"Було і бур'яном поросло.
Ліс шумів ... "
I
У цьому лісі завжди стояв шум — рівний, протяжний, як відгомін далекого дзвону, спокійний і сумний, як тиха пісня без слів, як неясне спогад про минуле. У ньому завжди стояв шум, тому що це був старий, дрімучий бор, якого не торкалися ще пила і сокира лісового баришника. Високі столітні сосни з червоними могутніми стовбурами стояли хмуриться раттю, ...