Мені сьогодні тридцять два —
тож сам собі ради Різдва,
шу-шу,
пишу
ці вірші, сидячи в кафе,
звичайно, трохи під шофе,
бом-бом,
в альбом.
Вже тридцять два, та будь-що-будь,
а двісті в місяць не дадуть.
Гай-гай,
мій край!
Я міг би буть викладачем,
а не нещасним рифмачем
(хи-хи,
стихи)...
Та в славнім місті Сегеді
мене по...