— А коли Алекса й Ерні знайшли вбитими? — запитала міс Марпл. — У тебе виникла тоді підозра?
— Так, — сказала Кері Луїза. — Бо я не думала, що хтось, крім Льюїса, міг наважитися на таке. І я стала боятися його наступних дій…
Вона легенько затремтіла.
— Я захоплювалася Льюїсом. Я захоплювалася — як би це висловити? — тим, що було в ньому доброго. Але тепер я зрозуміла, що коли ти добрий, ти повинен бути й смиренним.
Доктор Гелбрейт лагідно сказав:
— Саме цією вашою якістю я завжди захоплювався — вашим смиренням.
Її прегарні сині очі широко розкрилися від подиву.
— Але я не розумна — і не дуже добра. Я тільки здатна захоплюватися добротою в інших людях.
— Моя люба Кері Луїзо, — сказала міс Марпл.
ЕПІЛОГ
— Я думаю, бабусі буде добре з тіткою Мілдред, — сказала Джіна. — Тітка Мілдред здається тепер набагато приємнішою — не такою дивною, якщо ви мене розумієте.
— Я тебе розумію, — сказала міс Марпл.
— А ми з Воллі повертяємося у Штати через два тижні.
Джіна скоса подивилася на свого чоловіка.
— Я все забуду про Стоунігейтс і про Італію, і все своє дівоче минуле, й стану стопроцентною американкою. Нашого сина завжди називатимуть Воллі Хад Молодший. Я не могла б висловити свої думки точніше, ти згоден, Воллі?
— Авжеж, не могла б, Катаріно, — сказала міс Марпл.
Воллі, поблажливо усміхнувшись до старої дами, яка плутає імена, лагідно її виправив:
— Її звуть Джіна, а не Катаріна.
Але Джіна засміялася:
— Вона знає, що каже! Ось побачиш — через мить вона тебе назве Петруччо[11].
— Я тільки подумала, — сказала міг Марпл Волтеру, — що ви повелися дуже мудро, мій любий хлопче.
— Вона вважає, ти саме той чоловік, якого мені треба, — сказала Джіна.
Міс Марпл по черзі подивилася на обох. Як приємно, подумала вона, подивитися на двох молодих людей, які так люблять одне одного, й Волтер Хад тепер цілком перетворився з похмурого молодика, якого вона зустріла тут уперше, на добродушного усміхненого велетня…
— Ви двоє нагадуєте мені… — почала вона.
Джіна підбігла до міс Марпл і рішуче затулила їй рота.
— Ні, моя люба! — вигукнула вона. — Не кажіть нічого. Мені завжди вселяють підозру ваші сільські аналогії. У них завжди таїться якась шпилька. Ви дуже лукава жінка.
Її очі затуманилися.
— Коли я думаю про вас, про тітку Рут і про бабусю, про те, як ви дружили, коли були молоді… Мені так би хотілося побачити, якими ви були тоді! Я не можу собі уявити цього тепер…
— Воно й не дивно, — сказала міс Марпл. — Адже це було так давно…
Примітки
1
Ритмі (іт., муз. термін)
2
Швидко (іт., муз. термін)
3
Повільно (іт., муз. термін)
4
Кардиган — плетений вовняний жакет із довгими рукавами, без коміра.
5
Найбільша вулиця фешенебельних крамниць у Західному Лондоні.
6
Трагічний для англійської армії епізод Кримської війни 1853 — 1856рр.
7
Revenge — помста (англ.). Ідеться про епізод, що стався під час одного з нападів англійських піратів на іспанські кораблі, які перевозили золото.
8
Урія Гіп — персонаж роману Ч. Діккенса "Давид Коперфільд".
9
Алкалоїд аконітин є нейротоксином, який відкриває натрієві канали на поверхні мембран клітин, блокуючи, таким чином, нервові імпульси. Смертельною для людини є доза 1,5–6 міліграм. Аконітин дуже швидко поглинається слизовими оболонками рота і кишківника, так само швидко він проникає у організм через шкіру. Дія отрути проявляється уже через кілька хвилин — виникає відчуття оніміння (парестезія) у ділянці проникнення токсину, яке розповсюджується по всьому організмі, згодом наступає повна втрата чутливості (анестезія), починає морозити, спостерігається активне потовиділення. Утруднюється мова, слабшають зір і слух, сечовипускання і дефекація відбуваються мимовільно, розладнується дихання, настає параліч. Смерть найчастіше спостерігається від асфіксії.
10
Кураре — найсильніша рослинна отрута, яку індіанці застосовували для отруєння наконечників своїх стріл. Ця отрута паралізує рухові закінчення скелетних м'язів. При введенні кураре в кров порівняно повільно розвивається параліч рухових м'язів, в тому числі і дихальних грудної клітини, порушується дихання, розвивається асфіксія, і тварина гине.
11
Катаріна й Петруччо — персонажі комедії В. Шекспіра "Приборкання норовливої".