстріляного іспанцями 7 лютого 1824 року.

16

"Алілуя" – фільм американського кінорежисера Кінга Відора (1894–1982).

17

Солер, Мігель Естаніслао (1783–1849) – аргентинський воєначальник, учасник Війни за незалежність.

18

Ф'єрро, Мартін – ґаучо, герой поеми Хосе Рафаеля Ернандеса Пуейрредона.

19

Тусен-Лувертюр, Франсуа Домінік (1743–1803) – лідер визвольної боротьби таїтянського народу проти французьких та іспанських поневолювачів.

20

Хабанера – кубинський танець і пісня – похідні від європейського контрданса.

21

Кандомбе – ритуальний негритянський танець у супроводі барабанів, поширений у районі Ла-Плати.

22

Альварес де Пінеда – іспанський мореплавець; 1519 р. здійснив експедицію вздовж північного та північно-західного узбережжя Мексиканської затоки від Флориди до ріки Пануко.

23

Сото, Ернандо де (1500?–1542) – іспанський конкістадор.

24

Атауальпа (бл. 1500–1533) – останній правитель держави інків, страчений іспанцями.

25

Аль Капоне (1899–1947) – американський гангстер.

26

Патіо – внутрішнє подвір'я.

27

Наваха – великий складаний ніж.

28

Вара – міра довжини, дорівнює 835 мм.

29

Айша – матір Боабділа (Абу Абдаллаха) (1460–1526), останнього мусульманського правителя Гранади.

30

Боабділ (Абу Абдаллах) (1460–1526) – останній мусульманський правитель Гранади.

31

Есбері, Герберт (1891–1963) – дослідник гангстерського світу Нью-Йорка.

32

Сахеми – політичні боси (англ.).

33

Волгейм, Луїс (1880–1931) – американський актор.

34

Хунін – місто на південному заході Перу, поблизу якого 6 серпня 1824 року об'єднана армія аргентинських, колумбійських, перуанських і чилійських патріотів під проводом Симона Болівара завдала поразки іспанським колоніальним військам.

35

Монфокон – місцевість поблизу Вердена, де 27 вересня 1918 р. американський загін здобув перемогу над німецьким військом.

36

Бауері – вулиця в Нью-Йорку, відома бандитськими кублами й будинками розпусти.

37

Янґ, Брайґем (1801–1877) – глава релігійної громади американських мормонів, у якій було поширено багатоженство.

38

Ако – японський феодальний клан.

39

Мітфорд, Алджернон Бертрам Фрімен (1837–1918) – англійський сходознавець і письменник, чия книга "Легенди старої Японії" стала джерелом для оповідання Борхеса "Неґречний церемоніймейстер Котсуке-но-Суке".

40

Єдо – центр династійного правління дому Токугава у середньовічній Японії.

41

Хорасан – провінція на північному сході Ірану.

42

Аль Балазурі (IX) – арабський історик.

43

Аббасиди – династія арабських халіфів (750–1258).

44

Ібн Абі, Таїр Тайфур (819?–893) – арабський письменник і історик.

45

Горн, Пауль (1863–1908) – німецький сходознавець.

46

Сайкс, Персі Молворт (1867–1945) – англійський сходознавець і мандрівник, автор "Історії Персії", до якої звертався Борхес під час написання оповідання "Хакім із Мерва…".

47

Мур, Томас (1779–1852) – ірландський поет.

48

Хіджра – переселення пророка Мухаммада з Мекки до Медини в 622 р., від якого бере відлік мусульманське літочислення.

49

Нішапур – місто в Східному Ірані.

50

Аль Махді, Мухаммад – халіф (775–785) із династії Аббасидів.

51

Аморім, Енріке (1900–1960) – уругвайський письменник.

52

Паредес, Ніколас – один з т.зв. буенос-айреських поножовщиків, сучасник Борхеса.

53

Мате – парагвайський чай.

54

Ібарра, Нестор – перекладач творів Борхеса на французьку мову, автор книги "Борхес і Борхес".

55

Меланхтон (справжнє ім'я – Філіпп Шварцерд, 1497–1560) – німецький гуманіст, теолог і педагог, діяч Реформації.

56

Хуан Мануель (1282–1348) – іспанський письменник, племінник короля Альфонсо X, Мудрого; брав участь у боротьбі з маврами.

57

Бертон, Річард Френсіс (1821–1890) – англійський письменник, історик, географ, дослідник Сходу та Південної Америки.

58

Кордофан – передмістя Каїра.

59

Платон (427–347 до н. е.) – давньогрецький філософ, основоположник одного з фундаментальних напрямків античної філософії.

60

Парменід (VI–V ст. до н. е.) – давньогрецький поет і філософ, основоположник елейської школи.

61

Шопенгауер, Артур (1788–1860) – німецький філософ-ідеаліст.

62

Еріуґена (Іоанн Скот Еріуґена, бл. 810–після 877) – середньовічний філософ, один з провідних представників тогочасного філософського реалізму.

63

Плотін (бл. 205–270) – грецький філософ, основоположник неоплатонізму.

64

Унамуно, Міґель де (1864–1936) – іспанський письменник і філософ.

65

Бредлі, Френсіс Герберт (1846–1924) – англійський філософ, провідний представник абсолютного ідеалізму.

66

Елеати – давньогрецька філософська школа, створена Ксенофаном (VI ст. до н. е.).

67

Расел, Бертран (1872–1970) – англійський філософ, логік, математик, громадський діяч, основоположник філософії логічного атомізму.

68

Номіналізм – філософське вчення, представники якого вважали реальними лише поодинокі предмети, стверджуючи, що універсалії існують не в дійсності, а лише в мисленні.

69

Іриней Ліонський (бл. 130–200) – єпископ, християнський проповідник.

70

Сократ (469–399 до н. е.) – давньогрецький філософ і мораліст.

71

Хронос – за давньогрецькою міфологією, уособлення часу.

72

Малон де Чайде, Педро (1530?–1596?) – іспанський поет-містик, чернець-августинець, автор трактату "Навернення Магдалини".