Гра дзеркал

Сторінка 51 з 51

Агата Крісті

— А коли Алекса й Ерні знайшли вбитими? — запитала міс Марпл. — У тебе виникла тоді підозра?

— Так, — сказала Кері Луїза. — Бо я не думала, що хтось, крім Льюїса, міг наважитися на таке. І я стала боятися його наступних дій…

Вона легенько затремтіла.

— Я захоплювалася Льюїсом. Я захоплювалася — як би це висловити? — тим, що було в ньому доброго. Але тепер я зрозуміла, що коли ти добрий, ти повинен бути й смиренним.

Доктор Гелбрейт лагідно сказав:

— Саме цією вашою якістю я завжди захоплювався — вашим смиренням.

Її прегарні сині очі широко розкрилися від подиву.

— Але я не розумна — і не дуже добра. Я тільки здатна захоплюватися добротою в інших людях.

— Моя люба Кері Луїзо, — сказала міс Марпл.

ЕПІЛОГ

— Я думаю, бабусі буде добре з тіткою Мілдред, — сказала Джіна. — Тітка Мілдред здається тепер набагато приємнішою — не такою дивною, якщо ви мене розумієте.

— Я тебе розумію, — сказала міс Марпл.

— А ми з Воллі повертяємося у Штати через два тижні.

Джіна скоса подивилася на свого чоловіка.

— Я все забуду про Стоунігейтс і про Італію, і все своє дівоче минуле, й стану стопроцентною американкою. Нашого сина завжди називатимуть Воллі Хад Молодший. Я не могла б висловити свої думки точніше, ти згоден, Воллі?

— Авжеж, не могла б, Катаріно, — сказала міс Марпл.

Воллі, поблажливо усміхнувшись до старої дами, яка плутає імена, лагідно її виправив:

— Її звуть Джіна, а не Катаріна.

Але Джіна засміялася:

— Вона знає, що каже! Ось побачиш — через мить вона тебе назве Петруччо[11].

— Я тільки подумала, — сказала міг Марпл Волтеру, — що ви повелися дуже мудро, мій любий хлопче.

— Вона вважає, ти саме той чоловік, якого мені треба, — сказала Джіна.

Міс Марпл по черзі подивилася на обох. Як приємно, подумала вона, подивитися на двох молодих людей, які так люблять одне одного, й Волтер Хад тепер цілком перетворився з похмурого молодика, якого вона зустріла тут уперше, на добродушного усміхненого велетня…

— Ви двоє нагадуєте мені… — почала вона.

Джіна підбігла до міс Марпл і рішуче затулила їй рота.

— Ні, моя люба! — вигукнула вона. — Не кажіть нічого. Мені завжди вселяють підозру ваші сільські аналогії. У них завжди таїться якась шпилька. Ви дуже лукава жінка.

Її очі затуманилися.

— Коли я думаю про вас, про тітку Рут і про бабусю, про те, як ви дружили, коли були молоді… Мені так би хотілося побачити, якими ви були тоді! Я не можу собі уявити цього тепер…

— Воно й не дивно, — сказала міс Марпл. — Адже це було так давно…

Примітки

1

Ритмі (іт., муз. термін)

2

Швидко (іт., муз. термін)

3

Повільно (іт., муз. термін)

4

Кардиган — плетений вовняний жакет із довгими рукавами, без коміра.

5

Найбільша вулиця фешенебельних крамниць у Західному Лондоні.

6

Трагічний для англійської армії епізод Кримської війни 1853 — 1856рр.

7

Revenge — помста (англ.). Ідеться про епізод, що стався під час одного з нападів англійських піратів на іспанські кораблі, які перевозили золото.

8

Урія Гіп — персонаж роману Ч. Діккенса "Давид Коперфільд".

9

Алкалоїд аконітин є нейротоксином, який відкриває натрієві канали на поверхні мембран клітин, блокуючи, таким чином, нервові імпульси. Смертельною для людини є доза 1,5–6 міліграм. Аконітин дуже швидко поглинається слизовими оболонками рота і кишківника, так само швидко він проникає у організм через шкіру. Дія отрути проявляється уже через кілька хвилин — виникає відчуття оніміння (парестезія) у ділянці проникнення токсину, яке розповсюджується по всьому організмі, згодом наступає повна втрата чутливості (анестезія), починає морозити, спостерігається активне потовиділення. Утруднюється мова, слабшають зір і слух, сечовипускання і дефекація відбуваються мимовільно, розладнується дихання, настає параліч. Смерть найчастіше спостерігається від асфіксії.

10

Кураре — найсильніша рослинна отрута, яку індіанці застосовували для отруєння наконечників своїх стріл. Ця отрута паралізує рухові закінчення скелетних м'язів. При введенні кураре в кров порівняно повільно розвивається параліч рухових м'язів, в тому числі і дихальних грудної клітини, порушується дихання, розвивається асфіксія, і тварина гине.

11

Катаріна й Петруччо — персонажі комедії В. Шекспіра "Приборкання норовливої".