Замок в Піренеях

Страница 15 из 50

Юстейн Гордер

Пам'ятаєш наші велосипедні виправи того літа? Знаю, пам'ятаєш. Щовечора ми їздили до Сьодре Гйоневоґ милуватися морем і заходом сонця, а дорогою додому купалися в кожнісінькій калабані.

Але розповідай далі, Стейне. Я не така змані-жена, як ти собі гадаєш. Отже, ти пишеш, що не віриш у жодні "надприродні" сили...

Це ти запитуєш... Ось тобі мій галілеєвий телескоп. Спробуй визнати, що абсолютно всі "надприродні" феномени є нічим іншим, як витвором людської фантазії, не підкріпленої жодними фактами, лише самими людьми. А вже в людських душах вони знаходять благодатний ґрунт. Як на мене, тут визначальними є три фактори: буйна людська уява, наш набутий роками потяг шукати прихованих мотивів там, де їх не існує, і, нарешті, вроджене пристрасне бажання продовжити життя у цілком новій іпостасі, тобто, йдеться про життя після смерті.

Цей коктейль людських рис виявився надзвичайно продуктивним. В усі часи без винятку — в Усіх суспільствах та культурах — людина від народження зростала серед уявлень про надприродних істот: духів природи і пращурів, богів, Монстрів, ангелів і демонів.

Мушу сказати, ти, з біса, самовпевнений...

Візьмемо насамперед нашу нестримну фантазію. Усі ж люди бачать сни, ніхто не спроможний повністю захиститися від галюцинацій, щось подібне цілком може трапитися і наяву. Нам здасться, ніби ми бачимо і відчуваємо щось надзвичайне, хоча в реальному світі воно не існує. Хто не запитував себе, чи дійсно побачене або давній спомин були справдешніми, чи може, нам хтось про те розповідав, а може, думали колись про таке, уявляли, чи то наснилося.

Я сам спілкувався з людьми, які стверджували, ніби бачили "тролів". Наші голови постійно по вінця переповнені розмаїтими емоціями, то ж не дивно, що часом мозок закипає. Я хочу сказати, що в мозку можуть виникати незначні порушення, які ми називаємо обманом відчуттів або плодами уяви.

Зісковзання від абсолютно властивих людській природі оманливих відчуттів до утвердження їх як "істин віри" відбувається тоді, коли ми дозволяємо власним або чиїмсь виплодам фантазії набути статусу об'єктивно існуючих створінь, незалежно від нашої чи чужої свідомості, забуваючи про суб'єктивний фактор. Я маю на увазі все, починаючи від духів природи й шаленого розмаїття містичних постатей, яких ми зустрічаємо в релігіях давніх народів, до вищих, інтелектуалізованих уявлень, характерних для великих всесвітніх релігій. Візьмемо для прикладу уявлення про всемогутнього Бога, що з'явився людям на

Землі, тобто на нашій планеті, одній з-поміж багатьох планет нашої галактики.

Тут я хотів би додати ще один важлиаий нюанс. Кожна релігія, окрім усього, увібрала в себе певні етичні ідеали та ще скарби людського досвіду" що вже само по собі мас величезну цінність. Як уже мовилося, я не збираюсь кидати тінь на людську віру. Як на мене, межа проходить там, де я в розмові або ж на письмі зустрічаюся з висловлюаанням осіб, котрі стверджують, ніби розмовляли з самим всемогутнім Богом або ж Бог з'явився перед ними з особливою вістю, до якої мають прислухатися геть усі. Мільйони людей на земній кулі вірять, що Бог промовляє до них і кожному зосібна двє настанови. Мільйони мільйонів свято переконані, що всемогутній Бог керує на землі геть усім, про що би не йшлося: цунамі, атомну війну чи укус комарв.

Чи про батарею ноутбука, яка ось-ось розрядиться отут, над морем. Я спробую якось вирішити цю проблему, але ти пиши, пиши. На цю мить заряду вже не вистачає, щоб далі вести з тобою дискусію, а до хати за такої погожої днини я не піду.

Просто писати і все?

Так, Стейне. Потім настане моя черга. Сподіваюсь, психологічно ти вже готовий до цього. Можливо, моїм завданням буде покопирсатися трохи у нашому спільному минулому. Не знаю, скільки ти пам'ятаєш з тих часів. А тепер пиши!

Не можу сказати, що мене тішить перспектива копирсання у нашому минулому. Тільки тому, що ми домовилися знищувати наші послання, я приймаю твої умови і пишу далі.

Ми вже кинули оком на релігійне вирішення проблеми. Однак людська натура не міняється, і ти знаєш, що я ніколи не вірив у страви, запропоновані парапсихологічним "меню", — у будь-які "паранормальні" чи "надприродні" феномени. При цьому я маю на увазі не салони вікторіан-ської епохи з усілякими спіритичними сеансами та іншими варіантами викликання духів. Саме ця форма подвоєння дійсності уже дещо вийшла з моди. Я кажу про нинішній прогресуючий психоз, забивання мізків фантазіями про телепатію та ясновидіння, психокінез і привидів. Прадавні вірування в ангелів-хоронителів розцвіли останніми роками буйним цвітом. Та й вони зводяться до певної форми віри в явлення, тобто, в можливість контакту з трансцендентними та надприродними силами. Нещодавно маленьку сенсацію викликала інформація, що 38 відсотків норвегів вірять у можливість спілкування людей з ангелами.

До списку таких псевдофеноменів я додаю усі види ворожби, бо вони теж визнають існування наперед визначеної долі, про яку можна дізнатися за допомогою своєрідних технік, у тому числі за сприяння добре оплачених послуг ворожок. Мова тут ведеться про цілу індустрію, позмагатися з якою під силу хіба секс-індустрії. Схоже, порнографія та окультизм користуються майже однаковим попитом, хоча в одному випадку йдеться про щось радикально природне, а в іншому — про "надприродне".

Єдине, на що спроможна, на мою думку, так звана "парапсихологія", укладання, так би мовити, мапи неіснуючого ландшафту, тобто, уявного або ж вигаданого. З іншого боку, не варто стверджувати, ніби геть уся парапсихологічна література позбавлена будь-якого сенсу. Вона може, як систематизований опис розвитку народних вірувань та уявлень, стати цікавим чтивом поряд з історією релігії, фольклористикою та іншими культурологічними дисциплінами. Ми ж не вважаємо безглуздими народні казки і, звісно, тішимося, що Снорре зібрав безліч давніх нордичних та германських саг, уберігши їх тим самим від забуття.

Я ще не сказав усього, що лежить на серці, та хотілось би почути, тим часом, коментарі, тож —як студент на екзамені — посилаю цей фрагмент відповіді, перш ніж цілковито сяде батарея у твоєму комп'ютері.