Породжені глибокими комплексами цинізм, саркастична й інтровертна натура, нещирий характер, примітивний розум, посередній інтелект, і просто жахлива зарозумілість. Я опущу факт, що має бридкі руки і неохайні нігті, аби не дратувати Тебе, люба Корал, оскільки знаю, як ненавидиш такі речі. Але, як вже говорив, прийшов кінець Твоїм стражданням, клопотам і переживанням, тепер Тобі ніщо не заважає розірвати всі зв'язки і стосунки з цією персоною. Безумовно, це дасть відсіч та покладе край усім брехливим чуткам, що їх розпускають злі язики, які намагаються видати за якийсь дешевий роман Твою показну, і звісно удавану, приязнь до відьмака. Але годі вже про це, бо річ така не варта уваги.
Я був би найщасливішим із людей, люба Корал, якби виказала бажання навістити мене у Ріссбергу. Не мушу додавати, що одного Твого слова, одного натяку, однієї-єдиної усмішки вистачить, аби щодуху поспішив до Тебе.
З глибокою пошаною,
Твій Пінеті.
PS Злі язики, про яких згадував вище, висувають припущення, що Твоя прихильність для відьмака бере початок із бажання дошкулити нашій колезі Йеннефер, яка нібито й досі небайдужа до відьмака. Наївність і невігластво цих інтриганів просто жалюгідні. Всім відомо, що Йеннефер перебуває в палких стосунках із одним молодим підприємцем з ювелірної галузі, а відьмак і його швидкоплинні любощі цікавлять її як позаторішній сніг.
Інтерлюдія
Вельмишановному Панові
Алджернону Гвінкампу
Замок Ріссберг
Ex urbe Керацк, die 5 mens. Jul. anno 1245 п. Р.
Любий Пінеті,
дякую тобі за лист, давно не писав мені, що ж, вочевидь, не було про що писати і не виникало причини для написання.
Мене розчулила Твоя турбота про моє здоров'я та настрій, так само, як і піклування про те, чи справи мої йдуть так, як я собі зажадаю. Із задоволенням повідомляю, що все йде так, як повинно, я докладаю до цього зусиль, а позатим, кожен, як відомо, керманич своєї долі. Так і я, твердою рукою веду свій корабель крізь шквали та рифи, високо тримаючи голову, в той час, коли навколо вирує буря.
Що стосується здоров'я, щиро кажучи, все в порядку. Фізичне не змінилось, психічне також, віднедавна, точніше відтоді, як маю то, чого мені так довго бракувало. Бракувало настільки сильно, що довідалась про це лише коли бракувати перестало.
Рада, що ваше починання, яке передбачало участь у них відьмака, просувається успішно, мене ж обіймає гордість, що доклала до цього своїх скромних зусиль. Даремно, однак, любий Пінеті, журишся, вважаючи, що все це супроводжувалось жертвами, стражданнями, клопотами і турботами. Не було аж так погано. Геральт і дійсно є справжнім конгломератом пороків. Виявила в ньому, sine ira et studio, також і переваги. Чималі переваги, запевняю тебе, багато хто, дізнавшись, зніяковів би. А багато хто і позаздрив.
Щодо пліток, чуток, поголосок та інтриг, про які пишеш, любий Пінеті, то всі ми до них звикли і добре знаємо, як дати цьому раду, а рада проста — ігнорувати. Певно, пам'ятаєш, чутки про тебе і Сабріну Глевіссіг, в часи, коли нас із тобою, начебто, щось пов'язувало? Проігнорувала їх. Тобі раджу вчинити так само.
Bene vale,
Корал
PS Нині надто зайнята справами. Наша гіпотетична зустріч не видається можливою в найближчому майбутньому.
Розділ дев'ятий
Блукають по всіх усюдах, а звички та вдачу мають всюди однакову, незалежну від інших. Означає це, що ніякої влади, ані людської, ані божественної, не визнають, жодних законів і принципів не шанують, послуху нічому й нікому не чинять, і безкарними себе уважають. Шахраї по натурі, живуть з ворожби, якою простий люд дурять, підробляють шпигунством, продають фальшиві амулети, партацькі медикаменти, мікстури та наркотики, промишляють і сутенерством, це означає, що дівок продажних приводять для нечестивої утіхи тим, хто заплатить. Коли ж вони у скруті, не соромляться жебракувати, або до крадіжки звичайної вдатись, але їм більше до смаку шахрайство та ошуканство. Обдурюють наївних, що ніби вони людей обороняють, ніби заради безпеки людської монстрів убивають, але, це вже давно доведений факт, роблять вони то заради втіхи власної, бо убивство для них — найголовніша розвага. Готуючись до битви, якісь магічні обряди вчиняють, аби тільки очі споглядачам замилити. Священики благочестиві вмить це ошуканство та крутійство викрили, осоромивши цих бісівських поплічників, що відьмаками звуться.
Анонім, Monstrum або відьмака опис
Ріссберг не виглядав ані загрозливо, ані навіть вражаюче. Такий собі непоказний замок, яких тьма-тьмуща, був середнього розміру, органічно вбудований в крутий бескид гори, притулився біля урвища, світлі мури замку контрастували з вічною зеленню смерекового лісу, а вершечки двох чотирикутних веж здіймались над кронами дерев, одна трохи вища за іншу. Мури, що оточували замок, як виявилось зблизька, не були аж надто високими і не увінчувались зубцями, а невеличкі вежі, розташовані по кутах і над брамою, носили характер скоріше декоративний, ніж оборонний.
Дорога, що звивалась навколо узгір'я, містила на собі відбиток інтенсивного користування. Бо дійсно використовувалась, і цілком інтенсивно. Відьмакові раз-у-раз доводилось випереджати вози, повозки, поодиноких вершників та піших. Багацько подорожніх прямувало з протилежного боку, зі сторони замку. Геральт припустив, що це паломники. Не помилився, це виявилось, тільки-но виїхав із лісу.
На пласкій верхівці узгір'я, з зовнішнього боку мурів, розташувалось містечко, зведене з дерева, очерету й соломи — цілий комплекс маленьких і великих побудов та навісів, оточених парканом і загорожами для коней та худоби. Звідти лунав гомін, рух був пожвавлений, точнісінько як на ярмарку чи базарі. Бо це і був базар, ринок, велике торговище, з тією лише різницею, що торгували тут не птицею, не рибою і не овочами. Предметом торгівлі під замком Ріссберг була магія — амулети, талісмани, еліксири, опіати, фільтри, декокти, екстракти, дистиляти, зілля, трунки, пахощі, сиропи, порошки та мазі для найрізноманітнішого застосування, зачаровані предмети, інструменти, домашнє начиння, прикраси, навіть дитячі іграшки. І весь цей асортимент принаджував сюди юрбища покупців. Був попит і була пропозиція, а зацікавлення та інтересу, як було видно, аж ніяк не бракувало.