— Сину ти мій...
Надбігли часові і відігнали їх від решіток, старого вправо, а молодого уліво.
Перше між ними був океан, а тепер дві дротяні переволоки і стежечка вузька, якою мандрує двоє німецьких вояків туди й назад.
Дві рушниці сунуться понад дроти і ніби позіхають до сонця.
« Первый Предыдущая Страница 2 из 2