Явлена вода

Сторінка 3 з 3

Королева Наталена

І раптом обмацав внучка руками.

— Та ти, дитинко, мокрий увесь! Чи не впав до шаплика[14] часами?

Хлопчик вказав на ясен:

— Там, дідусечку... я загатки робив... бо землиця там така гарна, мнякенька! А воно раптом як штовхне мене! І от так високо,— накреслив рукою півкруг,— з-під коріння вода тече! Так і б'є! А студена така!.. І аж співає — дзюрчить.

Дві пари старечих очей обмінялися довгим поглядом.

Семен перехрестився широким хрестом.

Панас мовчки скинув крислатий солом'яний бриль. За хвилину приніс зі своєї хати дерев'яну біленьку липову мисочку.

— Набери швидше, брате, поки ніхто...— Й обернувся до хлопчика: — Ти ж не пив тієї води, Самусе?

Хлопчик мовчки покрутив головою. Потім пташиним рухом схилив її набік й, підвівши на діда зіркаті очі, тихенько озвався:

— Дідусю, дай редьківку! От таку,— діткнувся пальчиком до приправленого пучечка,— з білим хвостиком...

Мабуть, вода з-під ясена була справді зцілюща, бо від часу, як напився її Єроним та вислухав Семенових наговірних слів проти "лиха, чужим вітром навіяного", став видужувати. На місці ж "явленої води" звелів викопати криницю, а над нею статую поставити: сильний муж роздирає пащу левові.

Київський люд почав звати ту криницю Самсоновою. Письменні-бо люди зі святого письма знали про богатиря Самсона, що подолав лева голими руками. Неписьменні ж гадали, що то по малому Самусеві, городникову внуку, так та криниця зветься. Він-бо її дитячими руками виграбав.

Що ж пана Єронима зцілила та "явлена вода", багато людей стало до неї приходити. Пили її, вмивалися нею, й дехто знаходив зцілення — по вірі своїй.

Єроним же Лячерда, що, за прикладом діда свого, дон Карлоса, писав аннали свого роду, відмітив:

— Тільки подолавши в собі кволість, як Геракл Немейського Лева, знайде людина свою путь, мета якої повинна бути єдина, як єдина душа. Цьому навчила мене Самсонова "явлена вода" — те джерело, що виграбав дитячими руками малий Самусь, городників внук.

* * *

Давно забуття поглинуло й діда Панаса, й старого Семена, й Самуся-Самсона. Давно травою поросла й сама пам'ять про Карлоса й Єронима Лячерда. Але Самсонова криниця все ще стоїть у старому Києві, при вулиці Лякерди.

І аж до світової війни ходили "до Самсона воду пити" побожні прочани.

— Безпечним-бо путем,— казали люди,— сила тієї води провадить!..

[1] 3ерем'яна — хатка (прим. автора).

[2] Заборонено Литовським статутом (прим. автора).

[3] Темні бобри звались "шляхтою", світлі, гніді,— "хлопами" (прим. автора).

[4] Палиця у праль для вибивання білизни (прим. автора).

[5] Триск — трясовина на болоті (прим. автора).

[6] "Кітче коріння" — валер'яна (прим. автора).

[7] Сльонци — старе українське слово: щипці для очищення гноту свічок (прим. автора).

[8] Туцт — тічка (прим. автора).

[9] Пікадор — вершник із списом, на кориді — бою з биком. Еспада — шпага (прим. автора).

[10] Кочар — коляса (прим. автора).

[11] Мантілья — в іспанок покривало на голову й лице (прим. автора).

[12] Мулета — червоний плащ, яким відволікають увагу бика (прим. автора)

[13] Vale! — Будь здорова! (Лат.).

[14] Шаплик — бочка без горішнього дна, чан (прим. автора).