Ендшпіль

Сторінка 3 з 12

Семюел Беккет

Нагг. Не кажи так. (Пауза). Очі вже геть у нас нікудишні. Н е л л. Так.

Пауза. Обертаються одне до одного.

Нагг. Ти мене чуєш? Н е л л. Так. А ти?

Нагг. Так. (Пауза). А вуха ще цілком годящі. Н е л л. Що? Нагг. Вуха.

Н е л л. Еге. (Пауза), hy, що ти ще мені маєш сказати? Н а г г. А пам'ятаєш... Н е л л. Ні.

Н а г г. Той випадок з тандемом, коли нам відтяло наші кінцівки.

Вони сміються. Н е л л. Це в Арденнах було.

Вони сміються, але не так щиро. Н а г г. Біля Седану.

Вони сміються ще менш завзято. Пауза.

Тобі не холодно?

Н е л л. Так, дуже холодно. А тобі?

Н а г г. Я весь закоцюб. (Пауза). Хочеш назад?

Н е л л. Так.

Н а г г. Ну то йди.

Нелл не рухається.

Чому ж ти не йдеш? Нелл. Не знаю.

Пауза.

Н а г г. Тирсу він замінив тобі?

Нелл. Хіба ж то тирса? (Пауза. Стомлено). Ти не міг би висловлюватися точніше?

Н а г г. Ну то хай буде пісок. Яка різниця? Нелл. Різниця є, і велика.

Пауза.

Н а г г. А колись була тирса. Нелл. Згадала бабаї

Н а г г. А зараз — пісок. (Пауза). З пляжу. (Пауза. Голосніше). Зараз це — пісок, який він приносить із пляжу. Нелл. Пісок. Н а г г. Він тобі міняв його? Нелл. Ні.

Н а г г. І мені не міняв. (Пауза). Треба свого домагатися. (Пауза. Показує печиво). Хочеш шматочок?

Нелл. Не хочу. (Пауза). Шматочок чого?

Н а г г. Печива. Я тобі половинку залишив. (Він розглядає печиво. З гордістю). Три чверті. Для тебе. Бери. (Простягає їй печиво). Не хочеш? (Пауза). Тобі негаразд?

Гамм (стомлено). Та помовчте, їй-богу, ви ж мені спати заважаєте. (Пауза). Трохи тихіше. (Пауза). Якби я заснув, то накохався б, мабуть, донесхочу. Ходив би по лісах. Бачив би... й небо, і землю. Бігав би. А вони б за мною ганялися. А я тікав би. (Пауза). Природа! (Пауза). Щось там у мене крапає в голові. (Пауза). Так, наче там с©рце, серце у голові.

Пауза.

Harr (тихим голосом). Чуєш, що каже? Серце у нього в голові! (Тихенько хихоче).

Н е л л. З таких речей, Нагг, не можна сміятися. Чому це завжди тебе так смішить?

Нагг. Тихо ти!

Н е л л (анітрохи не тихіше). Нічого не буває смішнішого за нещастя, тут я з тобою згодна. Але... Нагг (обурено). Ну, ти!

Н е л л. Так, так, то є найкумедніша річ у світі. От ми й сміємося, от ми й регочемо попервах. Але нещастя, воно завжди однакове. Це як анекдот, який нам часто розповідають і який нам здається все ще дотепним, хоча ми вже й не сміємося. (Пауза). Ну що ти ще маєш мені сказати?

Нагг. Нічого.

Н е л л. Добре подумай. (Пауза). Ну що ж, тоді я тебе залишу. Нагг. Так ти не хочеш печивка? (Пауза). Я можу його зберегти для тебе. (Пауза). Я чомусь подумав, що ти мене залишаєш. Н е л л. А я таки тебе залишаю. Нагг. А ти могла б мене перед тим почухати? Н е л л. Ні. (Пауза). А де саме? Нагг. Та спину ж.

Н е л л. Ні. (Пауза). А ти сам почухайся об край. Нагг. Це не там, а нижче. Де поперек. Н е л л. Який іще поперек?

