В таборі

Сторінка 2 з 2

Лепкий Богдан

— Сину ти мій...

Надбігли часові і відігнали їх від решіток, старого вправо, а молодого уліво.

Перше між ними був океан, а тепер дві дротяні переволоки і стежечка вузька, якою мандрує двоє німецьких вояків туди й назад.

Дві рушниці сунуться понад дроти і ніби позіхають до сонця.