Голомоза співачка

Сторінка 2 з 9

Ежен Йонеско

МІСТЕР СМІТ. Так, то був найсимпатичніший труп на всю Великобританію! Виглядав він набагато молодшим за свій вік. Бідолаха Боббі, чотири роки, як помер, а все ще був теплий. Труп трупом, тільки живий. А який він був жвавий та компанійський!

МІСІС СМІТ. Бідолашна Боббі.

МІСТЕР СМІТ. Не "на", а "ний", бідолашний Боббі.

МІСІС СМІТ. Ні, я кажу про його жінку. її теж звали Боббі, як і його, Боббі Уотсон. А що вони мали однакові імена, то люди їх не розрізняли, коли вони йшли чи стояли поруч. І тільки після його смерті всі дізналися, хто з них був ким. А втім, навіть тепер багато хто їх плутає і висловлює співчуття йому, вважаючи, що померла вона. Ти її знаєш?

МІСТЕР СМІТ. Я її випадково бачив одного разу, коли ховали Боббі.

МІСІС СМІТ. А я — ніколи. Гарна вона?

МІСТЕР СМІТ. Риси обличчя в неї доволі правильні, але красунею її не назвеш. Дуже вона дебела й надмірно гладка. І хоча її риси правильними не назвеш, усе ж загалом вона, можна сказати, красуня. Хоча й невеличка на зріст і худюща, як скіпка. Вона викладає співи.

Годинник б'є п'ять разів. Довга мовчанка.

МІСІС СМІТ. І коли вони хочуть побратися? МІСТЕР СМІТ. Не пізніше наступної весни. МІСІС СМІТ. Доведеться піти на їхнє весілля. МІСТЕР СМІТ. І нести їм якийсь подарунок. Але який саме? МІСІС СМІТ. Може, занесемо їм одну з тих семи срібних таць, які нам на весілля подарували? Вони нам жодного разу не знадобилися.

Коротка пауза. Годинник б'є двічі.

МІСІС СМІТ. Сердешна! Це ж треба було овдовіти в такому юному віці. МІСТЕР СМІТ. На щастя, в них не було дітей.

МІСІС СМІТ. А вони ж так цього прагнули! Діточок! Бідна жінка, як вона все це винесла!

МІСТЕР СМІТ. Вона ще молода. Може прекрасно за когось удруге вийти. Жалоба їй до лиця.

МІСІС СМІТ. А хто про дітей подбає? Хіба ти забув, що в них хлопчик і дівчинка. Як же їх звати?

МІСТЕР СМІТ. Так само, як і батьків, Боббі та Боббі. Дядько Боббі Уотсона, старий Боббі Уотсон,— заможна людина, і він обожнює хлопчика. Чом би йому не подбати матеріально, щоб небіж здобув пристойну освіту?

МІСІС СМІТ. Це було б так природно. А тітка Боббі Уотсона, стара Боббі Уотсон, теж могла б, зі свого боку, подбати про освіту Боббі Уотсон, дочки Боббі Уотсон. Таким чином Боббі, мати Боббі Уотсон, матиме змогу одружитися вдруге. Є в неї хтось на прикметі?

МІСТЕР СМІТ. Так, двоюрідний брат Боббі Уотсона.

МІСІС СМІТ. Як? Боббі Уотсон?

МІСТЕР СМІТ. Якого Боббі Уотсона ти маєш на увазі?

МІСІС СМІТ. Ну як же, Боббі Уотсона, сина старого Боббі Уотсона, другого дядька небіжчика Боббі Уотсона.

МІСТЕР СМІТ. Ні, це не той, а інший. Це Боббі Уотсон, син старої Боббі Уотсон, тітки того Боббі Уотсона, що помер.

МІСІС СМІТ. То ти кажеш про Боббі Уотсона, комівояжера?

МІСТЕР СМІТ. Всі Боббі Уотсони — комівояжери.

МІСІС СМІТ. Яка жорстока професія! Але вони вже до неї звикли, і їм добре ведеться.

МІСТЕР СМІТ. Так. Коли нема конкуренції.

МІСІС СМІТ. А коли нема конкуренції?

МІСТЕР СМІТ. По вівторках, четвергах і вівторках.

