Сатира й гіперболи Рабле — не абстрактні. Найнесподіваніші форми його уяви стоять на цілком реальному грунті. Хоч би які примхливі й дивні були образи, факти й картини його роману, в них незмінно відбивається тогочасна дійсність, чітко вимальовуються цілком певні історичні персонажі й події.
У своїй боротьбі з середньовічною реакцією Франсуа Рабле використав усі можливі форми комічного. Тут і вбивча іронія, і грубий комізм, і нищівна пародія, і сатиричний гротеск. Письменник завжди сміється. Постійний гомеричний сміх — його випробувана зброя. Сміх цей — багатоликий і викривальний; він дискредитує, скидає з п'єдесталу застарілі святині й авторитети.
Важко переоцінити значення реалізму Рабле для пізнішої французької літератури. У нього вчилися Скаррон і Бержерак, Моль-єр і Лафонтен, Вольтер і Монтеск'є, Бальзак і Флобер, Франс і Роллан.
Слава Франсуа Рабле особливо поширилась у нашій країні. Його роман перекладений майже на всі мови національних республік.
Матеріаліст, глибоко народний письменник, геніальний мислитель і художник-реаліст, невтомний войовник проти мракобісся, борець за нове суспільство — таким ми сприймаємо великого гуманіста, титана епохи Відродження Франсуа Рабле.
ВАДИМ ПАЩЕНКО, кандидат філологічних наук, професор
ПРИМІТКИ
1 Платон (428 або 427—348 до н. е.) — давньогрецький філософ-ідеаліст.
2 Сократ (470 або 469—399 до н. е.) — великий давньогрецький філософ, один із основоположників діалектики.
3 Силен — у давньогрецькій міфології — вихователь і супутник Діоніса (Вакха), бога виноградарства й виноробства; його зображали у вигляді веселого, добродушного, завжди підхмеленого дідка.
4 Алькофрібас Назьє (Alcofribas Nasier) — анаграма імені та прізвища Рабле (Francois Rabelais). Анаграма — переставлення окремих літер чи складів у слові, внаслідок чого утворюється інше слово з іншим значенням.
6 Грангузье — ненажера, велика пелька (Grand gosier, франц.).
6 Флажолетом за часів Рабле називали флейту.
7 Франц. Que grand tu as I — тобто: "Ну й здорова вона в тебе!" (Грангузье говорить про горлянку сина).
8 Лікоть — старовинна міра довжини: трохи менше, ніж пів-метра.
9 Марка — старовинна міра ваги, близько 250 грамів.
10 Карбункул — старовинна назва прозорих мінералів густо-червоного кольору (рубінів, альмандінів тощо).
11 Богослов (теолог) — людина, що тлумачить й обстоює теологію — релігійне вчення, що прагне обгрунтувати й систематизувати релігійні догми та вірування.
12 Квінта л — міра ваги: 100 фунтів, тобто сорок кілограмів.
13 Евдемон — щасливий (грецьк.).
14 Гракхи, Тіберій (162—133 до н. е.) і Гай (153—121 до н. е.) — політичні діячі Стародавнього Риму, знамениті трибуни. Ціцерон, Марк Туллій (105—43 до н. е.) — видатний політичний діяч Стародавнього Риму, оратор, філософ і письменник. Головні твори: 4Про державу", "Про закон", "Оратор", Емілій — Луцій Емілій Павел, консул 182 і 168 pp. до н. е., переможець македонян. Його ораторські здібності хвалив Ціцерон.
15 Понократ — дужий, невтомний, невідпорний (грецьк.).
16 Залишки якоїсь давньоримської споруди неподалік од міста Шінон, де жили батьки Рабле і де, як гадають дослідники, він народився.
17 "Tout beaux" — французький жартівливий вираз, який перекладається приблизно так: "Ось я тобі покажу!", "Стривай, буде тобі непереливки!", "Завдам я тобі гарту!".
18 "Париж" французькою мовою вимовляється як "Парі".
19 Страбон (бл. 63 — 6л. 19 до н. е.) — давньогрецький географ та історик. Автор трактату "Географія" (17 кн.).
20 Лютецією Париж називався за римського владарювання в Галлії.
21 Тобто до Сорбонни. Сорбонна — вища богословська школа, що її заснував у 1253 р. Робер Сорбонн. Згодом стала богословським факультетом Паризького університету. В XVI ст. була опорою католицизму в його боротьбі проти вільнодумства та єресі. Під час великої французької революції (1790) її було закрито; згодом (1808) приміщення її передано університетові. Традиційна назва збереглася до наших часів; так іноді називають Паризький університет.
22 Оракул — тут жрець, який від імені божества відповідав на запитання віруючих.
23 Ритор — у Стародавній Греції та Римі оратор і вчитель красномовства.
24 Юлій Цезар був лисий.
25 Філотомій — той, що любить краяти (грецьк.).
26 Понтано, Джованні (1426—1503) — італійський історик — та поет. Писав латиною. Мав славу найпліднішого й найвишуканішого латинського письменника свого часу.
27 Пуд, фунт — старовинні міри ваги; пуд дорівнював шістнадцяти кілограмам, фунт — чотирьомстам грамам.
28 Автор має на увазі комедію "Євнух* римського комедіографа Теренція (195—159 до н. е.).
29 Мілон Кротонський, знаменитий грецький атлет VI ст. до н. е.
30 Пищаль — старовинна, дуже важка рушниця.
31 Від грецького "пікрос* (гіркий) і "хол* (жовч).
32 Василіск — старовинна гармата, що стріляла залізними ядрами вагою в сімдесят п'ять фунтів (тридцять кілограмів). На її стволі було зображене казкове чудовисько — василіск: змія, в якої складки шкіри на голові утворювали корону. За давнім повір'ям, від погляду василіска враз умирали люди та звірі, а від свисту його тікали світ за очі. Бомбарда — старовинна великокаліберна гармата. Фальконет — старовинна чавунна гарматка; стріляла свинцевими ядрами.
33 Мається на увазі Томас Бекет (1118—-1170) — архиепископ Кентерберійський. Король Генріх Другий наказав його стратити. Католицька церква зарахувала його до сонму святих.
34 Так відповів спартанський цар Леонід (кінець VI — по* чаток V ст. до н. е.) перському царю Ксерксові, який запропонував спартанцям здатися на його ласку.
35 Геркулесові стовпи — стародавня назва двох скель на протилежних берегах Гібралтарської протоки.
36 Барбаросса (Рудобородий) — прізвисько Хайр-ед-Діна, пірата, що владарював у Алжірі з 1523 р. Турки, з його дозволу й благословення, перетворили Алжір на провінцію Османської імперії.
37 Католики, коли їх приймав папа, повинні були цілувати його черевик.
38 Лорето — місто в Італії. В його соборі зберігався дім бого-матері, що його начебто перенесли туди ангели із Насарета. Християни з усієї Європи приходили й приїздили туди на прощу.