Нагг. Ну поперек. (Пауза). Не можеш? (Пауза). А вчора так ловко мене почухала.

Н е л л (замріяно). Гай-гай, учора!

Нагг. То що, не можеш? (Пауза). А хочеш, я тебе почухаю? (Пауза). Ти знову плачеш? Н е л л. Я намагалася.

Пауза.

Гамм (тихо). Видно, судина якась кровоносна розірвалася.

Пауза.

Нагг. Що він сказав?

Н е л л. Видно, судина якась кровоносна розірвалася. Н а г г. Ну й що це означає? (Пауза). Нічого не означає. (Пауза). Хочеш, я тобі розкажу анекдот про кравця? Н е л л. Навіщо він мені? Нагг. Для розваги. Н е л л. Він не смішний.

Н а г г. А ти завжди сміялася. (Пауза). За першим разом ти взагалі мало не вмерла зо сміху.

Н е л"л. То було на озері Комо. (Пауза). Пополудні якось, у квітні. (Пауза). Уявляєш?

Нагг. Що саме?

Н е л л. Що ми колись собі плавали човном по озеру Комо. (Пауза). Пополудні, у квітні.

Н а г г. А напередодні ми заручилися. Н е л л. Заручилися!

Н а г г. Ти так реготала, що перевернувся наш човен. Ми мало не потонули.

Н е л л. А все через те, що я була така щаслива.

Н а г г. Та де! Зовсім не через це, а тому, що анекдот мій — дуже смішний. Інакше б ти не сміялася. Кожного разу, коли я тобі його розповідаю.

Н е л л. Там було дуже й дуже глибоко. І видно все геть до самого дна. І таке все біле. І чисте.

"Ендшпіль" в театрі-студіТ на Єлисейських полях (1957).

Н а г г. Ну то слухай ще раз. (Голос та інтонація професійного оповідача). Якось одному англійцю (удає з себе англійця, тоді знову прибирає свого нормального виразу обличчя) до новорічних свят закортіло мати нові смугасті штани. От він пішов до кравця, і той зняв із нього мірку. (Голосом кравця). "Т-е-е-кс, приходьте, будьте ласкаві, через чотири дні — все буде готове". Добре. Минає чотири дні. (Голосом кравця). "Sorry. Чи не міг би пан прийти через тиждень, мені треба переробити сідницю". Добре. Сідниця — то річ марудна. Минає тиждень. (Голосом кравця). "Даруйте, бога ради, але прийдіть через десять днів. Мені пах щось не вдався". Що ж, нічого не вдієш. Пах — це деталь делікатна. Минає ще десять днів. (Голосом кравця). "Мені дуже прикро, але прийдіть, будь ласка, через два тижні. Я трохи матню напартачив". Ну, що поробиш, гарна матня — це тобі не холоша якась. (Пауза. Нормальним голосом). Погано я розповідаю. (Пауза. Сумно). З кожним разом все гірше та й гірше. (Пауза. Голосом оповідача). Так от, одне слово, поки вони те та се, а вже й Великдень надворі. Кравець тим часом згортає роботу і петлі обкидає. (Удає з себе англійця, відповідним голосом). "Та що це за Goddamn, сер, їй-богу! Скільки можна знущатися! Господь Бог за шість днів, ви чуєте, за шість днів сотворив світ. Так, добродію, весь, уявіть собі, весь цей СВІТ! А ви вже три місяці колупаєтесь і ніяк мені штани пошити не можете!" (Голосом кравця, обурено). "Але ж, шановний пане! Шановний пане! Ви подивіться (зневажливо, з огидою) на світ... (пауза) і ви подивіться на (жест, сповнений поваги та любові) — MOT ШТАНИ!" (Пауза. Він позирає на Нелл, яка байдуже й тупо дивиться перед собою, потім надсадно сміється, уриває сміх, повертається до Нелл і знову регоче). Гамм. Годі!

Нагг здригається, замовкає. Нелл. Можна було дно побачити.

Гамм (роздратовано). Що, не закінчили ще? Так оце досі й не закінчили? (Раптом зривається на крик). І коли вже цьому кінець настане?