І раптом обмацав внучка руками.
— Та ти, дитинко, мокрий увесь! Чи не впав до шаплика[14] часами?
Хлопчик вказав на ясен:
— Там, дідусечку... я загатки робив... бо землиця там така гарна, мнякенька! А воно раптом як штовхне мене! І от так високо,— накреслив рукою півкруг,— з-під коріння вода тече! Так і б'є! А студена така!.. І аж співає — дзюрчить.
Дві пари старечих очей обмінялися довгим поглядом.
Семен перехрестився широким хрестом.
Панас мовчки скинув крислатий солом'яний бриль. За хвилину приніс зі своєї хати дерев'яну біленьку липову мисочку.
— Набери швидше, брате, поки ніхто...— Й обернувся до хлопчика: — Ти ж не пив тієї води, Самусе?
Хлопчик мовчки покрутив головою. Потім пташиним рухом схилив її набік й, підвівши на діда зіркаті очі, тихенько озвався:
— Дідусю, дай редьківку! От таку,— діткнувся пальчиком до приправленого пучечка,— з білим хвостиком...
Мабуть, вода з-під ясена була справді зцілюща, бо від часу, як напився її Єроним та вислухав Семенових наговірних слів проти "лиха, чужим вітром навіяного", став видужувати. На місці ж "явленої води" звелів викопати криницю, а над нею статую поставити: сильний муж роздирає пащу левові.
Київський люд почав звати ту криницю Самсоновою. Письменні-бо люди зі святого письма знали про богатиря Самсона, що подолав лева голими руками. Неписьменні ж гадали, що то по малому Самусеві, городникову внуку, так та криниця зветься. Він-бо її дитячими руками виграбав.
Що ж пана Єронима зцілила та "явлена вода", багато людей стало до неї приходити. Пили її, вмивалися нею, й дехто знаходив зцілення — по вірі своїй.
Єроним же Лячерда, що, за прикладом діда свого, дон Карлоса, писав аннали свого роду, відмітив:
— Тільки подолавши в собі кволість, як Геракл Немейського Лева, знайде людина свою путь, мета якої повинна бути єдина, як єдина душа. Цьому навчила мене Самсонова "явлена вода" — те джерело, що виграбав дитячими руками малий Самусь, городників внук.
* * *
Давно забуття поглинуло й діда Панаса, й старого Семена, й Самуся-Самсона. Давно травою поросла й сама пам'ять про Карлоса й Єронима Лячерда. Але Самсонова криниця все ще стоїть у старому Києві, при вулиці Лякерди.
І аж до світової війни ходили "до Самсона воду пити" побожні прочани.
— Безпечним-бо путем,— казали люди,— сила тієї води провадить!..
[1] 3ерем'яна — хатка (прим. автора).
[2] Заборонено Литовським статутом (прим. автора).
[3] Темні бобри звались "шляхтою", світлі, гніді,— "хлопами" (прим. автора).
[4] Палиця у праль для вибивання білизни (прим. автора).
[5] Триск — трясовина на болоті (прим. автора).
[6] "Кітче коріння" — валер'яна (прим. автора).
[7] Сльонци — старе українське слово: щипці для очищення гноту свічок (прим. автора).
[8] Туцт — тічка (прим. автора).
[9] Пікадор — вершник із списом, на кориді — бою з биком. Еспада — шпага (прим. автора).
[10] Кочар — коляса (прим. автора).
[11] Мантілья — в іспанок покривало на голову й лице (прим. автора).
[12] Мулета — червоний плащ, яким відволікають увагу бика (прим. автора)
[13] Vale! — Будь здорова! (Лат.).
[14] Шаплик — бочка без горішнього дна, чан (прим. автора).