МІСІС СМІТ. Ага! Тричі на тиждень? А що ж Боббі Уотсон робить по цих днях?

МІСТЕР СМІТ. Відпочиває, спить.

МІСІС СМІТ. А чому він не працює по тих днях, коли конкуренції немає?

МІСТЕР СМІТ. Звідки я знаю! Я не здатен відповісти на всі твої ідіотські запитання!

МІСІС СМІТ (ображено). Ти кажеш це, щоб мене принизити?

МІСТЕР СМІТ (щиро посміхається). Ти ж сама прекрасно знаєш, що ні.

МІСІС СМІТ. Всі чоловіки однакові! Цілий день сидите, мов пні, пихкаєте сигареткою або пудрите свої носики і фарбуєте губки сто двадцять дев'ять разів на добу. А ні — то цмулите якесь питво день і ніч!

МІСТЕР СМІТ. А якої б ти заспівала, коли б побачила, що чоловіки, мов жінки, безперервно палять, пудряться, фарбують губи і жлуктять віскі?

МІСІС СМІТ. Мені воно байдуже! Але, якщо ти кажеш це навмисне, аби роздратувати мене, то що ж... Мені такі жарти остогидли, і ти це прекрасно знаєш!

Вона жбурляє шкарпетки якомога далі і шкірить зуби. Потім підводиться.

МІСТЕР СМІТ (теж підводиться, підходить до жінки, каже ніжно). О моя маленька смажена курочко, тобі не личить дихати таким чортиком! Ти ж добре знаєш, що я це кажу для забавки! (Бере її за талію і цілує.) Ну хіба не смішно, немолоді, здавалося б, люди, а воркуємо, мов закохані молодята! Може, зробимо беркиць у ліжко та й на боковеньку?

ЯВА 2

Ті самі й Мері.

МЕРІ (заходить). Я — служниця. Сьогодні по обіді я дуже гарно відпочила. Я ходила в кіно з одним чоловіком і дивилася фільм про жінок. Потім ми зайшли до кафе, випили коньяку, молока і почитали газету.

МІСІС СМІТ. Сподіваюся, сьогодні по обіді ви гарно відпочили, сходили в кіно з одним чоловіком, подивилися фільм про жінок, зайшли до кафе, де випили коньяку й молока?

МІСТЕР СМІТ. За газету забула!

МЕРІ. Містер і місіс Мартін, ваші гості, прийшли і стоять за дверима. Чекають на мене. Самі вони не наважуються зайти. Ви їх запрошували на вечерю.

МІСІС СМІТ. Так, так. Ми на них чекаємо. І ми вже зголодніли. Якби вони не

прийшли, ми б сіли обідати і без них. Цілий день ані ріски в роті не мали. Як ви могли так довго десь вештатись!

МЕРІ. Але ж ви самі дозволили мені піти.

МІСТЕР СМІТ. Воно у нас якось несамохіть вийшло.

МЕРІ (заходиться сміхом, потім ридає, нарешті всміхається). А я купила собі нічну вазу.

МІСІС СМІТ. Моя люба Мері, відчиніть, будь ласка, двері і запросіть містера й місіс Мартін до кімнати. А нам треба мерщій перевдягнутися.

Містер і місіс Сміти виходять за праву кулісу. Мері відчиняє ліві двері, через які заходять містер і місіс Мартіни.

ЯВА З

Мері та подружжя Мартін.

МЕРІ. Де це ви так забарилися? Це — неввічливо. Треба приходити вчасно.

Вам ясно? Ну добре, сідайте вже, якщо прийшли, отут-о і чекайте.

Вона виходить.

ЯВА 4

Ті самі, але без Мері.

Містер і місіс Мартін мовчки сідають обличчям одне до одного. Ніяково усміхаються.

МІСТЕР МАРТІН (подальший діалог слід вимовляти немов казання, монотонно, співучо-протяжно, не акцентуючи жодної фрази чи слова)1. Пробачте, пані, якщо я не помиляюся, ми з вами десь зустрічалися.

МІСІС МАРТІН. І мені, пане, теж здається, що ваше обличчя мені знайоме.

МІСТЕР МАРТІН. А чи, бува, не в Манчестері я міг вас бачити?