Ламартін Альфонс (1790–1869) — відомий французький поет-романтик, історик, політичний діяч.
Мікеланджело Буонарроті (1475–1564) — видатний італійський живописець, скульптор, архітектор, поет епохи Відродження.
Буше Франсуа (1703–1770) — відомий французький живописець і гравер. Віддавав перевагу сюжетам з античної міфології, яким неодмінно надавав еротичного забарвлення в манері рококо.
Блан Луї (1811–1882) — французький соціаліст-утопіст, діяч французької революції 1848 р.
Герцог Немурський та Жуанвіль — сини Луї-Філіппа.
Вересневі закони вотовані після замаху на Луї-Філіппа (1835) — і були спрямовані на посилення цензури та суду.
…питання про рейнський кордон — питання про повернення Франції лівого берега Рейну, що за мирною угодою 1815 р. став німецьким.
"Атала" — роман Шатобріана.
"Сен-Map" — роман французького письменника Альфреда де Віньї.
"Осіннє листя" — лірична збірка Віктора Гюґо.
Демулен Каміл (1760–1794) — політичний діяч часів Великої французької революції, адвокат за фахом.
Бартелемі Огюст-Марсель (1796–1867) — французький поет-сатирик.
"Суспільний договір" — трактат французького філософа, письменника-просвітника Жан Жака Руссо.
Маблі Габріель Бонно (1709–1785) — абат, мислитель, виступав з критикою принципів приватної власності, відстоював ідеї утопічного комунізму.
Мореллі — французький філософ XVIII ст., з позицій утопічного комунізму вимагав знищення приватної власності.
Конт Огюст (1798–1857) — французький філософ, засновник філософії позитивізму.
Мальтус Томас Роберт (1766–1834) — англійський священик, економіст. За його "теорією народонаселення" (мальтузіанство) бідність пролетарів пояснюється не суспільно-економічними, а природними законами. Єдиним засобом подолання бідності вважав зменшення населення.
Делакруа Ежен (1798–1863) — знаменитий художник-романтик, автор відомих сповнених драматизму полотен "Свобода на барикадах", "Різня на Хіосі", портретів своїх великих сучасників Фредеріка Шопена, Жорж Санд тощо.
Гро Антуан Жан (1771–1835) — французький художник-баталіст.
Барбес Арман (1809–1870) — французький революціонер, брав участь у революції 1848 р.
Поль Венсан (1576–1660) — французький священик, засновник релігійного ордену "Сестер милосердя"; канонізований католицькою церквою.
Мюссе Альфред (1810–1857) — французький письменник-романтик. В його творчості — в поезії, прозі, драматургії — головним став сюжет кохання.
…знамениті літературні типи — Федру, Ромео, де Грійє. — Федра — героїня однойменної трагедії Жана Расіна (1677); Ромео — герой трагедії Шекспіра "Ромео та Джульетта" (1595); де Грійє — герой роману А. Прево "Манон Леско" (1731).
Кіне Едгар (1803–1875) — французький письменник, історик, філософ. Його праці з питань історії релігій, революцій трактовані в ліберально-демократичному та антиклерикальному дусі. Після грудневого перевороту (1851) був позбавлений професури в Колеж де Франс.
Міцкевич Адам (1798–1855) — поет, класик польської літератури. У Колеж де Франс викладав слов'янські літератури; був позбавлений кафедри урядом Луї-Філіппа.
"Паризькі таємниці" — роман французького письменника Ежена Сю (1842).
"Товариство сімей" — таємне суспільство, яке заснував у 1835 р. один з найвидатніших теоретиків утопічного комунізму Луї-Огюст Бланкі.
Лашамбоді П'єр (1806–1872) — французький народний поет-байкар. Створив жанр соціальної байки; викривав у своїх творах вади буржуазного суспільства, відображав безправ'я людини з народу.
"штукаря з Ратуші…" — Йдеться про карикатуру на Луї-Філіппа.
"Нельська вежа" — п'єса Олександра Дюма-батька (1832).
Кавеньяк Луї-Ежен (1802–1857) — генерал, керував придушенням червневого повстання пролетарів Парижа.
Прюдом — сатиричний образ буржуа, створений художником Анрі Моньє. Під час Липневої монархії були популярні карикатури "З життя месьє Прюдома".
Досить з нас ліри! — так скандували робітники під час демонстрації 15 травня 1848 р. на адресу поета і політичного діяча Ламартіна, який закликав до класового примирення в межах буржуазної республіки.
…обмежили виборче право. — За законом від 1850 р. виборцями могли бути лише чоловіки, що сплачують податки та проживають в певній місцевості не менше трьох років. Ці обмеження позбавили виборчого права майже три мільйони людей, головним чином робітників.
віддали школи в руки священиків… — Прийнятий в березні 1850 р. закон ("Закон Фаллу") ставив під контроль духівництва всю народну освіту і вчителів, забезпечував щедру допомогу держави школам релігійних організацій.
Л. А. Мироненко
Примітки
1
Флобер довго шукав назву для свого твору. До остаточного варіанту письменник пропонував інші: "Зів'ялі плоди", "Невдахи".
2
Основний поділ осіб (латин.) — один із вступних розділів підручника з цивільного права.
3
Ви англієць? (Англ.)
4
Як личить (латин.).
5
Не залишивши заповіту (латин.).
6
"Благословен" (латин.) — назва молитви.
7
Ходімо, мій любий! (Im.)
8
"Із глибини" (латин.) — похоронний псалом.
9
Громадяни, я високо ціную честь, яку ви мені виявляєте, велика ваша добрість, а ще більша — увага (ісп.).
10
Відтоді як було оголошено конституцію в Кадісі — цю основну угоду про іспанські свободи, — аж до останньої революції наша батьківщина нараховує багато героїчних мучеників (ісп.).
11
Найближчого вівторка у церкві св. Магдалини відбудеться поминальна відправа (ісп.).
12
Всі іспанці вирушать туди, приєднавшись до депутацій від клубів і національної гвардії. Поминальну промову на честь іспанської свободи й усього світу виголосить член паризького кліру в залі Бон-Нувель. Слава французькому народові, якого я назву першим народом у світі, хоча сам громадянин іншої нації! (ісп.)
13
Привітайся (англ.).
14
"День гніву" — назва поминального співу католицької відправи (латин.).