— Є дещо гірше за батька, якого ніколи немає вдома: батько, який постійно вдома. Одного дня ви подякуєте мені за те, що я не тиснув на вас. Ви зрозумієте, що я допомагав вам, даючи злетіти самостійно, але плекаючи вас на відстані.
Але зараз іще зарано говорити їм це. Вони самі все зрозуміють, коли доживуть до моїх сорока трьох років. Дивні створіння — брати: завжди разом і завжди воюють один з одним. Цього ранку скаржитись нема чого — не сильно б'ються. їхньою увагою заволоділи рисові пластівці Rice Krispies: Snap, Crackle, Pop1. Ми балакаємо про те, як швидко промайнули канікули, та про повернення до школи. Девід хоче ще раз відвідати павільйони студії Universal. Весь рік він проходив у футболці "І survived Jurassic Park"2. Навіть не хотів кидати її у прання разом з іншими брудними речами! Хто може бути більшим снобом за семирічну дитину? Пізніше дитина стане дисциплінованою, припинить удавати з себе казна-що. От, скажімо, Джеррі: усього на два роки старший, але це вже людина, яка себе контролює, вміє йти на компроміс. Він теж крутий — ходить у реглані зі своїм улюбленим Eminem, але хизується набагато менше: він же старший. Девід усе ще хворіє. Ненавиджу його постійний кашель, мене це дратує, і я не можу розібратись, чи мені дошкуляють самі звуки цього кашлю, чи це такий прояв батьківської любові і мене непокоїть його здоров'я. Насправді я нервую, бо не впевнений, чи хороший я батько, проте одне я знаю напевне: що я — егоїст.
Бразильський бізнесмен розпалює сигару. Треба бути божевільним, щоб палити в цей час. Я роблю знак метрдотелю, і той одразу кидається до бразильця, бо ж у "Windows" палити заборонено, як і у всіх громадських місцях Нью-Йорка. Кекс удає, ніби вперше чує про такий закон, починає скандалити та вимагає провести його в зону для курців. Метрдотель пояснює, що для цього він має спуститися вниз та вийти на вулицю! Замість того щоб згасити свою сигару, курець підводиться й покірно прямує до ліфта. Звісно, це справа честі...
1 У рекламному ролику пластівців Rice Krispies брала участь група Rolling Stones, а слоган "Snap, Crackle, Рор" виголошував Мік Джаггер.
2 Я вижив у Парку Юрського періоду (англ.).
...Ось як одна сигара може врятувати життя. На пачках із цигарками слід відтепер писати нове попередження: "Паління змушує вас покинути приміщення, перш ніж воно вибухне".
Хотів би я бути в змозі щось змінити, крикнути Картью, щоб він звалював звідти, негайно, блядь, ТІКАЙ, БЕРИ ДІТЕЙ, ЗАБИРАЙТЕСЯ ГЕТЬ МЕРЩІЙ, СКАЖИ ПРО ЦЕ ІНШИМ, ХУТКО, ВОРУШІТЬСЯ, ТВОЮ МАТІР, ЗАРАЗ УСЕ ЗЛЕТИТЬ У ПОВІТРЯ! GET THE FUCK OUT OF THIS FUCKING BUILDING!!
Безпорадність, авторське марнославство. Ця книжка марна, як і всі книжки. Письменник наче та кавалерія — завжди прибуває запізно. Вежа "Мен-Монпарнас" найширша з боку вулиці Депар: якби в когось з'явилося бажання врізатися в неї на літаку, слід було 6 мітити саме в цей фасад. Я закохуюсь у цю будівлю, яку всі ненавидять. Я люблю її вночі так само, як ненавиджу вдень. Чорний колір їй дуже пасує. За денного світла ця вежа сіра, сумна, громіздка; тільки ніч примушує її сяяти червоними електричними лампочками по боках, наче маяк над Парижем. Уночі вежа нагадує мені монолітний комплекс із "Космічної одіссеї-2001": чорний вертикальний трикутник, який ніби має символізувати вічність. Учора ввечері я привів свою наречену до нічного клубу, що знаходиться у підвалі вежі. Колись ця дискотека мала назву "Пекло", але нещодавно її перейменували на Red Light Тут відзначали двадцятип'ятиріччя журналу VSD:
шалена дискотека, черга до гардеробу, спонсори та ді-джеї, кілька VIP-гостей, нічого особливого. Я обійняв свою кохану й ми почали цілуватися під французьким "Ground Zéro"1. Я був би радий, якби вона дала мені в туалеті, але вона відмовила:
— Вибач, сьогодні моя киця святкує рамадан.
Хочу заздалегідь вибачитись перед мусульманською громадою за попередній жарт. Я знаю, що в рамадан дозволяється їсти увечері. Будьмо великодушними. Не треба фатви: я і без того доволі відома людина. У мене був досить складний 2002 рік. Я досхочу потішився, та й сам став посміховиськом. Не треба додавати мені у 2003-му, якщо на те ваша ласка. Здається, вежі "Монпарнас" аж ніяк не загрожує атака ісламських фанатиків, оскільки в цій вежі розташоване французьке представництво каналу "Аль-Джазіра". Я зосередився на цьому громовідводі і вмочив свій тост у каву.
Вежа "Монпарнас" — 200 метрів заввишки. Щоб уявити висоту Всесвітнього торговельного центру, подумки поставте дві вежі "Монпарнас" одна на одну, і все одно ця конструкція буде меншою за ВТЦ. Щоранку я піднімаюся в ліфті до Ciel de Paris (56-й поверх) за 35 секунд, я засікав. У кабіні я відчуваю, як ноги тяжчають, а вуха закладає. У цих швидкісних ліфтах відчуваєш те саме, що й у літаку, коли він потрапляє в повітряну яму, а ви не застібнули ремінь безпеки. Ciel de Paris — це все, що залишилось від Windows on the World: сама ідея. Безглузда та претензійна концепція ресторану на верхівці вежі, що височіє над містом. Тут усе витримано в чорному кольорі, стеля імітує зоряне небо. Сьогодні вранці не так багато відвідувачів — погода похмура. Люди анулюють замовлення, коли видимість погана. Ciel de Paris потопає в тумані. Крізь вікна можна побачити лише
1 Військовий термін, що позначає точку на землі, де вибухає бомба. Після 11 вересня 2001 року так називають місце, де знаходились вежі-близнюки Всесвітнього торговельного центру (англ.).
зо
білий серпанок. Припавши носом до вікна, я можу розгледіти найближчі вулиці. У дитинстві мені часто казали, що мої думки — туманні; от і зараз вони такі. Ці крісла Кпоїї були вироблені десь у 70-ті; незабаром вони знову стануть модними. Чорно-рудий палас нагадує фільми Мокі. Постійно чути фоновий шум: кондиціонери гудуть, наче атомний реактор. Притуляюсь обличчям до вікна: запітніле скло приховує вулицю Ренн. Я зручно розташувався за відгородженим столиком, у м'якому кріслі з брунатної шкіри, як у Drugstore Publias на бульварі Сен-Жермен (це місце зникло з лиця землі так само, як і Windows on the World)) замовляю свіжовичавлений помаранчевий сік та віденські булочки (три малесенькі незугарні шоколадні рогалики). Офіціантка теж вдягнена в помаранчеве (і це незабаром знову стане модним). Вона приносить мені круасани, загорнуті в бежеву серветку. А, певно терористів з "Аль-Ка'щи" просто дістав бежевий колір, помаранчеві уніформи та вдавані посмішки офіціанток.